П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11602/20
Суддя першої інстанції: Токмілова Л.М.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 21.01.2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ішханяна Р.А.,
представника відповідача Вовк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «XL-Групп» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «XL-Групп» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
27.10.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «XL-Групп» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2020р. №UA500020/2020/000113/2.
В обґрунтування позову зазначено, що митний орган безпідставно встановив відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів. При цьому, митним органом не вказано складові митної вартості товарів що є непідтвердженими, причин з яких неможливо встановити складові митної вартості товару, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2021р. відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано до митного органу відповідних платіжних документів на підтвердження сплати їх вартості контрагенту, а у митниці були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що документи надані до митного оформлення товарів, підтверджують заявлену товариством митну вартість товарів та не містять розбіжностей.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2020р. між ТОВ «XL-Групп» (покупець) та компанією HAN DONG K.AIXUAN RUBBER CO., LTD, Китай (продавець) укладено контракт на поставку товару №20202105, згідно умов якого продавець зобов'язується поставляти товар - автошини, а покупець зобов'язується оплачувати і приймати товар.
Згідно п.2.4. вищезазначеного контракту від 21.05.2020р. оплата товару здійснюється покупцем банківським переказом в доларах США на підставі інвойсу продавця за кожну партію поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку: передплата в розмірі 30% вартості товару сплачується покупцем протягом семи банківських днів після отримання інвойсу; залишкова частина у розмірі 70% вартості товару сплачується протягом 30 банківських днів з моменту отримання повідомлення продавця про відвантаження товару та надання коносаменту, пакувального листа.
Пунктом 3.3. вищезазначеного контракту поставка товару здійснюється на умовах додатково погоджених в кожному окремому випадку та зазначених в інвойсі. Для тлумачення термінів використовуються Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2020. /а.с.28-34/
Додатковою угодою №1 від 26.05.2020р. внесено зміни до вищезазначеного договору, в частині викладення реквізитів продавця. /а.с.25/
Відповідно до інвойсу №С120052502 від 25.05.20202020р. загальна вартість товару складає 29988 доларів США, умови поставки CIF Одеса. /а.с.36/
08.09.2020р. ТОВ «XL-Групп» подало до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA500220/2020/225631 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки CIF Одеса на виконання умов контракту №20202105 від 21.05.2020р. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в сумі 29988 доларів США. /а.с.108-109/
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист, рахунок-фактуру, коносамент, сертифікат про походження товару, банківські платіжні документи, зовнішньоекономічний договір з додатками, митну декларацію країни відправлення.
Електронним повідомленням митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «XL-Групп» надати додаткові документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості товару. /а.с.25-26/
Листом представника позивача від 11.09.2020р. надано повідомлено митний орган про відсутність додаткових документів. /а.с.27/
За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем прийнято рішення №UA500020/2020/000113/2 від 11.09.2020р. про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.19-20/
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00429 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000113/2 від 11.09.2020р. /а.с.21-22/
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000113/2 від 11.09.2020р.
В даному випадку, з вищевказаного рішення вбачається, що:
1) платіжні доручення щодо передоплати надані позивачем не відповідають сумам та датам, передбаченими зовнішньоекономічним контрактом, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;
2) наданий до митного оформлення інвойс не містить банківських реквізитів для оплати товару;
3) в митній декларації країни відправлення зазначено реквізити коносаменту якого не існувало на момент її оформлення.
Так, обов'язок подання відповідних платіжних документів при здійсненні митного оформлення прямо передбачений приписами ч.2 ст.53 МК України.
За умовами п.2.4.1. контракту №20202105 від 21.05.2020р. встановлено передплату у розмірі 30% від вартості товару в продовж 7 семи банківських днів після отримання інвойсу, та згідно п.2.4.2 - 70% від вартості товару протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про відвантаження товару згідно отриманого коносаменту покупцем.
В свою чергу, надані платіжні доручення щодо передплати не відповідають сумам та датам, вказаним процентним відношенням у контракті, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.
Разом з тим, документи оплати імпортованого товару є необхідним доказом підтвердження вартості задекларованого товару.
Відповідно до п.2.1 контракту №20202105 від 21.05.2020р. вартість контракту складається із сум всіх інвойсів по кожній поставленій партії товару.
В свою чергу, наданий позивачем інвойс не містить банківських реквізитів для здійснення оплати. /а.с.36/
Крім того, у митній декларації країни відправлення від 04.07.2020р. №431020200000095927 зазначено реквізиті коносаменту який був виданий від 06.07.2020р. № YMLUM240155378, тобто на момент оформлення митної експортної декларації коносамента не існувало. /а.с.44-45/
Отже з огляду на суперечність поданих декларантом документів у митного органу були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи, зокрема ті які підтверджують сплату коштів за поставлений товар.
Тобто, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що відсутність відповідних документів безумовно надала право митному органу витребувати останні у товариства, так як необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларантом правильно визначено митну вартість товару.
Внаслідок чого, товариству надано строк в 10 календарних днів для надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
З іншого боку, з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
Тому, враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший рівня на товари, митне оформлення яких здійснено та інформація про які наявна у митниці, а також враховуючи, що декларантом не надано достатнього пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (в тому числі, не надано додаткових документів на запит митного органу), відповідачем прийнято обґрунтоване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товару на підставі наявних відомостей та відповідну картку відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на доведення протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів 11.09.2020р. № UA 500020/2020/000113/2, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «XL-Групп» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 16.06.2021р.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.