Справа № 640/32348/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
15 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючий суддя Грибан І.О.,
судді: Ключкович В.Ю.,
Парінов А.Б.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не підготовки та не надання до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, що враховується для перерахунку та виплати з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 , із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій;
- зобов'язати Службу безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку станом на 05 березня 2019 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 , із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення з 05 березня 2019 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та виплаченої пенсії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та виплаченої пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
Зобов'язано Службу безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75% суми підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 00034074).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн (вісімсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 00034074).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у вказаній частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що законодавство встановлює прямий обов'язок органів державної влади вчиняти дії щодо дотримання прав позивача, а в разі порушення таких прав - поновлення їх. Зауважує, що перерахунок пенсій у зв'язку з прийняттям Постанови №740 не передбачає написання будь-яких заяв чи подання будь-яких інших документів зі сторони пенсіонера, а тому пенсіонер не зобов'язаний вчиняти дії, щоб спонукати державні органи вжити належних заходів для перерахунку його пенсії. Також, в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення його прав і законних інтересів на компенсацію його судових витрат в частині правової допомоги при частковому задоволенні позову.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідачем - Службою безпеки України, подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що вартість судових витрат є суттєво завищеною та не співмірною наданим послугам адвоката, а також є недоведеним та необґрунтованими, а тому позовні вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню.
Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року залишена без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року апеляційна скарга повернута апелянту.
На апеляційну скаргу позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві відзив не подавався.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги позивача на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з 31 грудня 2006 року.
Станом на 01 січня 2017 року пенсія позивача була обчислена, виходячи з таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 30%, робота з таємними виробами, носіями 15%, 15%, надбавка за особливо важливі завдання 32%, надбавка за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 22%, премія 10%, вид підвищення до пенсії: постанова Кабінету Міністрів України №355 від 2012 року.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови №704.
У зв'язку з чим Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 січня 2018 року здійснено перерахунок пенсії, на підставі виданої Службою безпеки України довідки про розмір грошового забезпечення від 11 квітня 2018 року №21/3/2-133м/4133, виходячи з таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 з 01 січня 2018 року по 01 грудня 2018 року - 50%, з 01 січня 2019 по 01 грудня 2019 року - 75%, та з 01 січня 2020 року - 100% підвищення. Основний розмір пенсії 68% грошового забезпечення.
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, що обмежували як розмір виплати перерахованих пенсій так і складові грошового забезпечення, що мали враховуватися про перерахунку.
На переконання позивача, Служба безпеки України, після набрання законної сили вказаним вище рішенням суду, мала підготувати та направити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для подальшого перерахунку його пенсії. Оскільки така довідка не була виготовлена та направлена для перерахунку пенсії, просив визнати протиправною бездіяльність цього відповідача
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних відносин відповідач не допустив протиправних дій, оскільки в межах дії постанови КМУ №103 відповідну довідку направив до органів Пенсійного фонду України.
Крім того, задовольняючи часткового вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходи із співмірності розміру заявлених витрат та складністю справи і зауважив, що дану справу можна віднести до малозначної, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 4 КАС України, а отже сума на правничу допомогу є нерозумною і неспівмірною складності вирішуваної справи.
Надаючи оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваного в цій частині рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України №2262-ХІІ.
Статтею 63 Закону України 2262-ХІІ закріплено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами 2 та 3 статті 51 Закону України № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 2 цього Порядка закріплено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що відповідач уповноважений складати списки та подавати їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тільки після отримання повідомлення від Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем виконано вимоги постанови КМУ №103 від 21.02.2018, підготовлено та направлено органам Пенсійного фонду України довідку від 11 квітня 2018 року №21/3/2-133м/4133.
Скасування в судовому порядку положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у пункті 38 постанові від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки пенсіонери мають право на отримання пенсій, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 у відповідності до вимог статей 43 та 64 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ.
Разом з тим, встановлення Верховним Судом права пенсіонера на перерахунок пенсії з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не вказує на виникнення у Служби безпеки України, як уповноваженого органу, обов'язку щодо самостійного складення такої довідки, оскільки вказаний відповідач не приймав участі у розгляді справи № 826/3858/18 та рішенням суду на нього такий обов'язок не покладався.
Наразі, згідно наведених вище положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ, перерахунок пенсії здійснюється і в разі подання пенсіонером додаткових документів.
Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися до Служби безпеки України та отримати відповідну довідку, яку подати відповідачу для проведення перерахунку.
Слід також зазначити, що позивач помилково вважає відсутність в нього обов'язку звертатись до уповноваженого на виготовлення такої довідки органу, в даному випадку, до Служби безпеки України, з відповідною заявою, оскільки чинним законодавством чітко визначено, що перерахунок пенсії може проводитись, як на підставі рішення Уряду, яким збільшено розміри грошового забезпечення, так і на підставі додаткових документів, поданих пенсіонером.
Аналіз наведених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин свідчить про відсутність протиправної бездіяльності Служби безпеки України в межах спірних правовідносин та, відповідно і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 не впливає на факт виготовлення і направлення щодо позивача нової довідки про грошове забезпечення, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій не змінився у зв'язку з прийняттям цієї постанови.
Щодо вимог в частині вирішення судом першої інстанції питання щодо відшкодування судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, що 11 грудня 2020 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «Юридичні технології» укладено договір №02 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого останнє зобов'язалось здійснити захист прав та інтересів замовника шляхом надання правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а замовник (позивач) зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, понесені в ході виконання договору.
У відповідності до пункту 3.1 договору за надання правової допомоги замовник сплачує адвокатському об'єднанню винагороду відповідно до видів та вартості правової допомоги, визначених у кошторисах, що є додатками до цього договору.
Відповідно до кошторису за надання замовнику послуг з правової допомоги, а саме підготовку позову про зобов'язання перерахувати пенсію, за супроводження розгляду справи у суді першої інстанції замовник сплачує на користь Адвокатського об'єднання гонорар у розмірі 12 000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу адвокатським об'єднанням виставлено рахунок на оплату №14 від 11 грудня 2020 року на суму 12 000,00 грн, яка сплачена позивачем 17 грудня 2020 року (Т.1, арк. 13,14).
Виходячи із того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову, врахувавши, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін а також, що процесуальні документи у справі є однотипними, а правова позиція у подібній категорії справ висловлена Верховним Судом, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 2000 грн.
Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За нормами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно зі ст. 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акта надання послуг №8 від 18 лютого 2021 року, позивачу адвокатським об'єднанням були надані наступні правові послуги:
- підготовка позовної заяви, витрачений час 6 годин, вартість послуги - 9 473,70 грн;
- підготовка відповіді на відзив СБ України на позов, витрачений час 0,800 годин, вартість послуги 1263,15 грн;
- підготовка відповіді на відзив ГУ ПФУ в м. Києві на позов, витрачений час 0,800 годин, вартість послуги 1263,15 грн.
Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та надання відповідної консультації, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції.
Колегією суддів установлено, що доводи позову ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі , справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не вимагає безпосередньої участі сторін, а, отже, опрацювання правової позиції у справі не вимагали значних затрат часу. Процесуальні документи у справі є однотипними, а тому також не потребують значної затрати часу.
Тому суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 2000 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині задоволених позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 15.06.2021р.)