вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" квітня 2021 р. Справа № 911/1577/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Мідас Люкс”
про стягнення 207 808,88 гривень
за участю прокурора Тітова О.В. (посвідчення № 055447 від 21.02.2020)
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Мідас Люкс” (далі - ТОВ “Торговий дім Мідас Люкс”/відповідач) про стягнення 198 120,00 грн збитків та 26 330,96 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2020 у справі №911/1577/20 позовну заяву заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
30.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області надійшли пояснення з метою усунення виявлених судом недоліків позовної заяви та заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Мідас Люкс” на користь Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації 198 120,00 грн збитків та 9 688,88 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2020 у справі №911/1577/20:
- прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації про стягнення 198 120,00 грн збитків та 9 688,88 грн пені;
- відкрито провадження в справі № 911/1577/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2020;
- встановлено сторонам строки, зокрема відповідачу для подання відзиву - до 31.07.2020.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 27.07.2020 та 17.08.2020 у справі №911/1577/20 відкладено підготовче провадження на 17.08.2020 та 15.09.2020 відповідно.
10.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли пояснення до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2020 у справі №911/1577/20 відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.
10.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2020 у справі №911/1577/20 відкладено підготовче засідання на 26.10.2020.
26.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 26.10.2020, у справі №911/1577/20 задоволено клопотання прокурора про продовження строку підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2020 у справі №911/1577/20 відкладено підготовче засідання на 07.12.2020.
07.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли:
- клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта від 28.10.2020. Неможливість подання вказаного висновку у встановлений законом строк обгрунтовано тим, що відповідний висновок виготовлено та отримано після звернення прокурора до суду з позовом у даній справі;
- клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 . Неможливість подання вказаної заяви у встановлений законом строк обгрунтовано підготовкою свідком відповідної заяви лише 23.10.2020.
У підготовчому засіданні 07.12.2020, за результатами розгляду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта та обгрунтування пропуску строку на подання такого висновку, судом визнано поважними причини неподання доказів до закінчення строку та задоволено клопотання прокурора про долучення документів до матеріалів справи.
Стосовно ж клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи заяви свідка судом залишено таке клопотання без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до приписів ч. ч. 2, 4 ст. 80, ч. ч. 1, 3 ст. 88, ст. 118 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом
Однак викладені прокурором у клопотанні доводи про неможливість подання заяви свідка у встановлений законом строк не свідчать про наявність поважних причин пропуску відповідного процесуального строку, оскільки обставини подання прокурором позову є відомими для позивача та не свідчать про об'єктивну неможливість представника позивача, який як свідок подав відповідну заяву, скласти та подати таку заяву до суду заздалегідь, у передбачені законом строки, або ж принаймні повідомити суд про відповідні причини неможливості дотримання вказаних процесуальних приписів згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи заяви свідка.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2020 у справі №911/1577/20 відкладено підготовче засідання на 22.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області 22.12.2020 у справі №911/1577/20 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 19.01.2021.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 19.01.2021 та 09.02.2021 у справі №911/1577/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.02.2021 та 01.03.2021 відповідно.
01.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про зупинення, у порядку ст. 227 ГПК України, провадження у даній справі до вирішення судом питання наявності в діях службових осіб Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №42020111310000007 від 09.01.2021.
В обгрунтування відповідного клопотання прокурором вказано, що ним подано позов про стягнення збитків у кримінальному провадженні як наслідок протиправної поведінки сторін договору, які внесли до видаткової накладної неправдиві відомості, чим здійснили розтрату бюджетних коштів.
До вказаного клопотання прокурором долучено, зокрема, ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22.01.2021 у справі №939/107/21 про призначення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні 01.03.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у даній справі відмовлено з огляду на таке.
Приписами ст. 227 ГПК України унормовано, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
З аналізу пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України слідує, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.
Однак прокурором не обґрунтовано та не доведено наявності передбачених процесуальними нормами, у тому числі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема прокурором не доведено об'єктивної неможливості розгляду даної справи про стягнення збитків з ТОВ “Торговий дім Мідас Люкс” до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, стосовно обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень посадової особи позивача - ОСОБА_1 .
Оскільки зупинення провадження у справі можливе лише за наявності процесуально передбачених виключних підстав, наявності яких прокурором не доведено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання прокурора.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 01.03.2021 та 06.04.2021 у справі №911/1577/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.04.2021 та 27.04.2021 відповідно.
У судове засідання 27.04.2021 представники позивача та відповідача не з'явилися.
Водночас під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі, як і всі інші, постановлені у даній справі ухвали, судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей. Конверти з відповідно надісланою кореспонденцією повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Відомості про засоби зв'язку з відповідачем за іншими адресами в матеріалах справи відсутні.
До того ж ухвалу про відкриття провадження у даній справі та всі постановлені у даній справі ухвали офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, і вказані ухвали знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду вказаного вище відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі.
У судовому засіданні 27.04.2021 після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
26.12.2018 між Відділом освіти Бородянської районної державної адміністрації як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Мідас Люкс» як продавцем укладено договір про закупівлі товару №1 (далі - договір), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого: продавець зобов'язується поставити покупцю товари: код ДК 021:2015 - 37400000-2 - спортивні товари та інвентар; найменування та кількість товару - зазначено у специфікації (додаток №1 до договору).
Пунктами 2.1., 2.2.1. та 10.1. договору передбачено, що ціна договору визначена на основі специфікації, що є невід'ємною частиною договору та складає 254 605,00 грн, у тому числі ПДВ: 42 434,17 грн.
Покупець проводить оплату вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару за кінцевим місцем призначення.
Даний договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.3018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно специфікації до договору сторони погодили до поставки такий товар: набір координаційний - 24 шт. на суму з ПДВ - 95160 грн; мат гімнастичний - 72 шт. на суму з ПДВ - 102960 грн; шведські стінки InterAtletika ST - 001 Еліт - 11 шт. на суму з ПДВ 56485 грн, загалом вартістю 254 605,00 грн.
Копії вказаних вище договору та специфікації до нього наявні в матеріалах справи.
Так, за доводами прокурора, на виконання умов договору Відділом освіти Бородянської районної державної адміністрації згідно платіжного доручення №597 від 27.12.2018 на рахунок ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» перераховано кошти в сумі 254 605,00 грн, що складає 100% загальної вартості товару. Копія вказаного платіжного доручення наявна в матеріалах справи.
Водночас, як зауважив прокурор, відповідач в порушення умов договору поставив лише частину погодженого товару, а саме: згідно накладних №№60/6, 60/9, 60/5, 60/7, 60/2, 60/3, 60/1, 60/4 60/10, 60/8 від грудня 2018 року та видаткової накладної №1 від 27.12.2018 відповідач передав до навчальних закладів Бородянського району Київської області 11 шведських стінок InterAtletika ST - 001 Еліт - 11 шт на загальну суму з ПДВ - 56 485,00 грн. В підтвердження вказаного прокурором надано копії відповідних накладних.
Решту ж товару - набір координаційний - 24 шт. на суму з ПДВ - 95160 грн, мат гімнастичний - 72 шт. на суму з ПДВ - 102960 грн, загальною вартістю 198 120,00 грн, за доводами прокурора, відповідач не поставив, а вказані обставини підтверджуються наданим відповідачем гарантійним листом від 27.12.2018 №2712/1, згідно якого ТОВ Торговий дім Мідас Люкс» гарантувало поставку до відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації в повному обсязі товарів, згідно видаткової накладної №60 від 27.12.2018 в строк до 15.01.2019 включно, чим підтверджено факт поставки товару станом на момент підписання видаткової накладної 27.12.2018 у неповному обсязі.
Також, відповідно до викладених у позові доводів, вказані вище обставини підтверджуються листом позивача від 17.02.2020 №01-32/143, копія якого наявна в матеріалах справи.
Прокурор зауважив, що з огляду вказаного вище Фастівською місцевою прокуратурою 09.01.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020111310000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України за фактом розтрати бюджетних коштів під час укладення договору про закупівлю спортивних товарів та інвентарю №1 від 26.12.2018.
Посилаючись на вказане вище, прокурор зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42020111310000007 за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами відділу освіти Бородянського районної державної адміністрації та ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» встановлено обставини непоставки товару в повному обсязі та фактичного (реального) невиконання договору.
В розрізі зазначеного вище прокурор вказав, що факт непоставки товару в повному обсязі підтверджується довідкою участі спеціаліста Північного офісу Держаудитслужби в перевірці окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації від 26.05.2020 (далі - довідка спеціаліста від 26.05.2020) в межах кримінального провадження №42020111310000007 від 09.01.2020.
Так, за доводами прокурора, згідно довідки спеціаліста від 26.05.2020 встановлено що:
- на обліку відділу освіти Бородянської РДА, навчальних закладів підпорядкованих відділу освіти та навчальних закладів, яким було передано матеріальні цінності на підставі рішення сесії Бородянської районної ради від 20.06.2019 №481-37-VII не обліковуються інші товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» згідно накладної від 27.12.2018 №60, окрім шведських стінок в кількості 11 штук на загальну суму 47070,87 грн;
- Відділом освіти Бородянської районної державної адміністрації було здійснено перерахування коштів в сумі 254 605,00 грн на рахунок ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» без отримання товарів в повному обсязі, а саме не поставлено товар на загальну суму 198 120, грн з ІІДВ, чим порушено вимоги п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.
Копія довідки спеціаліста від 26.05.2020 наявна в матеріалах справи.
В обгрунтування поданого позову прокурор зазначив, що неналежним виконанням умов договору, яке проявилось у непоставці товару - наборів координаційних у кількості 24 шт. та матів гімнастичних у кількості 72 шт. на загальну суму 198 120 грн, заподіяно шкоду економічним інтересам держави, що є підставою для відшкодування на користь Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації збитків у розмірі непоставленого товару та стягнення пені.
Як зауважив прокурор, вказані вище обставини істотно зачіпають інтереси держави, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати ефективне і цільове використання бюджетних коштів - Відділ освіти Бородянської районної державної адміністрації належним чином не виконує покладених на нього відповідних обов'язків.
В розрізі вказаних вище обставин та наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу прокурор зазначив, що Відділом освіти Бородянської районної державної адміністрації, у відповідь на лист Фастівської місцевої прокуратури №3865-1028вих-20 від 13.02.2020 щодо надання інформації про виконання умов договору та здійснення поставки товарів, позивачем направлено лист №01-32/143 від 17.02.2020, яким повідомлено про виставлення у телефонних розмовах з керівником ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» вимог про поставку товарів та необхідності звернення прокурора в особі відділу до суду з огляду на відсутність коштів на сплату судового збору.
Копії вказаних вище листів наявні в матеріалах справи.
Стосовно ж обставин, що свідчать про наявність усіх елементів збитків, прокурор вказав, що з метою отримання коштів відповідачем складено недостовірний документ, а саме видаткову накладну №60 від 28.12.2018, в якій зазначено, що товар поставлено в повному обсязі, що не відповідає дійсності та підтверджується матеріалами кримінального провадження №42020111310000007 від 09.01.2020, зокрема протоколом допиту виконувача обов'язків головного бухгалтеру відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації Кас'яненко Л.А.
Вказане вище, на переконання прокурора, свідчить про ухилення ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» від виконання покладених на нього обов'язків та вину постачальника у невчиненні передбачених законодавством та договором обов'язкових дій, а саме поставку товару в повному обсязі, що призвело до недоотримання Відділом освіти Бородянської РДА товару та зайвого перерахування коштів за договором закупівлі товару №1 від 26.12.2018.
Отже, прокурор зауважив на протиправній поведінці сторін договору, які внесли до видаткової накладної неправдиві відомості, чим здійснили розтрату бюджетних коштів.
До того ж, за доводами прокурора, відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Давиденко С.В. №82/7 від 28.10.2020 (далі - висновок експерта №82/7 від 28.10.2020), складеного та наданого в межах кримінального провадження №42020111310000007, в об'ємі наданих на дослідження документів, з урахуванням висновку, викладеного головним державним фінансовим інспектором Північного офісу Держаудитслужби у довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації від 26.05.2020, матеріальна шкода (збитки), завдана Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації внаслідок здійсненої оплати за неодержаний від ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» товар за укладеним договором №1 від 26.12.2018, документально підтверджується у розмірі 198 120, 00 грн. Копія вказаного висновку наявна в матеріалах справи.
З огляду вказаного вище прокурор просить стягнути з відповідача, зокрема, 198 120,00 грн збитків.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Поряд з тим в процесі розгляду вказаної справи позивачем не подано ані письмових пояснень, ані доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово прокурора, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
З огляду вказаних вище приписів, враховуючи наявні в матеріалах справи листи Фастівської місцевої прокуратури №3865-1028вих-20 від 13.02.2020, №38-88-198вих-20 від 11.05.2020 та лист Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації №01-32/143 від 17.02.2020, судом перевірено та встановлено дійсність дотримання прокурором вказаного вище порядку повідомлення позивача про здійснення захисту інтересів держави і територіальної громади у спірних правовідносинах та обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.
Зазначені вище норми кореспондують з частиною першою статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв'язок між ними, а також вина.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Поряд з цим саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Отже, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди за наявності усіх чотирьох елементів складу правопорушення.
Збитки ж, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку, є опосередкованими та відшкодуванню не підлягають.
Так, звертаючись до суду із вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, збитків, прокурор зазначив, що протиправна поведінка відповідача та його вина полягає у складенні недостовірного документа - видаткової накладної №60 від 27.12.2018 та непоставці відповідно до умов договору товару - набору координаційного - 24 шт. і матів гімнастичних - 72 шт. загальною вартістю 198 120,00 грн.
Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно пп. 3.1.1, 3.1.3, 3.2.1, 3.2.2, 3.3., 3.4., 4.1. сторони погодили, що відповідно:
- продавець зобов'язаний передати покупцю товар, що визначений в специфікації, належної якості протягом 20 календарних днів з дня підписання договору сторонами;
- приймання-передача товару здійснюється відповідно до місця поставки та оформлюється накладними, в яких зазначаються найменування товару, його кількість та вартість;
- покупець зобов'язаний: прийняти товар та документи, які його супроводжують; здійснити перевірку при прийомі товару за кількістю та якістю, скласти і підписати відповідні документи;
- якщо продавець відмовляється передати покупцю проданий товар, то покупець має право відмовитись від виконання умов цього договору;
- в день одержання товару покупець перевіряє товар за якістю, комплектністю, кількістю та: а) у випадку відсутності претензій до якості, комплектності та кількості товару підписує видаткову накладну, передає продавцю один примірник видаткової накладної; б) у випадку наявності претензій до кількості комплектності, якості товару покупець на свій розсуд: приймає товар, робить відповідну відмітку у видатковій накладній, складає відповідну претензію, яку вручає під розпис представникові продавця, передає продавцю один примірник видаткової накладної з відміткою про наявність претензій; відмовляється від приймання товару і в цьому випадку робить відповідну відмітку у видатковій накладній та складає відповідну претензію;
- перехід права власності на товар настає з моменту одержання товару за місцем поставки та підписання накладної.
З огляду зазначеного вище суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору та специфікації до нього без будь-яких заперечень щодо вказаних у них умов свідчить про погодження позивачем та відповідачем з таким правочином та породжує для останніх обов'язок по виконанню його умов: для відповідача - обов'язок поставити такий товар, а для позивача - прийняти такий товар у визначеному договором порядку, зокрема шляхом вчинення дій з перевірки якості, комлектності та кількості товару.
З наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної №60 від 27.12.2018 слідує, що відповідач передав, а позивач прийняв товар загальною вартістю 254 605,00 грн, а саме: набір координаційний - 24 шт. на суму 95 160,00 грн; мат гімнастичний - 72 шт. на суму 102960,00 грн; шведські стінки InterAtletika ST - 001 Еліт - 11 шт. на суму 56485,00 грн.
Зазначена накладна скріплена підписами та печатками сторін, зокрема зі сторони позивача - виконуючим обов'язки головного бухгалтера Кас'яненко Л.А., обставини стосовно чого сторонами та прокурором не заперечено.
Вказане вище свідчить, що сторонами договору відповідно до його умов зафіксовано поставку (передачу) позивачу товару у кількості та вартістю згідно специфікації, тоді як жодних відміток щодо меншої кількості переданого товару, як те передбачено вказаними вище умовами договору, така накладна не містить.
Отже, суд дійшов висновку, що підписання сторонами видаткової накладної №60 від 27.12.2018 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості, кількості та вартості переданого товару свідчить як про прийняття позивачем такого товару загальною вартістю 254 605,00 грн, так і про належне виконання відповідачем зобов'язання за договором.
Приписами статтей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Водночас згідно ч. 1 ст. 77, ст. ст. 78, 86 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:
- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;
- обов'язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи;
- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, як наслідок повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів;
- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів “поза розумним сумнівом” полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Однак прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження як обставин складення недостовірного документа - видаткової накладної №60 від 27.12.2018, так і непоставки відповідно до умов договору товару - набору координаційного - 24 шт. і матів гімнастичних - 72 шт. загальною вартістю 198 120,00 грн.
Посилання прокурора, в розрізі доводів недостовірності видаткової накладної №60 від 27.12.2018, на протокол допиту виконувача обов'язків головного бухгалтеру Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації Кас'яненко Л.А., як і відповідний протокол оцінюються судом критично, позаяк викладені у відповідному протоколі твердження Кас'яненко Л.А. про підписання нею видаткової накладної №60 від 27.12.2018 лише за згоди начальника відділу освіти та після отримання від відповідача гарантійного листа, водночас без перевірки фактичної кількості товару згідно такої накладної, не підтверджують достовірно обставин непоставки відповідачем всієї кількості товару з огляду на передбачені умовами договору порядок та алгоритм прийняття товару покупцем, у тому числі шляхом перевірки кількості переданого відповідачем товару та підписання видаткової накладної із зауваженнями та проставленням відповідної відмітки на накладній щодо таких зауважень.
Наявний же в матеріалах справи гарантійний лист відповідача №2712/1 від 27.12.2018 не приймається судом як належний та допустимий доказ непоставки відповідачем всієї кількості товару, оскільки зміст вказаного документа, датованого днем складення видаткової накладної №60, містить підтвердження виконання відповідачем обов'язку з поставки всього товару, у тому числі того, який, за доводами прокурора, уже був поставлений.
Тобто складення та надання вказаної вище гарантії відповідачем у той же день, в який було підписано видаткову накладну, з урахуванням відсутності відомостей щодо послідовності складення таких документів, жодним чином не свідчить ані про недостовірність видаткової накладної, ані про поставку відповідачем меншої кількості товару, аніж було погоджено сторонами у специфікації.
Надана ж прокурором довідка спеціаліста від 26.05.2020 судом оцінюється критично з огляду на те, що викладені у ній відповідною особою відповіді щодо питання дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення Відділом освіти Бородянської РДА закупівлі спортивних товарів та інвентарю у ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» в рамках кримінального провадження надано за результатами аналізу накладних та інвентаризаційних описів станом на жовтень 2019 року, що не підтверджує обставин непоставки товару відповідачем.
Так, зі змісту вказаної вище довідки слідує, що спеціаліст дослідив надані йому документи, у тому числі накладну №60 від 27.12.2018, яку оцінив як не належний первинно-обліковий документ, як наслідок спеціаліст вказав, що за результатами перевірки інвентаризаційних описів та актів приймання-передачі матеріальних цінностей від Відділу освіти Бородянської РДА навчальним закладам на підставі рішення сесії Бородянської РДА від 20.06.2019 №481-37-УІІ встановлено відсутність на обліку відділу освіти та підпорядкованих йому закладах освіти інших матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Торговий дім Мідас Люкс» згідно накладної №60 від 27.12.2018, окрім шведських стінок в кількості 11 шт. на суму 47 070,87 грн.
Тобто вказаною вище довідкою встановлено відсутність обставин передачі матеріальних цінностей позивачем навчальним закладам, а також відсутність у останніх на обліку матеріальних цінностей, що не є тотожним обставинам здійснення відповідачем поставки товарів позивачу.
Отже, доводи прокурора щодо внесення відповідачем недостовірних відомостей до видаткової накладної №60 від 27.12.2018, як свідчення вини та протиправності поведінки відповідача, є доказово непідтвердженими.
Крім того суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту встановлення вини та притягнення до кримінальної відповідальності уповноважених осіб відповідача, які брали участь у проведенні господарської операції з поставки товару за договором позивачу.
Отже, прокурором не надано суду доказів на підтвердження обставин:
- складення відповідачем недостовірного документа - видаткової накладної №60 від 27.12.2018 та непоставки відповідно до умов договору товару - набору координаційного - 24 шт. і матів гімнастичних - 72 шт. загальною вартістю 198 120,00 грн;
- вчинення відповідачем протиправних дій та, як наслідок, вини відповідача під час виконання договору.
Наданий же прокурором висновок експерта №82/7 від 28.10.2020 не приймається судом ані як доказ наявності протиправної поведінки відповідача та його вини, ані як доказ понесення позивачем збитків, з огляду на таке.
Згідно приписів ст. ст. 98, 101, 102, 104 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Однак наданий прокурором висновок висновок експерта №82/7 від 28.10.2020 не є належним доказом у розумінні вказаних вище приписів, оскільки такий висновок складений не на замовлення учасника даної справи та не на підставі ухвали суду про призначення експертизи у даній справі, як і не містить такий висновок відомостей про те, що його підготовлено для подання до суду та не відповідає відповідно унормованому порядку збирання матеріалів для проведення експертизи.
Водночас зі змісту вказаного вище висновку слідує, що він складений за результатами вивчення та аналізу довідки спеціаліста від 26.05.2020 та проаналізованих у ній документів, тоді як судом вище вже надано оцінку відповідній довідці спеціаліста в розрізі доказової належності та допустимості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки та/або бездіяльності відповідача і його вини, так і причинно-наслідкового зв'язку, що призвели б до понесення позивачем збитків у заявленому до стягнення розмірі.
Отже, враховуючи доказову необґрунтованість та недоведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленої прокурором вимоги та стягнення з відповідача 198 120,00 грн збитків.
Що ж до вимоги прокурора про стягнення з відповідача 9 688,88 грн пені, нарахованої з 26.05.2019 по 15.07.2019 на 198 120,00 грн, як вартості недопоставленого товару, слід зазначити таке.
Приписами ст. ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, згідно приписів наведених вище норм закону для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, необхідним є встановлення обставин порушення зобов'язання, у даній справі - порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару на суму 198 120,00 грн.
Однак, як встановлено судом вище, доказів на підтвердження обставин порушення відповідачем зобов'язання з поставки товару на суму 198 120,00 грн суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для виникнення у відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, як наслідок вимога прокурора про стягнення з відповідача 9 688,88 грн пені є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (вул. Суворова, 3, м. Фастів, Київська обл., 08500) в інтересах держави в особі Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 226, смт Бородянка, Бородянський р-н, Київська обл., 07801, ідентифікаційний код 02143910) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Мідас Люкс” (вул. Дніпроводська, 1, м. Київ, 04077, ідентифікаційний код 33783249) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Мідас Люкс” на користь Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації 198 120,00 грн збитків та 9 688,88 грн пені відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.06.2021.
Суддя В.А. Ярема