Справа № 751/2483/21
про відкриття апеляційного провадження
15 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О. та Пилипенко О.Є., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради про скасування постанови,
Рішенням Новозаводського районного суду міста Києва від 26.04.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Клопотання обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення апелянт отримав лише 27.05.2021, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а до апеляційного суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 04.06.2020, тобто у 10-денний термін.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку, які колегія суддів вважає поважними, а тому такий строк підлягає поновленню.
Щодо виклику свідка.
У своєму клопотанні апелянт просить викликати для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Проаналізувавши доводи заявника та дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні правові підстави для його задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до частин першої-четвертої статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах цієї справи наявні докази, якими підтверджуються обставини, що належить з'ясувати суду, і заявником не доведено наявності достатніх правових підстав, прямо передбачених ст. 65 КАС України, для виклику допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків задоволенню не підлягає.
До суду також найдішло клопотання від апелянта про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Ознайомившись із клопотанням та його обґрунтуваннями, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За частинами п'ятою - сьомою статті 262 цього Кодексу, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
У частинах четвертій, шостій цієї ж статті визначено категорії справ, які розглядають відповідно виключно за правилами загального позовного провадження та які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, на які поширюється спрощене провадження. Приміром за пунктом 10 цієї частини такими справами можуть бути інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на предмет розгляду, суб'єктний склад учасників колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у письмовому провадженні, виходячи з наявних у справі матеріалів, підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін судова колегія не вбачає.
Апеляційна скарга подана за правилами та з додержанням вимог ст. 295, 296 КАС України.
Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що є підстави для відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 295, 296 КАС України, колегія суддів, -
Визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити апелянту пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняНовозаводського районного суду міста Чернігова від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради про скасування постанови.
Встановити строк до 22.06.2021, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.
Роз'яснити учасникам справи, що у відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
О.Є. Пилипенко