Справа № 580/5972/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
16 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю. та Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. Голови Христинівського районного суду Олійника Миколи Федоровича про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до в.о. Голови Христинівського районного суду Олійника М.Ф., в якому просив зобов'язати відповідача надати копії заявлених доказів з цивільної справи №706/832/19, як вимагав суд.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачем було усунуто недоліки позовної заяви та надано докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження скрутного майнового стану, отже вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані, а тому позовна заява підлягає поверненню.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме позивачем не зазначено власну адресу електронної пошти та номер телефону, відомі номери засобів зв'язку з відповідачем та його офіційну електронну адресу; не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача; на письмових доказах позивач має проставити: відмітку «згідно з оригіналом», особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату засвідчення копії та надати їх до суду; позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору та не надав доказів на підтвердження скрутного майнового стану для звільнення від сплати судового збору.
Зазначена ухвала отримана позивачем 15.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.6).
22.01.2021 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про виправлення недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив власний номер РНОКПП та серію і номер паспорта; код, номер та електронну пошту відповідача; повідомив про відсутність у нього інших відомостей; подав до суду засвідчену копію заяви від 30.11.2020, адресованої Христинівському районному суду.
Крім того, на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем подано копію ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання надати відповідь, в мотивувальній частині якої зазначено, що враховуючи незадовільний майновий стан позивача, який підтверджується довідкою про розмір отриманої ним пенсії в 2019 році, суд дійшов висновку про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк тривалістю 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що надана позивачем до суду ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 не приймається до уваги, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» до суду надається докази того, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Вказана ухвала отримана позивачем 02.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.13).
09.02.2021 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про виправлення недоліків, в якій зазначено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 визнано майновий стан позивача тяжким та вказані обставини не підлягають доказуванню в силу ст.78, 133 КАС України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, оскільки подана ним ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 є процесуальним рішенням суду щодо звільнення позивача від сплати судового збору, а не підтвердженням його майнового стану, а отже позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2020 та ухвали від 26.01.2021.
Колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання позовної заяви в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком особи, що звертається до суду.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для вирішення питання щодо звільнення сторони від сплати судового збору суд має встановити, зокрема, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або наявності підстав, визначених у п.2, 3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.241 КАС України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
Отже, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 є процесуальним судовим рішення та не являється рішенням суду, а тому встановлені у ній обставини не є преюдиційними.
При цьому, в силу ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В той же час, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №580/3178/20 не містить інформації, що розмір судового збору за подання позовної заяви у даній справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а отже не може вважатись належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Отже, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не було надано доказ сплати судового збору та не наведено визначених законодавством підстав для звільнення його від сплати судового збору.
У встановлений судом строк, з урахуванням ухвали про продовження строку на усунення недоліків та до 15.02.2021 позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2020, з урахуванням ухвали від 26.01.2021, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для її повернення відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України .
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року про повернення позовної заяви - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 16 червня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді А.Ю.Кучма
Є.О.Сорочко