Справа № 580/3897/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Паламар П.Г.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
08 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
при секретарі: Хмарській К.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представників позивача: Гричаненка О.М., Севастьянової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач, Управління цивільного захисту Черкаської ОДА) в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» з оцінкою «негативна», затверджений наказом Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації від 15.11.2019 року №58/02.1-02.а;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління цивільного захисту Черкаської ОДА від 15.11.2019 року №58/02.1-02 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного спеціаліста відділу організації заходів цивільного захисту ОСОБА_1 з оцінкою «негативна».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року значений позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представників, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , остання починаючи з 01.05.2016 призначена на посаду головного спеціаліста відділу організації заходів цивільного захисту Управління цивільного захисту Черкаської ОДА.
30.09.2019 року Управлінням цивільного захисту Черкаської ОДА прийнято наказ №52/02.1-02, яким затверджено список державних службовців категорії «Б» і «В», що підлягають оцінюванню у 2019 році, а також встановлено строки визначення результатів виконання завдань державними службовцями згідно графіку, а саме:
- подання безпосередньому керівнику звіту про результати службової діяльності та виконання затверджених завдань і заповнену форму щодо результатів виконання завдань до 18.10.2019;
- проведення оціночних співбесід з 21.10.2019 по 28.10.2019;
- заповнення форми результатів виконання завдань до 29.10.2019.
Згідно додатку №2 до наказу №52/02.1-02 від 30.09.2019 - ОСОБА_1 підлягала проходженню оцінювання службової діяльності у 2019 році.
28.12.2018 начальником Управління цивільного захисту Черкаської ОДА погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «В» ОСОБА_1 , з якими остання ознайомлена 23.01.2019 року, а саме:
1) забезпечення дотримання режиму секретності в управлінні - ключовий показник налагодження дієвого контролю за дотриманням вимог законодавства з відомостями, що становлять державну та службову таємницю;
2) запровадження комплексу заходів, направлених на підвищення ефективності контролю за дотриманням вимог законодавства при обліку, зберіганні, розробці документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом та забезпечення режиму секретності в управлінні - ключовий показник уточнення переліку відомостей, що становлять службову інформацію, яка підлягає захисту в процесі обробки, використанні та розповсюдженні. Переглянути, внести зміни та подати на затвердження інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в структурних підрозділах управління відповідно до вимог ПКМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» створення та запровадженим комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах управління цивільного захисту, призначеної для обробки службової інформації і якій надається гриф обмеження доступу « Для службового користування»;
3) проведення комплексу заходів щодо здійснення санітарної обробки людей та одягу в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - ключовий показник уточнити перелік суб'єктів господарювання, які можуть надавати населенню санітарно-гігієнічні послуги на проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Підготувати проекти цивільно-правових угод щодо можливого залучення суб'єктів господарювання до проведення санітарно-гігієнічної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
4) забезпечення проведення комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь протягом пожежонебезпечного періоду 2019 року - ключовий показник розроблення та погодження комплексного плану дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо протипожежного захисту лісів, торфовищ і сільгоспугідь у весняно-літній період 2019 року. Узагальнення інформації щодо виконання заходів, передбачених Комплексним планом.
Відповідно до копії листків непрацездатності ОСОБА_1 , а саме:
- АДФ №885911 та АДФ №885946 в період з 01.10.2019 по 20.10.2019 року позивач перебувала на амбулаторному лікуванні;
- АДФ №838350 в період з 22.10.2019 по 05.11.2019 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні;
- АДФ №841118 та АДФ №715138 в період з 11.11.2019 по 29.11.2019 позивач перебувала на лікуванні;
- АДФ №795939 в період з 02.12.2019 по 14.12.2019 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні;
- АДФ №801617 в період з 15.12.2019 по 28.12.2019 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні;
- АДФ №841327 в період з 02.01.2020 по 09.01.2020 позивач перебувала на амбулаторному лікуванні.
23.10.2019 року дорученням начальника Управління Цивільного захисту № 03 за підсумками службової наради з метою неупередженого вивчення якості виконання ОСОБА_1 поставлених завдань за відповідний 2019 рік створено робочу групу у складі: ОСОБА_2 - начальника відділу організації заходів цивільного захисту; ОСОБА_3 - начальника відділу планування заходів цивільного захисту, зв'язку та оповіщення населення; ОСОБА_4 - начальника відділу забезпечення діяльності управління; ОСОБА_5 - юрисконсульт відділу забезпечення діяльності управління.
29.10.2019 року складено довідку про результати виконання державним службовцем категорії «В» ОСОБА_1 за 2019 рік, згідно якої середній бал становить 1,75, у зв'язку з тим, що більшість завдань виконано частково, результати виконання завдань 1-3 не можуть бути використані в роботі через необхідність суттєвого доопрацювання, а виконання поставлених завдань здійснювалось неефективно, неякісно, з низьким ступенем ініціативності та з порушенням правил етичної поведінки.
Результати діяльності державного службовця встановлені на підставі критеріїв:
1) контроль за дотриманням вимог законодавства з охорони державної таємниці здійснюється з порушенням, оскільки під час виконання завдань державний службовець потребував суттєвого коригування проектів документів, проявив низьку самостійність, недостатність знань, потребував нагадувань і контролю з боку керівництва в період січень-жовтень 2019 року - 2 бала;
2) перелік відомостей, що становлять службову інформацію, яка підлягає захисту в процесі обробки, використанні та розповсюдженні, складений, однак результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець в цілому підійшов формально. Результат мав негативний відгук з боку керівництва - 1 бал:
- інструкція про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію затверджена ще у 2017 році, зміни у 2019 році не вносились, інструкція не переглядалась. Облікові журнали ведуться з порушенням вимог законодавства та за застарілими формами;
- проект плану заходів щодо створення та запровадження комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах управління цивільного захисту розроблений але при розробці державний службовець підійшов формально тому результат не може бути використаний в роботі. Також в проекті плану не були визначені основні завдання та шляхи вирішення;
3) результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець в цілому підійшов формально. Результат мав негативний відгук з боку керівництва. Під час виконання завдання було порушено правила етичної поведінки - 1 бал, а саме:
- перелік суб'єктів господарювання, які можуть надавати населенню санітарно - гігієнічні послуги на проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків на розгляд та погодження не надавався;
- проекти цивільно-правових угод щодо можливого залучення суб'єктів господарювання до проведення санітарно-гігієнічної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків на розгляд та погодження не надавались.
15.11.2019 року начальником Управління цивільного захисту Черкаської ОДА винесено наказ №58/02.1-02 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», в тому числі щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого останньою отримано негативну оцінку (далі по тексту - оскаржуваний наказ).
Позивачка, вважаючи оскаржуваний висновок та наказ протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без наявності будь-яких фактичних підстав для ухвалення негативної оцінки та належного обґрунтування, дійшов висновку помилкового про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «В» з оцінкою «негативна».
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889 VIII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.ч. 1-5, 11 ст. 44 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889 VIII) результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 року № 591) (далі - Типовий порядок №640, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно пп. 2-5 якого метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Учасниками оцінювання є:
- державний службовець;
- особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»;
- безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;
- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;
- суб'єкт призначення;
- служба управління персоналом.
Державний службовець, зокрема, бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді, ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками, аналізує виконання визначених завдань і ключових показників, ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.12.2018 року начальником Управління цивільного захисту Черкаської ОДА погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «В» ОСОБА_1 , з якими остання ознайомлена 23.01.2019 року.
Заперечень щодо невідповідності посадовим обов'язкам визначиним посадовою інструкцією до початку проведення оцінювання не надавалося.
При цьому, згідно посадової інструкції головного спеціаліста організації цивільного захисту, затвердженої начальником Управління цивільного захисту Черкаської ОДА 26.05.2016, завданням і обов'язками є організація та забезпечення контролю, аналіз та оцінка стану справ на дорученому напрямку, розроблення пропозицій, комплекси заходів, плани, участь в їх виконанні, підготовка проектів рішень та пропозицій тощо.
У відповідності до наказу Управління цивільного захисту Черкаської ОДА від 25.05.2018 року №7 ДСК, ОСОБА_1 призначена відповідальною особою за забезпечення режиму секретності ведення секретного діловодства в управлінні.
Отже, посилання позивачки щодо невідповідності погодженого завдання, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «В» є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно п. 7 Порядку № 640, про проведення оцінювання суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), у якому зазначається: список державних службовців, оцінювання яких проводиться; строк проведення оцінювання; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» (за потреби).
Так, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п. 8 Порядку №640).
Пунктами 9-11 Поряду №640 визначено, що оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання.
Оцінювання проводиться поетапно:
- визначення та перегляд завдань і ключових показників;
- оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком);
- визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду. У разі відсутності державного службовця, у зв'язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 цього Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п'яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, результати оцінювання та їх затвердження виконання державним службовцем ОСОБА_1 , за 2019 рік, встановлені 29.10.2019 року, тобто у період тимчасової непрацездатності, що прямо суперечить вищезазначеним правовим нормам.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем порушено порядок прийняття результатів оцінювання та їх затвердження виконання ОСОБА_1 , за 2019 рік, а саме: у період тимчасової непрацездатності останньої.
Згідно п. 28 Поряду №640, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Відповідно до п. 32-34 Поряду №640, оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі. Під час оціночної співбесіди визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
У разі коли у визначений строк проведення оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», відсутній на роботі, оцінювання проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк або у разі відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою оціночна співбесіда та визначення результатів оцінювання проводяться раніше.
Державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4.
Безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.
У разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання у зв'язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.
Результати оцінювання затверджуються суб'єктом призначення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, результати оцінювання не містять результатів діяльності державного службовця згідно опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання згідно вимог п. 32 Порядку №640.
У відповідності до Додатку 4 Поряду №640 визначенні наступні критерії виставлення балів:
- « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;
- « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
- « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);
- « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.
15.11.2019 року начальником Управління цивільного захисту Черкаської ОДА винесено наказ №58/02.1-02 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», в тому числі щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачем отримано негативну оцінку за результатами оцінювання, а саме: середній бал 1,75.
З огляду на критерії виставлення балів, затверджені в Додатку 4 до Типового поряду № 640, виставлені позивачу бали свідчать про невиконання або невчасне виконання державним службовцем поставлених перед ним завдань.
У свою чергу, «Обґрунтування» вказаної негативної оцінки, які викладені начальником відділу, як додаток до результатів виконання завдань позивачем, не містять жодних конкретних зауважень, заперечень, чи спростувань щодо досягнутих позивачем результатів.
Таким чином, зазначене обґрунтування не відповідає критеріям виставлення балів, затверджених в Додатку 4 до Поряду № 640.
Крім того, відповідач посилається на невиконання позивачкою певних показників роботи управління, проте, взагалі не зазначає, в чому це проявилось, чим підтверджується, які саме показники не виконані, у якій кількості, причини невиконання та вчинених відповідачем дій про притягнення держаного службовця до відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що при виставленні суб'єктом оцінювання позивачці негативної оцінки взагалі не було розглянуто питання щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників та підстав, що зумовили їх невиконання.
Так, при виставлені позивачу негативної оцінки, начальник відділу під час оціночної співбесіди мав би уточнити інформацію щодо фактичного виконання завдань та ключових показників і підстав, що зумовили їх невиконання, визначити ті компетенції, які можуть підвищити ефективність виконання або потребують удосконалення, які викласти за формою згідно з додатком 7 Типового порядку № 640.
Проте, жодних доказів вищезазначеного на підтвердження того, що така форма складалась, апелянтом не надано, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду в суді апеляційної інстанції.
Отже, перелічені вище обставини, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що оцінювання позивачки проведено з порушенням встановленого порядку та без урахування норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не надано жодних доказів проведення моніторингу виконання позивачем завдань і ключових показників та відповідно доведення до відома службовця зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань на 2019 рік.
Таким чином, виставлення результатів відбувалось формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що негативна оцінка результатів службової діяльності державного службовця є найбільш суворою, яка суттєво впливає на права особи.
У свою чергу, керівник немає абсолютної свободи на ухвалення рішень про негативну оцінку діяльності державного службовця, без наявності на це об'єктивних підстав.
Для висновку про негативну оцінку результатів діяльності державного службовця повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок та ін.
При цьому, зазначені негативні факти повинні бути задокументовані під час проведення оцінювання та у разі наявності вчинені засоби реагування (догани, попередження і т. д.).
Разом з цим, за відсутністю у матеріалах оцінювання державного службовця будь-яких фактів, які його негативно характеризують або свідчать про неналежне виконання своїх службових обов'язків, керівник позбавлений можливості виставляти негативну оцінку його діяльності.
Невиконання вказаних умов, призвело б до того, що керівник наділений необмеженими повноваженнями щодо безпідставного звільнення державного службовця, що суперечить ст. 43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Отже, за відсутності будь-яких фактичних підстав та належного обґрунтування для ухвалення негативної оцінки результатів службової діяльності позивача, порушення порядку прийняття результатів оцінювання позивача, а саме: у період тимчасової непрацездатності останньої, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «В» з оцінкою «негативна» є протиправними.
З огляду на те, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Управління цивільного захисту Черкаської ОДА від 15.11.2019 року №58/02.1-02 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного спеціаліста відділу організації заходів цивільного захисту ОСОБА_1 з оцінкою «негативна» є похідною, вона також підлягає задоволенню.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувані висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 та наказ від 15.11.2019 року №58/02.1-02 є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно до вищевикладених висновків суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 15.06.2021 року