Справа № 640/10809/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.
15 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене у листі № 0300-0310-8/29981 від 06 березня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури міста Києва № 18/69 від 27 лютого 2020 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене у листі № 0300-0310-8/29981 від 06 березня 2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури міста Києва № 18/69 від 27 лютого 2020 року без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач набув права на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції, яка набрала чинності 13.12.2019, на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(І1)/2019 та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р2020. При цьому, зобов'язання до перерахунку пенсії у розмірі 88% від розміру заробітної плати суперечить базовому відсотку визначення розміру пенсії відповідно до ст. 86 Закону №1697-VII.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому підтримує висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 21 січня 2002 року звільнився з посади старшого слідчого з особливо важливих справ Прокуратури міста Києва у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 17 січня 2002 року № 2981-111).
На виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2002 року у справі № 22-4258 2002, залишеного у силі ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 серпня 2002 року та ухвалою Верховного суду України від 04 січня 2003 року, позивачу призначено пенсію за вислугою років у розмірі 88 % від середнього заробітку.
27 лютого 2020 року позивач отримав довідку Прокуратури міста Києва № 18/69, згідно із якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було розраховано за нормами чинними на 06 вересня 2017 року, а саме згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657.
28 лютого 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки Прокуратури міста Києва.
За наслідками розгляду звернення позивача щодо про перерахунок пенсії, відповідач листом № 0300-0310-8/29981 від 06 березня 2020 року повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.
Пізніше, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08 липня 2011 року до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон № 76-VІІІ) до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015р.
Відповідно до ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Між тим, 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі №7-р(ІІ)2019 за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами.
У вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України також установив наступний порядок виконання свого Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, позивач у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсії здійснюється саме на підставі діючого законодавства, зокрема - статті 86 Закону №1697-VII.
Щодо вимог позивача зобов'язати органи пенсійної фонду здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії, колегія суддів зазначає, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 2007 року та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.
Відтак, усі зміни, що вносились як до Закону № 1789-ХІІ так і до Закону №1697-VII після призначення позивачу пенсії, саме в розрізі призначення пенсії за вислугою років, до перерахунку пенсії позивачу не застосовуються.
Крім того, як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 30 травня 2002 року у справі № 22-4258 2002 підтверджено право позивача на отримання пенсії без обмеження граничного розміру, відтак, позовні вимоги у цій частині є також обґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язати вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 15.06.2021)