Справа № 640/31427/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
16 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю. та Горяйнова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку із 90% від розміру заробітної плати, визначеного у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1817зп від 18.11.2020 та виплати суми перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру;
- скасувати як протиправне відповідача №930060199898 від 27.11.2020 в частині застосування 60% від розміру заробітної плати при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та обмеження максимального розміру її виплати;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі заяви від 19.11.2020 виходячи із 90% від розміру заробітної плати у сумі 62166,66 грн, визначеного у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-1817зп від 18.11.2020, та виплачувати суму перерахованої пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією. Виплату здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат та рішеннями суду».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в місті Києві щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90 % від розміру заробітної плати, визначеного у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-1817зп від 18.11.2020, визнано протиправним та скасовано рішення №930060199898 від 27.11.2020 в частині застосування 60% від розміру заробітної плати при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано ГУ ПФ України в м. Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, визначеного у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-1817зп від 18.11.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити заборгованість з 01.04.2020, що виникне на момент перерахунку та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром і таке обмеження застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.
Відповідач також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки відповідно до Закону України «Про прокуратуру» із розрахунку 90%, оскільки ст.86 вказаного Закону передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60% від заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження та відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
Пенсія позивачу призначена з 17.05.2016 на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2016 у справі №757/26603/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, якою позов задоволено та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 17 травня 2016 року, виходячи з розрахунку 90% від сум щомісячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи (а.с.24-29).
18.11.2020 Офісом Генерального прокурора видано довідку від 18.11.2020 № 21-1817зп, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, відповідно до якої про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу становить - 62166,66 грн (а.с.18).
19.11.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1817зп від 18.11.2020. Одночасно позивач просив здійснити перерахунок пенсії без обмежень максимального розміру та з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці (а.с.19).
На підставі заяви позивача та довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1817зп від 18.11.2020 позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з 60% грошового забезпечення, що складає 37300,00 грн із застосування обмеження 10 розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що позивача повідомлено листом від 03.12.2020 №2600-0209-8/1722710, додатком до якого був розрахунок пенсії позивача, здійснений на підставі рішення №930060199898 від 27.11.2020 (а.с.22-23).
Вважаючи здійснення перерахунку своєї пенсії із застосуванням 60% грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії з урахуванням її розміру визначеного як 90 відсотків місячної заробітної плати, однак обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність відповідає вимогам діючих положень нормативно-правових актів та не є порушенням прав позивача
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсія позивачу була призначена за ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2016 у справі №757/26603/16-а.
Відповідно до ст.50-1 Закону Закон №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких, наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас, з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру». Законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
При цьому, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, визнавши таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Тому, зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019 (після 13 грудня 2019 року) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому, відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії саме відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення - 13 грудня 2019 року.
Частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Вказаною нормою встановлено, що вона застосовується під час призначення пенсії, а не під час перерахунку вже призначеної пенсії.
При цьому, частина двадцята статті 86 наведеного Закону, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки Офісу Генерального прокурора, відповідач протиправно зменшив розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії з 90% до 60%, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону Закон № 911-VIII дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Тобто, як вбачається з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/1428/17, в якій зазначено, що дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Оскільки судом встановлено, що пенсія позивачу відповідно до Закону України «Про прокуратуру» була призначена 17.05.2016 на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2016 у справі №757/26603/16-а, тобто після 01.01.2016, до при її обчисленні (перерахунку) підлягає застосування обмеження її максимального розміру.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
В межах спірних правовідносин наразі позивачем не наведено, а колегією суддів не встановлено правових підстав для наявності застосування приписів статті 382 КАС України та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційних скарг, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на протиправність зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення позивача під час здійснення перерахунку пенсії позивача та враховуючи наявність підстав для застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 16 червня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді А.Ю.Кучма
А.М.Горяйнов