П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/429/21
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - приватний нотаріус Душейко Олеся Михайлівна, про визнання протиправним та скасування наказу,-
В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Душейко Олесі Михайлівни, про визнання протиправним та скасування наказу від 23 грудня 2020 року № 4454/5 в частині п.2, 3 та 4.
Також, позивачем разом із позовом була подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 23 грудня 2020 року №4454/5 до вирішення спору по суті.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року вказана заява була задоволена повністю.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив її скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позивачем в обґрунтування поданої заяви зазначено про те, що при виконанні оскаржуваного наказу в повному обсязі та у разі задоволення позову, відновлення його порушеного права значно ускладниться, оскільки оскарження рішення суб'єкта владних повноважень не зупиняє його дію.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колегія суддів, з урахуванням обставин справи, вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, при цьому зазначає таке.
Так, предметом розгляду даної справи є оскарження наказу Міністерства юстиції України від 23 грудня 2020 року №4454/5 в частині п.2, 3 та 4.
Зазначеним наказом скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 04 грудня 2020 року №1005221070042033638 «Державна реєстрація змій до відомостей про юридичну особу», від 07 грудня 2020 року №1005221070043033638 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та №1005227770044033638 «Корегування», проведені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М., а також від 11 грудня 2020 року №1005221070045033638 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРКА».
Відповідно до відомостей ЄДР, 04 грудня 2020 приватним нотаріусом Душейко О.M. проведено вказану реєстраційну дію № 1005221070042033638 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок якої змінено склад учасників товариства. Також, 07 грудня 2020 року приватним нотаріусом Душейко О.М. проведено реєстраційні дії №1005221070043033638 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1005227770044033638 «Корегування», внаслідок яких було змінено керівника ТОВ «ЕРКА». Відповідно до відомостей ЄДР, 11 грудня 2020 приватним нотаріусом Боненко Т.Л. проведено реєстраційну дію №1005221070045033638 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок якої було зареєстровано нову редакцію статуту Товариства.
З аналізу наведеного вбачається, що вказаними реєстраційними діями було вирішено питання щодо зміни складу учасників, керівника товариства та зареєстровано нову редакцію його статуту, тобто саме тих питань, які мають ключове значення та вплив не лише на діяльність (в організаційному, майновому, фінансовому вимірах, тощо), а й на фактичне існування підприємства, як такого, що узгоджується з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон), за яким учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Так, положеннями статей 28-30 Закону передбачено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, визначення основних напрямів діяльності товариства; внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.
Колегія суддів зазначає, що внаслідок скасування оскаржуваним наказом спірних реєстраційних дій, вчинених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, було відновлено правовий (організаційний) стан функціонування ТОВ «ЕРКА», який існував до моменту укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 20 березня 2020 року, за яким позивач придбав у власність 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ЕРКА» у ОСОБА_2 ..
Таким чином, внаслідок такого відновлення та з урахуванням положень статей 28-30 Закону, на думку суду, наявна як фактична, так і юридична можливість розпорядження відповідними особами ТОВ «ЕРКА», в тому числі, але не виключно, в частині реалізації майна підприємства, вирішення кадрових питань, тощо, в зв'язку з чим можна зробити висновок про значне утруднення виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що саме з вищевказаних обставин слід задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.
Окрім іншого, колегія суддів наголошує, що застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову є відповідним видом забезпечення позову по відношенню до позовних вимог, який (засіб забезпечення) направлений саме на фіксацію правового та фактичного стану ТОВ «ЕРКА» до вирішення спірних правовідносин по суті.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що приймаючи спірну ухвалу та обґрунтовано вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції лише обмежився висновками з приводу того, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом; зупинення дії оскаржуваного наказу не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє реалізацію наказу, до вирішення спору в даній справі.
Колегія суддів погоджується з вказаними посиланнями, водночас, вважає, що наведені аргументації свідчать про неповноту мотивування судом першої інстанції спірної ухвали, яка повинна бути доповнена у вищезазначеному вигляді.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив питання забезпечення позову в даній справі, проте навів неповне обґрунтування, а тому, на підставі п.1 ч.1 статті 317 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року - змінити в мотивувальній частині у викладеній редакції. В решті ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.