Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2021 р.Справа № 922/3537/20 (638/2599/20)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" , Фізична особа ОСОБА_2
про стягнення коштів
за участю сторін:
позивач - не з'явився,
відповідачі - не з'явились,
керуючий реалізацією - Чипиженко Є.В.,
До господарського суду надійшла справа №638/2599/20 за підсудністю з Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Хайкін В.М.) за позовом гр. ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" про солідарне стягнення заборгованості на загальну суму 2 086 889,29 грн для приєднання та подальшого розгляду в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 №922/3537/20.
Ухвалою від 12.05.2021 Господарський суд Харківської області відкрив провадження з розгляду заяви за вх. №638/2599/20 по справі №922/3537/20 та постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 15.06.2021, встановивши відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - строк на подання до суду відповіді на відзив.
В судове засідання відповідачі не з'явились, про причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач також в судове засідання не з'явився, проте до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 , адвоката Харченко І.М. про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.
Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий Чипиженко Є.В., який виконує повноваження керуючого реалізацією майна у справі про неплатоспромжність ОСОБА_2 не заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 грошові вимоги ОСОБА_1 визнані в повному обсязі.
Стаття 202 ГПК України визначає наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Частина 1 цієї статті встановлює, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі, неявка представників сторін не перешкоджає проведенню судового засідання та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи №638/2599/20, надану суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення учасника процесу, господарський суд дійшов висновку про наступне.
Як встановлено судом, ухвалою суду від 19.11.2020 в підготовчому засіданні по справі №922/3537/20, господарський суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , здійснив оприлюднення оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи на веб-сайті ВГСУ, призначив керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Чипиженко Є.В., зобов'язав керуючого реструктуризацією надати суду відомості про результат розгляду вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2021 за результатом проведення попереднього засідання суду у справі №922/3537/20, судом розглянуто вимоги кредиторів, що надійшли до суду в установлений Кодексом України з процедур банкрутства (далі - Кодекс, КУзПБ) строк, надано відповідну правову оцінку.
За приписами ст. 1 Кодексу, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.
Статтею 45 КУзПБ (до якої відсилає норма статті 122 Кодексу) визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з вимог ст.ст. 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність).
Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Суд звертає увагу на те, що, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Разом з тим, ухвала, прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
При цьому, слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство (ст. 47 Закону про банкрутство).
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Так, під час дослідження заяви кредитора гр. ОСОБА_1 , м. Харків, поданої в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 з вимогами на загальну суму 2 236 106,27 грн, встановлено, що заборгованість виникла на підставі договору позики №4 від 15.08.2019.
Ухвалою від 11.03.2021 судом визнано частково заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 2 097 005,71 грн, з якої: 1 929 685,97 грн - основний борг, 51089,2 грн - 3% річних за користування чужими коштами, 116 230,00 грн - відсотки за користування позикою та 4540 грн судового збору.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 11.03.2021 у справі №922/3537/20 не оскаржувалась та набрала законної сили.
З матеріалів позовного провадження №638/2599/20 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та ТОВ "Васищевський завод рослинних олій" про солідарне стягнення заборгованості на загальну суму 2 086 889,29 грн, з якої: сума основного боргу за договором позики №4 від 15.08.2019 в розмірі 1 929 685,97 грн, проценти за користування чужими коштами в розмірі 7930,22 грн, а також проценти на суму позики у розмірі 149 273,10 грн.
Тобто, за тим самим договором, зобов'язання по яким вже визнані господарським судом в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Крім того, в межах справи №922/3537/20, ОСОБА_1 заявив вимоги на загальну суму 2 236 106,27 грн, з якої: 1 929 685,97 грн - основний борг, 51089,20 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами, 255331,10 грн - відсотки за позику.
Проте, суд визнав грошові вимоги гр. ОСОБА_1 частково на суму 2 097 005,71 грн (з яких 1 929 685,97 грн - основний борг, 51089,2 грн - 3% річних за користування чужими коштами, 116 230,00 грн - відсотки за користування позикою), що є сумою більшою ніж заявлено ОСОБА_1 в позовній заяві №638/2599/20.
Дослідивши обгрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору, суд дійшов висновку, що представник позивача посилається в своїй заяві на таке право позивача, як відмовитись від позову у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Проте, одночасно з відмовою від позову просить суд повернути йому позовну заяву разом з доданими документами та повернути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 20 868,89 грн.
Розглянувши подану до суду заяву, суд встановив, що адвокат Харченко І.М., який діє як представник позивача, ОСОБА_1 , діє не професійно, безграмотно та сумбурно викладаючи свої вимоги, намагаючись об'єднати в одній заяві відмову від позову та залишення позовної заяви без розгляду, які мають різні правові наслідки.
Суд зазначає, що правові наслідки відмови позивачем від позову є закриття провадження у справі. А відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відмова позивачем від позову виключає можливість повернення сплаченого позивачем судового збору.
Тоді як при залишенні позову без розгляду, суд постановляє ухвалу, в якій вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Не компетентність представника позивача також вбачається з вимоги до суду про повернення судового збору в розмірі 20 868,89 грн.
Згідно п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На дату подання позову до Держинського районного суду м. Харкова розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2102 грн.
З матеріалів справи №638/2599/20 вбачається, що позивачем у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір у розмірі 10 510 грн, що складає 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не 1 відсоток від ціни позову, як зазначає представник позивача, адвокат Харченко І.М.
Зазначене підтверджує оригінал платіжного доручення № В881043878 від 18.02.2020 на суму 10510,00 грн та виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України в розмірі 10 510,00 грн 19.02.2020 року від 26.04.2021 року.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність усунення недоліків в роботі адвоката Харченко І.М., та зважаючи на те, що заява, яка подана представником позивача 21.05.2021 за вх. №11810 має назву про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору, суд вважає за можливе визнати дану заяву саме як заяву про залишення позову без розгляду без врахування правового та нормативного обгрунтування, викладеного представником позивача у цій заяві.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду постпановляється ухвала, в якій вирішується питання, зокрема. про повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи вище викладене, суд залишає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" про солідарне стягнення заборгованості на загальну суму 2 086 889,29 грн без розгляду, в зв'язку з чим повертає сплачений судовий збір у розмірі 10 510 грн позивачу.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 86, 185, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" про солідарне стягнення заборгованості у справі №922/3537/20 (№638/2599/20) залишити без розгляду.
2. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Московським РВХМУ УМВС України в Харківській області 28.11.2000 р., адреса: АДРЕСА_1 ) з бюджету 10510,00 грн судового збору, сплаченого останнім до Дзержинського районного суду м. Харкова згідно з платіжним дорученням №В881043878 від 18.02.2020.
3. Ухвалу направити учасникам справи та керуючому реалізацією ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили 15.06.2021 року.
Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 15 червня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Ухвала підписана 16.06.2021.
Суддя С.В. Міньковський