П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8784/20
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції в період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року включно; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та вплатити йому індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції в період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року включно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підтав для її задоволення в частині з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 10 лютого 1993 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року в Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1800 о/с від 28 грудня 2019 року позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 01 січня 2020 р.
27 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача з електронним зверненням щодо надання довідки про нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року
31 липня 2020 року (вих. № 14/153/зі) за результатами розгляду зазначеного клопотання відповідачем повідомлено позивача, що за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року індексація не виплачувалася. При цьому зазначено, що керівництво УФЗБО ГУНП в Одеській області керувалось нормами ст.5 Закону України №1282-ХІІ-1991, якою передбачено, що порядок проведення індексації доходів громадян визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», проте до 18 жовтня 2017р. у вказаному Порядку була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18 жовтня 2017р. внесено зміни до п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських», відтак індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою. Таким чином, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з листопада 2017р. з базовим місяцем листопад 2015 року.
Наведена відмова в проведенені індексації і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність фінансування для виплати індексації суд вважав необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, водночас в частині періоду проведення індексації зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом положень частини десятої статті 62 Законом України "Про Національну поліцію" до гарантій професійної діяльності поліцейського віднесено право поліцейського на своєчасне і в повному обсязі отримання грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з ч.1, 2 ст. 94 Законом України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.
Відповідно до п.1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 2 Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
З аналізу наведеного можна дійти висновку, що підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається безумовний та в незалежності від наявності фінансового ресурсу обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
При цьому, суд першої інстанції правильно відхилив посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №782 від 18 жовтня 2017 р., оскільки право позивача на проведення індексації грошового забезпечення прямо передбачено положеннями Закону.
Разом з тим, стосовно періоду в якому слід проводити індексацію, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01 січня 2016 року було передбачено розмір 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р. затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок № 1078).
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції від 15 грудня 2015 року в розмірі 101 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Так, зі справи вбачається, що позивач був прийнятий на службу в Національній поліції України 07 листопада 2015 року.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Держстату України, у листопаді 2015 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 101 відсоток та складала 102 відсотка, тому індексація грошового забезпечення повинна була б здійснюватися в січні 2016 року. Пізніше в квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка, тому індексація грошового забезпечення повинна була б здійснюватися в червні 2016 року.
Разом з тим, індексація грошового забезпечення позивача за період його служби до листопада 2017 року не здійснювалась, що суперечить вищевказаним положенням Закону та Порядку №1078 та є підставою для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та вплатити індексацію грошового забезпечення позивача під час служби в поліції з 01 січня 2016 року та з 01 червня 2016 року.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності у позивача права на проведення та виплати індексації грошового забезпечення, водночас помилково дійшов висновку, що така індексації повинна прводитись з листопада 2015 року по листопад 2017 року, що є підставою для зміни судового рішення.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, на підставі п.1 ч.1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року - змінити.
Викласти 1, 2 та 3 абзаци рішення суду першої інстанції наступним чином:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобоаязання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та з 01 червня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та з 01 червня 2016 року. В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.