Справа № 182/2998/21
Провадження № 1-кп/0182/844/2021
16.06.2021 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2016 за № 12016040340004401 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, із вищою освітою, одружений, судимості немає,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Обвинувачений ОСОБА_3 28.10.2016 приблизно о 17.00 год. спільно з особою, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні, з метою з'ясування стосунків зі ОСОБА_6 прийшли до квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 та в якій він проживає, де потерпілий добровільно відчинив вхідні двері та вони разом пройшли в середину квартири.
Перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири у ОСОБА_3 та особи, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні, раптово виник злочинний умисел на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою подолання опору потерпілого, ОСОБА_3 наніс один удар рукою в обличчя потерпілого, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу. Після чого особа, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні, разом з ОСОБА_3 почали наносити потерпілому удари руками та ногами в область голови та тулубу потерпілого, тим самим застосували насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Після чого, ОСОБА_3 спільно з особою, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні, групою осіб, діючи умисно, відкрито, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 з корисливих мотивів, а особа, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні і повторно, заволоділи майном, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 38/12.1/33 від 07/03/2017 станом на 28.10.2016 становить: плазмовим телевізором «Самсунг» модель РS42В430, 42 дюйми, вартістю 6 733 грн., мобільним телефоном «Нокіа 1101», вартістю 250 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МTС» НОМЕР_1 , вартістю 10 грн., ігровою приставкою «Кінект ХВОХ 360», вартістю 1 012 грн. 50 коп., мобільним телефоном «Самсунг» чорного кольору вартістю 300 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» - НОМЕР_2 , вартістю 10 грн., двома сувенірними мисливськими ножами вартістю 500 грн. кожен на загальну суму 1 000 грн., учбовим мікроскопом вартістю 300 грн., ноутбуком «Асус» 14 дюймів, вартістю 2 000 грн. феном рожевого кольору вартістю 200 грн., грошовими коштами в сумі 1 300 грн., та 50 доларів США, які відповідно до курсу НБУ станом на 28.10.2016 складають 1 275 грн., які належать потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 14 390 грн. 50 коп.
Після чого, ОСОБА_3 та особа, стосовно якої матеріали розглядаються в окремому провадженні, з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину втекли, майном розпорядились на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Позиція обвинуваченого
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав у повному обсязі. Суду показав, що у жовтні 2016 року близько 17.00 год. вони з ОСОБА_7 знаходилися в районі магазину «Юта» по вул. Шевченка у м. Нікополі. Він допомагав ОСОБА_7 збирати шафу. З ОСОБА_7 вони знайомі з дитинства, раніше ходили в один музичний гурток. Побачили ОСОБА_6 , який проходив повз. Він особисто з ОСОБА_6 був раніше знайомими і у них були дружні відносини. ОСОБА_7 також знав ОСОБА_6 , але між ними раніше були якісь непорозуміння, але вони їх потім владнали. ОСОБА_6 сам запросив їх до себе додому, пообіцяв показати приставку. Вони з ОСОБА_7 прийшли до ОСОБА_6 , останній почав вживати алкогольні напої разом з ОСОБА_7 . Особисто він алкоголь не вживав. Із-за того, що раніше відбувалося, у нього зі ОСОБА_6 розпочався конфлікт. Конфлікт був на кухні, вони там сиділи втрьох. Під час конфлікту він почав наносити удари ОСОБА_6 . ОСОБА_7 підключився до нього, сказав, що ОСОБА_6 йому винен гроші, які вже тривалий час не повертає, та також почав наносити ОСОБА_6 удари. Він особисто наніс ОСОБА_6 один удар в голову, від чого потерпілий впав, та декілька ударів наніс по тулубу. При цьому ОСОБА_6 свідомість не втрачав, він навпаки, кричав та ображав. Він зі ОСОБА_6 конфліктував на кухні, а ОСОБА_7 ходив по кімнатах, щось там збирав. Потім ОСОБА_7 викликав таксі та почав виносити з квартири речі ОСОБА_6 . Після того, як вони побили ОСОБА_6 , той з кухні не виходив, бо, напевне, боявся. Коли він вийшов з кухні, ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_6 йому винен гроші, і попросив винести телевізор. При цьому ОСОБА_7 не нахивав суму і за що, тому він зрозумів, що ніякого боргу не було. Але він допоміг ОСОБА_7 винести телевізор до таксі. ОСОБА_7 виніс ще якісь коробки, які поклав теж до таксі. Після цього ОСОБА_7 поїхав на таксі, а він пішов додому. Куди ОСОБА_7 подів викрадене та що саме, йому не відомо. В ході проведення досудового розслідування він ОСОБА_6 відшкодував спричинений матеріальний збиток, про що йому потерпілий написав відповідну розписку. У скоєному він розкаюється. З ОСОБА_7 після того, що сталося, він більше не спілкувався. Бачив його лише в суді, однак не спілкувався з ним. У скоєному він розкаюється, свою вину визнає. Спричинена потерпілому матеріальна шкода відшкодована ним у повному обсязі. Дуже шкодує, що все так сталося. Він зробив вірні висновки і більше не буде вчиняти злочини. Просить не позбавляти його волі та дати останній шанс виправитися. Запевнив суд, що більше вчиняти злочинів не буде. Він у грудні 2020 року одружився і його дружина на даний час вагітна. Також, він має батьків похилого віку, які потребують сторонньої допомоги та догляду.
Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення справи не поступало, тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Досліджені в судовому засіданні докази
У судовому засіданні досліджено письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася та визнані судом допустимими, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12016040340004401:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 29.10.2016 потерпілого ОСОБА_6 , у якому він вказує, що 28.10.2016 малознайомий йому ОСОБА_8 та його товариш ОСОБА_3 в ході розпивання спиртних напоїв спільно винесли з квартири, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , телевізор, ноутбук, грошові кошти та спортивну сумку. (а.п. 15);
- ксерокопії документів на телевізор (керівництво користувача) (а.п. 25-27);
- висновок судово-товарознавчої експертизи № 38/12.1/33 від 07.03.2017, відповідно до якого: 1. Ринкова вартість мобільного телефону марки «Нокиа» моделі «1101», станом на 28.10.2016, могла становити 250 грн. 00 коп. 2. Ринкова вартість телевізору марки «SAMSUNG» моделі «РS42В430», станом на 28.10.2016, могла становити 6 733 грн. 00 коп. 3. Ринкова вартість контролеру марки «Кіnесt» для ігрової приставки «ХВОХ 360», станом на 28.10.2016, могла становити 1 012 грн. 50 коп. (а.п. 33-36).
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.03.2016, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 (особу на фото № 2), який 28.10.2016 разом з іншим хлопцем, знаходячись в його квартирі, спричинили йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його майном. Упізнає його за загальними рисами обличчя. (а.п. 39-42);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.03.2016, в ході якого свідок ОСОБА_9 з 4-ох осіб упізнав особу на фото № 1, як чоловіка на ім'я ОСОБА_10 , який знаходився неподалік від нього, коли він купував телевізор «Samsung». Упізнає його за загальними рисами обличчя. (а.п. 50-53);
- заява ОСОБА_9 про добровільне надання співробітникам поліції для огляду та вилучення плазмового телевізора «Samsung». (а.п. 54);
- протокол огляду від 23.11.2016, згідно якого проведено огляд чорного плазмового телевізора «Samsung» модель РS42В430. Телевізор без видимих пошкоджень. Телевізора «Samsung» вилучено. Під час проведення огляду здійснювалося фотографування. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 55-71);
- розписка ОСОБА_6 , про отримання від співробітників поліції раніше викраденого у нього телевізора «Samsung». (а.п. 73);
- протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2017 за участі потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого він розповів та показав, як стосовно нього було вчинено кримінальне правопорушення, а саме: як та куди саме йому були нанесені удари ОСОБА_3 та його знайомим, вказав які саме речі були викрадені з квартири. Під час проведення слідчого експерименту застосовувались технічні засоби фіксації з використанням відеокамери «Sony». До протоколу додано СD диск з записом слідчого експерименту (а.п. 74-78);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.04.2017, в ході якого свідок ОСОБА_11 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 (особу на фото № 2), як хлопця, який в кінці жовтня 2016 року з незнайомим йому хлопцем виносили плазмовий телевізор. Упізнає його за загальними рисами обличчя. (а.п. 105-108).
Оцінка доказів судом
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за якими він обвинувачується.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 2 ст. 186 КК України).
Також суд враховує обставини справи, особу винного.
Так, ОСОБА_3 судимості немає (а.п. 229), офіційно не працевлаштований. Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно (а.п. 230). Має батьків похилого віку, матір ОСОБА_12 , 1951 року народження та батька ОСОБА_13 , 1946 року народження, які згідно рішень лікарсько-консультативної комісії № 229 та 230, потребують постійного стороннього догляду, так як не здатні до самообслуговування. Одружений, дружина вагітна, перебуває на обліку в клініко-діагностичному відділенні КП «Нікопольський пологовий будинок» Нікопольської міської ради». Також суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.п. 227-228).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), добровільне відшкодування завданих збитків (п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України), визнання вини та відсутність претензій потерпілого (ч. 2 ст. 66 КК України).
При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись. За час з моменту вчинення кримінального правопорушення і до даного часу до кримінальної відповідальності він не притягався.
Добровільне відшкодування завданого збитку (матеріальної шкоди) обвинуваченим, підтверджується розпискою потерпілого ОСОБА_6 , в якій він вказав, що отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 15 000 грн. в якості компенсації за спричинену йому матеріальну та моральну шкоду 28.10.2016, претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України таку обставину, як відсутність претензій потерпілого, суд визнає такою, що пом'якшує покарання.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, зваживши на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування потерпілим спричиненої шкоди, відсутність претензій від потерпілого матеріального та морального характеру, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирішення питання про запобіжний захід
Стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого наразі закінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирішення питання про долю речових доказів
Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Речовий доказ: телевізор «Самсунг РS42В430», плазмовий, чорного кольору, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому.
Вирішення питання про процесуальні витрати
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 38/12.1/33 від 07.03.2017 в сумі 175 грн. 92 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 закінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речовий доказ: телевізор «Самсунг РS42В430», плазмовий, чорного кольору, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 92 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.
Суддя: ОСОБА_1