Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1332/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4; ідент. код 33290649)
до Житлового кооперативу "Тепловозник" (61082, м. Харків, вул. Ощєпкова, 8/4; ідент. код 22672540)
про стягнення 24064,78 грн.
без виклику учасників справи
Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів" 15.04.2021 р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Житлового кооперативу "Тепловозник" про стягнення заборгованості у розмірі 24064,78 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № АРЖК 175/1 "Про надання послуг з вивезення побутових відходів", укладеного між сторонами від 02.04.2015 року. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 24064,78 грн. та складається з: 21781,47 грн. основного боргу, 1661,50 грн. інфляційних втрат; 621,81 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, які згідно попереднього розрахунку складаються з витрат на сплату судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1332/21, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.
Зазначена ухвала суду направлена на юридичну адресу відповідача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак, повернулась до суду без вручення адресату, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61082, м. Харків, вул.Ощепкова 8/4), судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб'єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
У строк визначений судом для подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, жодних документів від відповідача не надходило.
В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
02 квітня 2015 року між Комунальним підприємством "Комплекс з вивозу побутових відходів" (позивач, виконавець) та Житловим Кооперативом "Тепловозник" (відповідач, споживач) був укладений договір № АРЖК 175/1 про надання послуг з вивезення побутових відходів.
Згідно з п. 1 договору, виконавець зобов'язується згідно з графіком понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя, а при відміни графіка за заявкою, надавати послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 940 від 28.12. 2011 р. “Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові” та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003р. № 284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором
У розділі договору "оплата послуг" сторонами було узгоджено порядок здійснення відповідних оплат, зокрема: розрахунковим періодом є календарний місяць (п.11 Договору); послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі (п.13 Договору).
На підставі п.18.1 договору, відповідач зобов'язався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.
Підпунктом 18.10 договору передбачено, що впродовж 2-х робочих днів (після 5-го числа наступного за розрахунковим) відповідач зобов'язаний отримати у позивача акт виконаних робіт і впродовж 3-х робочих днів з моменту отримання акту, зобов'язаний повернути в адрес позивача підписаний акт, або мотивовану відмову.
Згідно з п. 31 договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.
Доказів розірвання спірного договору до матеріалів справи не надано.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору № АРЖК 175/1 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.04.2015 р. позивачем виконані взяті на себе зобов'язання за період з квітня 2020 року по лютий 2021 р., що підтверджується відповідними актами наданих послуг з вивезення побутових відходів (а.с 15-25), які підписані з обох сторін та скріплені печатками юридичних осіб. Зауважень до якості з боку відповідача не надходило. Акти-претензії, передбачені п. п. 24-27 Договору, не складалися.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що за період з квітня 2020 року по лютий 2021 р. позивачем надані послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 21781,47 грн., а саме:
- відповідно до акту від 30.04.2020 послуги надані на суму 1980,17 грн.
- відповідно до акту від 31.05.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до акту від 30.06.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 31.07.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 31.08.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 30.09.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 31.10.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 30.11.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 31.12.2020 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 31.01.2021 послуги надані на суму 1980,13 грн.
- відповідно до Акту від 28.02.2021 послуги надані на суму 1980,13 грн.
Одночасно позивач повідомляє, що 13 липня 2020 року рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/1458/20 було стягнуто з ЖК "Тепловозник" на користь КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів за договором № АРЖК 175/1 від 02.04.2015 р. за період з жовтня 2018 року по березень 2020 у сумі 31 944,67 грн. та судового збору 1871,92 грн., однак, відповідач не проявив жодної ініціативи з приводу погашення заборгованості.
Таким чином, як вказує позивач, відповідач розрахунок за спожиті послуги за період з квітня 2020 року по лютий 2021 р. не здійснив, у зв'язку з чим, у останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 21781,47 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114004105483 претензію № 1245 від 30.03.2021 року про сплату наданих послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 21 781,47 грн. з вимогою виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня одержання претензії. Однак, відповідач не проявив жодної ініціативи з приводу погашення заборгованості.
Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № АРЖК 175/1 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.04.2015 р. за період з квітня 2020 року по лютий 2021 р. у розмірі 21781,47 грн. стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі з метою захисту своїх порушених майнових прав.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1661,50 грн. за період з травня 2020 по березень 2021 та 3% річних у розмірі 621,81 грн. за період з 01.05.2020 року по 13.04.2021. Розрахунок вказаних нарахувань зроблений позивачем на всю суму заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, боржник, не сплачуючи заборгованість за договором надання послуг, порушує ч. 1 ст. 903 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що факт надання послуг позивачем з вивезення побутових відходів відповідачу за період з квітня 2020 по лютий 2021 р. підтверджується первинними документами - договором № АРЖК 175/1 від 02.04.2015 року, актами наданих послуг з вивезення побутових відходів за договором, підписаними ти скріпленими печатками обох сторонами, актом звірки взаємних розрахунків за договором станом на 18.03.2021 року, підписаним ти скріпленим печатками обома сторонами.
Відповідно до п. 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Судом встановлено, що сторони не погодили у спірному договорі строки оплати наданих послуг, зазначення у п. 11 договору про те, що розрахунковим періодом є календарний місяць не містить інформації щодо кінцевого строку оплати, не зазначено, що це місяць після надання послуг, тощо. Відсутній строк оплати і в актах наданих послуг.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 30.03.2021 року було направлено на адресу відповідача претензію (вих. № 1245) про сплату заборгованості за послуги вивезення побутових відходів у семиденний строк з дня одержання претензії (а.с. 26-31).
Судом встановлено, та підтверджено належними доказами (чек, накладна, опис вкладення), що позивачем 22.04.2020 року на адресу відповідача було направлено цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 6114003913543 Претензію №1283 від 21.04.2020 року про сплату наданих послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 31944,67 грн. з вимогою виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня одержання претензії.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги те, що відповідач повністю не розрахувався за надані за спірним договором послуги у визначений претензією семиденний строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором на суму 21781,47 грн., а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1661,50 грн. за період з травня 2020 по березень 2021 та 3% річних у розмірі 621,81 грн. за період з 01.05.2020 року по 13.04.2021. (а.с.12-13).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що договором не визначено строки оплати, а посилання на календарний місяць у п.11 Договору може тлумачитись по різному, то суд відраховує строки прострочення оплати від претензії № 1245 від 30.03.2021 року з урахуванням поштового перебігу та відомостей Укрпошти за трекінгом 6114004105483 (відповідно до яких відповідач не виявив бажання отримувати відправлення 03.04.2021о 09:47:00 та 18.04.2021 о 19:59:00; Невдала спроба вручення (передача на зберігання) відбулась 06.05.2021 о 17:45:00) та з урахуванням наданого позивачем у претензії семиденного строку на оплату.
За таких обставин, внаслідок того, що позивачем нараховано 3% та інфляційнім за період з 01.05.2020 року по 13.04.2021 року, а строк прострочення наступив у квітні 2021 року, позовні вимоги в частині стягнення 1661,50 грн. інфляційних та 621,81 грн. 3 % річних не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи доводиться неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, та відповідачем не спростовані.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних суд відмовляє, у зв'язку з невірним розрахунком позивача.
Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Згідно з приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір вник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань у добровільному порядку, що доведено позивачем, а також враховуючи сплату позивачем за подання позову судового збору у мінімальному розмірі визначеному ЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ч. 9. ст. 129 ГПК України, вважає за можливе судовий збір у розмірі 2270 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлового Кооперативу "Тепловозник" (61082, м. Харків, вул. Ощєпкова, 8/4; ідент. код 22672540) на користь Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4; ідент. код 33290649; п/р НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК" м. Харків, або п/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", м.Харків) 21781,47 грн. основного боргу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 621,81 грн. та інфляційних втрат у сумі 1661,50 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
Повне рішення складено "15" червня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков