Справа № 580/6090/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
14 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства «Васильок+» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Васильок+» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу,-
Фермерське господарство «Васильок+» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року позовну заяву за позовом Фермерського господарства «Васильок+» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, фермерське господарство «Васильок+» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 14 червня 2021 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №580/6090/20 та призначено підготовче засідання на 25.02.2021 року о 09 год. 30 хв.
25 лютого 2021 року о 09 год. 30 хв. позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1803103988100.
Відповідач у підготовче засідання явку свого представника не забезпечив, в матеріалах справи містяться відомості про вручення відповідачеві повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року відкладено підготовче засідання з розгляду адміністративної справи № 580/6090/20 на 24.03.2021 року об 11 год. 00 хв.
У підготовче засідання 24.03.2021 року з'явився представник відповідача.
Позивач до суду не прибув, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1803104022773, згідно якого представнику позивача 11.03.2021 року вручено копію ухвали про відкладення розгляду справи від 25.02.2021 року.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув у підготовчі судові засідання 25.02.2021 року та 24.03.2021 року, заяви про розгляд справи за його відсутності позивач до суду не подавав, а значна кількість матеріалів справи та доказів потребувала особисту присутність представника фермерського господарства «Васильок+», що, в силу п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 5 цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів .
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Також, пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, загальнообов'язкові процесуальні правила ст. 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, він був належним чином повідомлений про кожне судове засідання, при цьому, був попереджений судом, що в разі неприбуття в судове засідання, а також неповідомлення про наявність поважних причин неявки, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205, 206 КАС України.
Законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування, судом, що розглядає справу.
Наведений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі №9901/11/19.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Васильок+» залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.