П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/5458/20
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, в якій просила:
- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації щодо не надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячну матеріальну допомогу дітям військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що її син ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус "дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів". Звернувшись до відповідача з заявою про надання щомісячної матеріальної допомоги дитині померлого учасника АТО в межах існуючої програми соціального захист населення «Турбота» на період до 2020 року, отримала відмову відповідача, яка мотивована тим, що наданий позивачем комплект документів не відповідає п.4 Порядку фінансування субвенцій з обласного бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих. Позивач стверджує, що згідно витягу з протоколу № 297 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18 серпня 2020 року «травма молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 1982 р.н., «Механічна асфіксія в результаті здавлення шиї петлею» - «ТРАВМА ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ», тому вона має право на отримання такого виду матеріальної допомоги.
ДСЗН Миколаївської ОДА заперечував проти позову, зазначаючи, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про те, що зазначена вище особа померла не під час участі в АТО на сході України, як того вимагає п.2 Порядку. Причина смерті такої особи пов'язана із захистом Батьківщини, але причиною такої смерті не є поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України.
УСЗН Вітовської РДА також заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, що відсутні законодавчі підстави для виплати позивачу щомісячної матеріальної допомоги.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовної заяви.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в даному випадку відсутні підстави для виплати щомісячної грошової допомоги, не застосувавши при цьому правові позиції ЄСПЧ.
Відповідачі надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначили, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась управління соціального захисту населення Вітовської РДА із заявою про надання її дитині - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», щомісячної матеріальної допомоги як дитині померлого військовослужбовця, учасника бойових дій в ООС.
Так, рішенням Миколаївської обласної ради від 22.12.2016 року (із змінами та доповненнями) № 5 затверджено Комплексну програму соціального захисту населення "Турбота" на період до 2020 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік позивачки, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2015 року та Довідкою від 23 жовтня 2019 року за № 1268 (а.с.9).
Згідно витягу з протоколу № 297 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18 серпня 2020 року «травма молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 1982 р.н., «Механічна асфіксія в результаті здавлення шиї петлею» - «ТРАВМА ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ» (а.с.11).
Розпорядженням Вітовської районної державної адміністрації від 29.09.2020 № 305-р сину позивачки та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , надано «статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Довідкою від 31.08.2020 № 5772/07 управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є членом сім'ї загиблого військовослужбовця та має право на пільги, передбачені статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.15).
05.10.2020 року управлінням соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації відмовлено позивачці в наданні щомісячної матеріальної допомоги дитині померлого учасника антитерористичної операції, відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, з підстав того, що комплект документів не відповідає п. 4 Порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України не надає позивачу права на отримання щомісячної одноразової грошової допомоги.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Рішенням Миколаївської обласної ради № 5 від 22 грудня 2016 року затверджено Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року.
Рішенням Миколаївської обласної ради від 21.12.2017 № 15 внесені зміни до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, зокрема затверджено Порядок фінансування субвенції з обласного бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м.Севастополя, під час участі в АТО на сході України (https://www.mk-oblrada.gov.ua/UserFiles/decree/15185149185a82b2e65c77b.pdf , Додаток 3, далі - Порядок ).
Пунктом 2 Порядку визначено, що матеріальна допомога виплачується дітям віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, не пізніше, ніж до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не пізніше, ніж до досягнення ними 23 років) військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м.Севастополя, під час участі в АТО на сході України, які зареєстровані та постійно проживають на території Миколаївської області.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що головним розпорядником коштів є Департамент соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації.
Відповідно до пункту 7 Порядку Департамент соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації здійснює перевірку документів, сформованих для призначення допомоги, та проводить розподіл коштів пропорційно контингенту отримувачів.
Отже право на отримання щомісячної допомоги, передбаченої п.2 Порядку Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота», мають діти, за сукупності наявності таких умов:
- діти військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, які, зокрема, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м.Севастополя, під час участі в АТО на сході України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 2017 молодший сержант ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 23 жовтня 2019 року № 1268.
Разом з тим, витягом з протоколу № 297 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18 серпня 2020 року вбачається, що смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку із "Механічною асфіксією в результаті здавлення шиї петлею", яке виникло на фоні "Посттравматичного стресового розладу", що пов'язано із захистом батьківщини (а.с.11).
Відповідно до п.1.3 глави І розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, основним завданням військово - лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно інформації з офіційного сайту МОЗ України, посттравматичний стресовий розлад, це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події (https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad).
Отже, чинним законодавством розрізняються травми, якими є поранення контузії та каліцтва, та захворювання, якими є порушення психічного стану.
Викладене, свідчить про те, що смерть ОСОБА_3 настала не під час участі в АТО на сході України та не у зв'язку із отриманням ним травми (поранення, контузії чи каліцтва), а у зв'язку із захворюванням.
Відповідно до п.4 Порядку, для отримання щомісячної матеріальної допомоги, необхідною умовою є надання документу, що підтверджує смерть військовослужбовця, який загинув, пропав безвісти або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків під час участі в АТО на сході України.
З наведеного вбачається, що у відповідачів були відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_2 щомісячної допомоги, відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота», за відсутності встановлених п.4 Порядку підстав.
Викладене, не спростовує статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ОСОБА_2 як і не спростовує наявність у дитини пільг, передбачених ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак зазначені статус і пільги не дають право на отримання щомісячної допомоги на підставі Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року.
Посилання апелянта на практику Європейського Суду, відповідно до яких очікування на виплати є активом, на який може розраховувати громадянин, судова колегія не враховує, оскільки законних підстав на очікування таких виплат, в межах даної справи, у позивача не існує.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 01 грудня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко