Справа № 640/11775/20 суддя першої інстанції: Аблов Є.В.
16 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрас Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрас Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітрас Україна» (далі - Позивач, ТОВ «Сітрас Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0004470504.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 року №0004470504. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 року заяву ТОВ «Сітрас Україна» про ухвалення додаткового рішення задоволено і стягнуто на користь ТОВ «Сітрас Україна» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 63 000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 145 017,12 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві - додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 року - змінено та визначено, що належні до стягнення на користь ТОВ «Сітрас Україна» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судові витрати на професійну правничу допомогу складають 56 556,67 грн.
В іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 року залишено без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ТОВ «Сітрас Україна» 24.05.2021 року надійшла заява, в якій останнє просило ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь ТОВ «Сітрас Україна» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78 807,59 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 року заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.06.2021 року.
У судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволенні вимог заяви.
Представник Відповідача проти задоволення заяви заперечував, наголошуючи на можливості представництва інтересів товариства безпосередньо його керівником, завищенні часу написання відзивів на апеляційні скарги з огляду на те, що викладені у них аргументи збігалися з мотивами позовної заяви та додаткових пояснень, наданих до суду першої інстанції.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 19.05.2021 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення представником Позивача 26.03.2021 року було подано заяву про розподіл судових витрат та вказано, що відповідні докази будуть надані після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сітрас Україна» протягом встановленого процесуальним законом строку було надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, серед яких:
- копія додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2020 року, підпунктом 2.1.2 якого визначено, що гонорар виконавця (АО «Арцінгер») за послуги з представництва замовника (ТОВ «Сітрас Україна») в апеляційному суді (Шостий апеляційний адміністративний суд) складає 2 000,00 євро в гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України станом на дату виставлення рахунку;
- копія рахунку-фактури від 05.04.2021 року №2718/03-1 на суму 78 807,59 грн., у тому числі ПДВ - 13 134,60 грн., копія банківської виписки та копія платіжного доручення від 07.04.2021 року №7224 про сплату ТОВ «Сітрас Україна» на рахунок АО «Арцінгер» коштів на суму 78 807,59 грн., а також копія податкової накладної від 07.04.2021 року №16 на вказану операцію;
- копія акту про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 19.05.2021 року із зазначенням опису вчинених дій.
Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 року у справі № 120/3929/19-а.
Матеріали справи свідчать, що Відповідач до суду апеляційної інстанції подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи його тим, що представництво інтересів Позивача в суді могло здійснюватися керівником підприємства особисто без залучення адвокатського об'єднання, а зафіксовані в акті від 19.05.2021 року розрахунки витраченого часу є явно завищеними, оскільки доводи відзиву на апеляційну скаргу збігаються з аргументами, які вже висловлювалися товариством в суді першої інстанції.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, з урахуванням викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу мотивів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Надаючи оцінку обґрунтованості витрат на правничу допомогу в частині написання відзиву на апеляційну скарги на рішення суду першої інстанції, а також на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що, як вірно підкреслив контролюючий орган у своєму клопотанні про зменшення судових витрат, зміст відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції фактично є відтворенням змісту позовної заяви.
Крім того, на сторінці 2 відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (т. 10 а.с. 74) зазначено, що: «Апеляційна скарга дублює доводи, викладені Відповідачем в Акті перевірки та відзиві на позовну заяву, не містить обґрунтування неправомірності Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2020 року…».
Порівняльний аналіз відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції із змістом позовної заяви та додаткових пояснень Позивача, наданих до суду першої інстанції, свідчить, що останні є майже аналогічними, що, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про обґрунтованість доводів Відповідача про завищення обсягу часу, витраченого на підготовку такого відзиву АО «Арцінгер». Відтак, колегія суддів вважає, що підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з урахуванням його змісту не могла потребувати у двох адвокатів 11 годин робочого часу з огляду на те, що останні повинні бути обізнані із даною справою, а тому, з урахуванням заперечень Відповідача щодо неспівмірності заявленої суми витрат, приходить до висновку про те, що написання відзиву на апеляційну скаргу у цій справі в адвокатів, які є представниками у цій справі з моменту подання позову, не може складати 11 годин.
Що стосується витрат, пов'язаних із: написанням заяви про намір стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача, підготовкою відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, складанням письмових пояснень щодо значення довідки за результатами проведення камеральної перевірки для справи, а також заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та участі у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що всі відповідні процесуальні дії були вчинені представниками ТОВ «Сіртас Україна», вони є пов'язаними із розглядом цієї справи та є обґрунтованими. При цьому жодних доводів на спростування саме їх неспівмірності ГУ ДПС у м. Києві висловлено не було.
Поряд з цим, судова колегія зауважує, що в акті від 19.05.2021 року двічі зафіксовано послуги з підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу Відповідачу та подачі його до суду, а також один раз вказується про послуги з підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Відповідачу та подачі його до суду, у той час як матеріалами справи не підтверджується надходження до суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду двічі.
Таким чином, виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості і пропорційності, а також зв'язку витрат із конкретною справою, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Сітрас Україна» підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, що еквівалентний 1 500,00 євро (49 254,74 грн. без урахування ПДВ, який складає 9 850,95 грн.), розмір яких зменшується судом апеляційної інстанції з огляду на викладені вище мотиви завищення часу, витраченого на підготовку та написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку наведений висновок не суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.12.2020 року у справі № 640/18402/19, позаяк процесуальний закон наділяє суд повноваженнями з урахуванням клопотання іншої сторони зменшити належну до стягнення суду правничої допомоги.
Водночас, щодо твердження ГУ ДПС у м. Києві по те, що директор ТОВ «Сітрас Україна» мав можливість самостійного представництва інтересів підприємства без залучення АО «Арцінгер», то колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрас Україна» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрас Україна» (04073, м. Київ, просп. С. Бандери, 15-а, код ЄДРПОУ 35210744) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 59 105 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто п'ять) гривень 69 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст додаткової постанови складено « 16» червня 2021 року.