Справа № 640/24786/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
15 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Горяйнова А.М.
Кузьмишиної О.М.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Дьолер Україна" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
Дочірнє підприємство «Дьолер Україна» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суд міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення №КТ-UA125000-0109-2019 від 22 серпня 2019 року та №КТ-UA125000-0111-2019 від 22 серпня 2019 року Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00103 та №UA125010/2019/00105.
Позов обгрунтовано тим, що спірними рішеннями відповідачем неправомірно віднесено концентровані соки до кодів УКТЗЕД, які передбачають наявність у їх складі доданого цукру і, як наслідок, при їх імпорті має бути застосована ставка ввізного мита у розмірі 10% замість 2%, на якій наполягає позивач. Вважає, що код товару, який зазначений у митній декларації, відповідає класифікації товару згідно УКТЗЕД.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року даний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Доводи скарги мотивовані тим, що зміна коду за УКТ ЗЕД товарів, що переміщувались через митний кордон України, відбулась за результатами проведення відповідних експертних досліджень, при цьому, в попередніх митних оформленнях, на які посилається позивач, експертні дослідження не проводились. Вказує, що рішення про визначення коду товару винесено за результатами проведених досліджень експертною установою.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнім підприємством «Дьолер Україна» було ввезено для реалізації на території України концентрату соку чорної моркви, арт. 7.46142.963, концентрату соку чорної моркви, арт. №2.04659.365.
Позивачем подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію від 12 серпня 2019 року №UA125010/2019/010052 для здійснення митного оформлення товару за кодом УКТ ЗЕД 2009899910 (ставка мита 2%) «Концентрат соку чорної моркви для використання у харчовій промисловості для виробництва напоїв: - арт. 7.46142.963=1150 кг (115 коробок з поліетиленовим асептичним вкладишем/ВІВ/10 кг) без вмісту доданого цукру, число Брікса - 65,0. Виробництво: Doehler. Торгівельна марка: Doehler. Країна виробництва: TR» та митну декларацію від 15 серпня 2019 року №UA125010/2019/010255 з аналогічним товаром «Концентрат соку чорної моркви для використання у харчовій промисловості для виробництва напоїв: арт.2.04659.365=1000 кг (40кан.по25кг.) без вмісту доданого цукру, число Брікса-65,4. Виробництво: Doehler. Торгівельна марка: Doehler. Країна виробництва: TR».
У вказаних митних деклараціях позивач задекларував товари за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 2009899910, на які встановлено 2% ставку ввізного мита.
Через сумніви у правильності обраних позивачем кодів, відповідачем були відібрані проби товарів для проведення їх аналізу (експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД, про що складено відповідні акти взяття проб і зразків.
Враховуючи специфіку зберігання товару та виробничу необхідність, Дочірнім підприємством «Дьолер Україна» були подані тимчасові митні декларації №UA125010/2019/011615, №UA125010/2019/011616 з зазначенням задекларованих кодів, які передбачають 10% ставку ввізного мита.
Після подання таких тимчасових митних декларацій та випуску товарів у вільний обіг на їх підставі, до митниці надійшли результати експертиз.
За результатами проведення досліджень Управлінням експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертних ДФС складено висновки від 20 серпня 2019 року №142005802-0116 та від 21 серпня 2019 року №142005802-0118.
У висновках експертизи зазначено, що оскільки ідентифікаційні показники для соку чорної моркви у нормативно-технічній документації України та у Зводі правил для оцінки якості фруктових та овочевих соків Асоціації сокової промисловості Європейського Союзу (А.І.J.N.) відсутні, остаточно підтвердити належність продукту «Colouring Concentrate Black Carrot Red Clear Liq» саме до концентрованого соку чорної моркви, не видається можливим.
Київською міською митницею винесено рішення про визначення кодів від 22 серпня 2019 року № КТ-UA125000-0109-2019 та від 23 серпня 2019 року №КТ-UA125000-0111-2019, якими віднесено концентрат соку чорної моркви арт. №7.46142.963 та №2.04659.365, імпортовані позивачем, до коду УКТ ЗЕД 200989700, що передбачає наявність доданого цукру, та, як наслідок, до них застосована 10% ставка ввізного мита.
На підставі даних рішень відповідачем було відмовлено у митному оформленні соків концентрованих за 2% ставкою мита, про що винесено картки відмови №UA125010/2019/00103, №UA125010/2019/00105.
Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для прийняття картки відмови у митному оформлені (випуску) товарів №UA125010/2019/00103 та №UA125010/2019/00105, оскільки характеристики товару відповідають товарній позиції УКТ ЗЕД 2009899910, а дії митниці з класифікації товару у товарній позиції УКТ ЗЕД 200989700є протиправними.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.25 ч.1 статті 4 Митного кодексу України митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
За приписами статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Положеннями статті 69 Митного кодексу України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно ч.1 статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга статті 67 Митного кодексу України).
Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.
Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких правил:
2.(а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Правило 4 Основних правил інтерпретації визначає, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
В силу Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач наголошував на тому, що спірний товар "концентрат соку чорної моркви арт. №7.46142.963 та №2.04659.365" має класифікуватись за кодом УКТ ЗЕД 200989700, у той час як позивачем визначено код УКТ ЗЕД 2009899910.
Статтею 256 Митного кодексу України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428.
Згідно пункту 12 даного Порядку, пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні
Згідно Закону України «Про Митний тариф України» товарна позиція 2009 включає соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додавання спирту, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, виходячи з структури кодів класифікації товарної позиції 2009 УКТЗЕД, умовою віднесення соків до вищезазначених кодів, призначених для концентрованих соків, є відсутність в них доданого цукру.
Згідно з Додатковими примітками до групи 20 УКТЗЕД, визначення показників «вмісту цукру» у товарах, що відносяться до цієї групи, здійснюється наступним чином.
Пунктом 2(а) Додаткових приміток передбачено, що вміст різних цукрів (вміст цукру), виражених як цукроза у продуктах цієї групи, відповідає цифровому показнику рефрактометра при температурі 20° C, помноженому на коефіцієнт 0,95 для продуктів інших товарних позицій. Показник «число Брікса», зазначений у товарній позиції 2009, визначається за цифровим показником рефрактометра при температурі 20° C. Тобто, вміст цукру виводиться розрахунково, виходячи з показника «число Брікса».
Пунтом 5 (а) Додаткових приміток вміст добавки цукру в продуктах товарної позиції 2009 відповідає вмісту цукру, зменшеному на зазначену нижче величину, залежно від виду соку. Зокрема, для інших фруктових та овочевих соків, включаючи суміші соків, ця величина становить 13.
Таким чином, будь-який показник вмісту цукру (розрахований як 0,95 х показник «число Брікса»), що буде вищим за 13, призведе до необхідності класифікувати сік у позиції 2009 для соків, що містять доданий цукор.
Показник «число Брікса» у концентрованих соків, якщо здійснювати вимірювання безпосередньо концентрованого соку, буде значним, оскільки після видалення води концентрований сік містить значно більше сухих речовин, що відображає показник «число Брікс». Тобто, розрахунковий показник доданого цукру буде завжди позитивним для концентрованих соків. А в такому разі класифікація концентрованих соків у призначеній для них товарній позиції буде неможливою, оскільки всі концентровані соки у такому випадку мають класифікуватись у кодах, які передбачають наявність доданого цукру, як це було зроблено відповідачем.
Однак, Закон України «Про Митний тариф України» виділяє окремо коди УКТ ЗЕД саме для концентрованих соків та встановлює різні ставки оподаткування ввізним митом для цих концентрованих соків (2%) та соків із наявністю доданого цурку (10%, 5%).
Тому для концентрованих соків розроблені спеціальні правила визначення вмісту цукру.
Згідно з ДСТУ «сік» це - рідкий продукт, отриманий з їстівної частини одного чи декількох видів стиглих, свіжих або збережених охолодженими фруктів і/або овочів механічною дією, та законсервований фізичним способом, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням, здатний до збродження, незброджений, який має відповідний колір, смак та аромат, властиві фруктам та овочам після термічного оброблення; «сік концентрований натуральний» - це густий продукт, отриманий з соку натурального фізичним видаленням частини води, яка міститься в ньому, але не сушений, призначений для подальшого промислового переробляння.\
Суд наголошує на тому, що згідно з відомостями компаній-виробників концентрованих соків, у таких соках не міститься доданий цукор.
Також судом враховано, що оформлювалися митні декларації №UA100010/2018/152642, № UA125010/2019/007335, №UA125010/2019/008228, UA125000/2019/931659, згідно з якими він ввозив концентровані соки чорної моркви протягом 2018-2019 року за кодами, які передбачають 2% ставку ввізного мита. Таким чином, відповідач розмитнював аналогічні товари позивача за 2% ставкою у період застосування тотожної нормативної бази.
Щодо посилання відповідача на встановлення за результатами експертизи наявності вмісту доданого цурку, то суд оцінює його критично, з огляду на таке.
Так, Митницею були направлені запити до експертної установи щодо того, на підставі якої примітки до УКТЗЕД має бути надано відповідь щодо наявності або відсутності вмісту доданого цукру у концентрованих соках. Зокрема, на експертизу було поставлено питання щодо визначення вмісту добавки цукру у концентрованих соках відповідно до Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД. Однак, дана примітка не враховує спеціальної методики визначення доданого цукру у концентрованих соках. Тому розрахунки вмісту доданого цукру, зроблені на підставі виключно даної примітки Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД, не можуть достовірно встановити дійсну наявність доданого цукру у концентрованих соках.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміна відповідачем оскаржуваним рішенням підходів до класифікації товару, раніше застосованих під час здійснення митного контролю ідентичних товарів, випущених у вільний обіг за вказаними вище митними деклараціями, є порушенням принципу «належного урядування».
За позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в рішенні від 20 вересня 2011 року у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб'єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших аналогічних умовах.
Однак, відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано, що при незмінних положеннях законодавства ним приймаються щодо позивача взаємовиключні за змістом рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, зокрема, при митному оформленні протягом 2018-2019 років.
Відтак, обгрунтованими є доводи позивача про те, що спірний товар відповідає коду УКТЗЕД 2009899910, а не коду 2009897900, як визначено відповідачем, тому рішення про визначення коду товару №КТ-UA125000-0109-2019 від 22 серпня 2019 року та №КТ-UA125000-0111-2019 від 22 серпня 2019 року підлягають скасуванню.
Відповідно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125010/2019/00103 та №UA125010/2019/00105, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 15 червня 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: А.М. Горяйнов
О.М. Кузьмишина