ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2021Справа № 910/20936/20
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (004073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код 30967207)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс № 38-Б; ідентифікаційний код 39220431)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс 38Б; ідентифікаційний код 41941893)
про стягнення 149 690,21 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог від 19.04.2021),
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" про стягнення 920 990,71 грн, з яких 855 773,31 грн - заборгованість за товар, 53 829,68 грн - пеня та 11 387,72 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 25.03.20-92 від 25.03.2020. У зв'язку із тим, що виконання зобов'язань за означеним договором поставки забезпечені договором поруки, позивачем заявлено вимоги про стягнення до покупця та поручителя.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/20936/20 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
01.03.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ТОВ "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" просить врахувати при прийнятті рішення, що після звернення позивача з позовом до суду була здійснена часткова оплата грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, у зв'язку з чим заборгованість становить 855 773,31 грн.
19.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення від позивача, в яких він повідомляє про часткове погашення ТОВ "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" заборгованості у сумі 771 300,59 грн, у зв'язку з чим до стягнення підлягає сума у розмірі 149 690,12 грн, з яких 84 472,72 грн - заборгованість за товар, 53 829,68 грн - пеня та 11 387,72 грн - три проценти річних.
01.06.2021 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" в яких останній зазначає про сплату протягом 18.12.2020 - 28.05.2021 грошових коштів за договором № 25.03.20-92 від 25.03.2020 в загальному розмірі 841 300,59 грн.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" (далі - покупець) укладено договір поставки № 25.03.20-92 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначаються сторонами у специфікаціях (додатках), що є невід'ємною частиною договору.
Положеннями п. 3.5 договору встановлено, що покупець оплачує товар шляхом 100% передоплати, якщо інший порядок та строки не визначені у відповідній специфікації до договору.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє протягом одного року , але у будь-якому випадку, - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 13.1 договору).
На виконання умов договору між сторонами погоджено та підписано специфікацію № 1 від 25.03.2020, відповідно до якої сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 753 294,12 грн.
Згідно з п. 3 вказаної специфікації № 1 покупець оплачує вартість товару в розмірі 100% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 31.03.2020.
28.04.2020 до договору поставки укладено додаткову угоду №1, якою у зв'язку із простроченням строків оплати товару, сторони погодили змінити вартість частини товару та графік оплати.
Згідно специфікації № 1 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 28.04.2020, сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 788 708,59 грн. Покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата товару в розмірі 32% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 08.04.2020; б) оплата товару в розмірі 11% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 06.05.2020; в) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 07.05.2020; г) оплата товару в розмірі 11% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 15.05.2020; ґ) оплата товару в розмірі 11% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 22.05.2020; д) оплата товару в розмірі 11% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 29.05.2020; е) оплата товару в розмірі 11% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 05.06.2020; є) оплата решти товару в розмірі 7% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 12.06.2020.
08.07.2020 до договору поставки укладено додаткову угоду Додаткову угоду № 2, якою у зв'язку із простроченням строків оплати товару, сторони погодили збільшити ціну та загальну вартість товару.
Згідно специфікації № 1 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 08.07.2020, сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 863 349,55 грн. Покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата товару в розмірі 46% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 08.05.2020; б) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 31.07.2020; в) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 07.08.2020; г) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 14.08.2020; д) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 21.08.2020; е) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 28.08.2020; є) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 04.09.2020; ж) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 11.09.2020; з) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 18.09.2020; и) оплата решти товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 25.09.2020;
26.08.2020 до договору поставки укладено додаткову угоду Додаткову угоду № 3, якою у зв'язку із простроченням строків оплати товару, сторони погодили збільшити ціну та загальну вартість товару.
Згідно специфікації № 1 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 08.07.2020, сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 922 989,31 грн. Покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата товару в розмірі 43% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 08.05.2020; б) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 04.09.2020; в) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 11.09.2020; г) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 18.09.2020; д) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 25.09.2020; е) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 02.10.2020; є) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 09.10.2020; ж) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 16.10.2020; з) оплата товару в розмірі 6% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 23.10.2020; и) оплата решти товару в розмірі 9% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 30.10. 2020.
Позивач на виконання умов договору та специфікації №1 здійснив поставку товару на суму 1 753 294,12 грн, що підтверджується видатковими накладними: № АГ-30/03178 від 30.03.2020, № АГ-06/04153 від 06.04.2020, № АГ-06/04284 від 06.04.2020.
У подальшому, 02.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ", як поручителем укладено договір поруки та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ", як боржником, укладено договір поруки, згідно з п.1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань боржника, що виникли та/або виникнуть в майбутньому з договору поставки.
Згідно з п. 1.3 договору поруки поручитель, цією порукою, забезпечує виконання наступних зобов'язань боржника перед кредитором, згідно курсовими коливаннями , процентів, відсотків річних, неустойки, відшкодування збитків та витрат кредитора, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Положенням п. 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань боржника за основним договором (договір поставки) у їх повному обсязі солідарний боржник.
Відповідно до пп. 2.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги від кредитора.
Порука, встановлена договором, припиняється припиненням забезпечених зобов'язань (п. 4.2 договорів поруки).
Позивач звертався до відповідачів з вимогою вих. № ОЛ.06-11-20/982 від 06.11.2020 про виконання зобов'язань, що передбачені договорами поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ» з порушенням строків сплатило: 25.03.2020 - 200 000,00 грн; 27.03.2020 - 200 000,00 грн; - 08.04.2020 - 180 000,00 грн; 06.05.2020 - 200 000,00 грн; 08.05.2020 - 50 000,00 грн; 18.11.2020 - 100 000,00 грн; 24.11.2020 - 68 608,00 грн; 18.12.2020 - 68 608,00 грн; 30.12.2020 - 68 608,00 грн; 15.01.2021 - 68 608,00 грн; 22.01.2021 - 68 608,00 грн; 01.02.2021 - 68 608,00 грн; 05.02.2021 - 68 608,00 грн; 16.02.2021 - 68 608,00 грн; 19.02.2021 - 68 608,00 грн; 26.02.2021 - 68 608,00 грн; 05.03.2021 - 68 608,00 грн; 10.03.2021 - 33 300,59 грн; 19.03.2021 - 50 000,00 грн.
Отже, станом на 16.12.2020, розмір заборгованості ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ» та поручителя ТОВ «СІГМА СОЛЮШНЗ» становить 855 773,31 грн, що не заперечується відповідачем-1.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір від 25.03.2020 № 25.03.20-92 є договором про поставку та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, ЦК України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору та специфікації №1 здійснив поставку товару на суму 1 753 294,12 грн, що підтверджується видатковими накладними: № АГ-30/03178 від 30.03.2020, № АГ-06/04153 від 06.04.2020, № АГ-06/04284 від 06.04.2020.
Відповідач-1 порушив обов'язок своєчасної та повної оплати поставленого товару, сплативши на користь позивача 841 300,59 грн протягом 18.12.2020-28.05.2021.
Позивач, врахувавши часткову сплату боргу, просив стягнути 84 472,72 грн.
Надалі, ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» сплатило 20 000,00 грн 16.04.2021 згідно платіжного доручення № 7932, 10 000,00 грн 26.04.2021 згідно платіжного доручення № 1427, 20 000,00 грн 06.05.2021 згідно платіжного доручення № 8070, 10 000,00 грн 14.05.2021 згідно платіжного доручення 8115 та 10 000,00 грн 28.05.2021, у загальному розмірі 70 000,00 грн.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частина 1 статті 231 ГПК України).
Враховуючи, що предмет спору між сторонами відсутній в частині стягнення 70 000,00 грн, суд вважає за необхідне закрити провадження в справі в частині стягнення 70 000,00 грн суми основного боргу.
Водночас, беручи до уваги, що доказів сплати 17 472,72 грн боргу відповідачем -1 до суду не надано, суд дійшов висновку про стягнення вказаної суми на користь позивача.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно із частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені передбачена у пункті 9.2 договору поставки, відповідно до якого у випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
У пункті 9.6 договору поставки сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється до повного розрахунку.
Отже, з огляду на положення пункту 9.6 договору, сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача 53 829,68 грн пені.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати продукції, є порушенням умов договору, як наслідок є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що останні є арифметично правильними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, нормами статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вказано судом вище, 02.09.2020 сторонами укладений договір поруки, за умовами якого поручитель (відповідач-2) відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Статтею 541 ЦК України унормовано солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників (частина 1, 2 статті 543 ЦК України).
Керуючись вказаним вище, з урахуванням умов договору поставки, договору поруки та статтями 543, 554 ЦК України позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів, як боржника та поручителя, указаної вище суми заборгованості, пені та трьох процентів річних, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене в сукупності та приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості після звернення позивача з даним позовом до суду, в силу вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1 та відповідача 2 порівну в розмірі 1 135,00 грн.
Крім того, згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Беручи до уваги наявність клопотання позивача про повернення суми судового збору, суд дійшов висновку про повернення 11 544,87 грн судового збору на користь позивача.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" про стягнення боргу закрити в частині стягнення 70 000,00 грн основного боргу.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" про стягнення 79 690,12 грн - задовольнити повністю.
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс № 38-Б; ідентифікаційний код 39220431) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс 38Б; ідентифікаційний код 41941893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (004073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код 30967207) 14 472,72 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 72 копійки) заборгованість за поставлений товар, 53 829,68 грн (п'ятдесят три тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 68 копійок) пені, 11 387,72 грн (одинадцять тисяч триста вісімдесят сім гривень 72 копійки) три проценти річних.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КОНСАЛДІНГ-ІНВЕСТ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс № 38-Б; ідентифікаційний код 39220431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (004073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код 30967207) 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять гривень 00 копійок) судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА СОЛЮШНЗ" (03164, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПІДЛІСНА, будинок 1, офіс 38Б; ідентифікаційний код 41941893) користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (004073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код 30967207) 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п'ять гривень 00 копійок) судового збору.
6. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" (004073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 9В; ідентифікаційний код 30967207) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 544,87 грн (одинадцять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 87 копійок), сплаченого за платіжним дорученням №51312А від 18.12.2020.
7. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ