16 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12436/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року (суддя Дєєв М.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та поновлення на роботі.
Просить визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 230 о/с від 21.08.2020 р. в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) капітана поліції ОСОБА_1 (0129587), старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції 21 серпня 2020 року.
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 , на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 21 серпня 2020 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2020р. по час розгляду справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не взято до уваги вимоги ст. 19 та 58 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.
Зазначено, що судом не було з'ясовано за яку саме протиправну дію чи бездіяльність позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, в той час як позивач, відповідно до ст. 62 Конституції України вважається невинуватим у скоєнні злочинів, щодо яких порушено кримінальне провадження.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, з 2004 року по 23.03.2020 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ (служив в поліції) на різних посадах, остання посада - старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання «капітан поліції».
31.07.2020 начальником ГУНП в Дніпропетровській області було затверджено висновок "Про результати проведення службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни, які призвели до надзвичайної події за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області", відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини І статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців І, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України запропоновано застосувати до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Згідно з п.6 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосовано до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.08.2020 р. № 23о о/с, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Позивач звернувся з зазначеним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем надано належні докази в обґрунтування правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із органів поліції.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Судом першої інстанції було встановлено, що 04.06.2020 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для відкриття кримінального провадження було надходження інформації про те, що упродовж 2019-2020 років начальником Павлоградського ВП ГУНП полковником поліції ОСОБА_2 , заступником начальника відділу - начальником ВКП Павлоградського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_3 , заступником начальника ВКП Павлоградського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_4 , начальником сектору розкриття злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами ВКП Павлоградського ВП НП підполковником поліції Атроховим Олександром Володимировичем, старшими оперуповноваженими ВКП Павлоградського ВП ГУНП майором поліції Горбатюком Андрієм Борисовичем, майором поліції ОСОБА_5 , капітаном поліції ОСОБА_1 , а також оперуповноваженим ВКП Павлоградського ВП НП капітаном поліції ОСОБА_6 , неодноразово здійснювались дії з метою штучного підвищення особистих показників у роботі, щодо розкриття та розслідування злочинів проти власності, громадської безпеки і злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, задля одержання в майбутньому переваг і преференцій перед керівництвом ГУНП, з метою швидкого розкриття та завершення досудового розслідування, шляхом штучного збільшення направлених обвинувальних актів до суду здійснювали незаконні дії, направлені на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, які проживають на території м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом штучного створення доказів обвинувачення та фальсифікації офіційних документів (протоколів допиту, тощо), а також примушення осіб, у тому числі наркозалежних, шляхом умовлянь, підкупу, надання їм психотропних речовин, наркотичних засобів чи екурсорів.
Службове розслідування за вказаною інформацією було призначено відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04.06.2020 № 979 «Про організацію проведення службового розслідування» .
04.06.2020 капітана поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25.06.2020, підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2020 року включно та який в подальшому був продовжений до 26.09.2020 відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 08.09.2020.
22.07.2020 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з Державної установи «Київський слідчий ізолятор № 13» надійшли пояснення № 04/15284 від 16.07.2020р. капітана поліції ОСОБА_1 відповідно до яких, позивач зазначив, що він перебуваючи на займаній посаді безумовно виконував свої посадові обов'язки та не має жодного відношення до інкримінованих ним кримінальних правопорушень.
Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що Поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
Відповідно до пунктів 1 та 6 частини 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
Статтею 19 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1188к від 31.07.2020 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №230 о/с від 21.08.2020 були прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020.
За наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України запропоновано застосувати до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме за скоєння дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що наказ ГУНП України в Дніпропетровській області №1188к від 31.07.2020 року, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України та наказ ГУНП України в Дніпропетровській області № 230о/с від 21.08.2020 року, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для скасування таких наказів, а отже, відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, та поновлення на роботі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 16 червня 2021 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш