ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2021Справа № 910/5426/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, пов. 3)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-Т" (04209, м. Київ, вул. Озерна,10, кв. 115)
про відшкодування шкоди 19 510,00 грн
Представники сторін: не викликались
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-Т" про стягнення 19 510,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у березні 2020 року відповідачем на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" було здійснено перевезення вантажу, який в процесі транспортування зазнав пошкоджень. За доводами позивача, згідно Звіту про оцінку майна №039 від 13.03.2019 розмір реальних збитків спричинених внаслідок пошкодження вантажу склав 19 510,00 грн у зв'язку з чим позивач просить стягнути вищевказану суму понесених втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5426/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
21.05.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку для надання відзиву, а також самий відзив для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2021 суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-Т" пропущений процесуальний строк для подання відзиву у справі №910/5426/21 та прийняв його до розгляду.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
02.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-Т" (надалі- виконавець, відповідач) був укладений договір про надання послуг перевезення вантажів №2/2019 (надалі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по перевезенню вантажів замовника за замовленням замовника.
Виконавець в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням операції, за допомогою власних (орендованих) засобів, техніки та власних працівників або залучених працівників (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 4.3. договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження та цілісність вантажу до передачі його Замовнику. У разі пошкодження (знищення) вантажу Виконавець відшкодовує розмір завданих збитків на підставі підтверджуючих документів вартості пошкодженого (знищеного) вантажу, оформленого замовником у вигляді претензії.
Відповідно до п. 6.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір, після закінчення строку дії, а саме після 31.12.2019, автоматично пролонгується на наступний період на тих самих умовах, якщо жодна із сторін договору не виявить бажання припинити дію договору.
У березні 2020 року відповідач на замовлення позивача взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу, а саме з/у комбайну MASSEY FERGUSON 7370 (s/n: ZN205640C03010236) та зернової жатки MASSEY FERGUSON FF760 (s/n: 712500204 ), зі складу компанії замовника за адресою: Київська область с.Петропавлівська Борщагівка склад «Чайка» до с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області згідно ТТН №АС0802 від 12.03.2020.
За доводами позивача, під час здійснення перевезення вищевказаного вантажу була пошкоджена (відсутня) ліва частина валу приводу жатки.
Відповідно до Звіту №039 про оцінку майна від 13.03.2020 розмір реальних збитків спричинених внаслідок пошкодження жатки склав 19 510,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№9830/30/06 від 30.06.2020 про відшкодування шкоди спричиненої пошкодженням вантажу.
Вищевказана претензія разом з товарно-транспортною накладною №АС0802 від 12.03.2020, рахунком-фактурою №KVZP0293967 від 30.06.2020 та з актом пошкодження (чек-лист) від 13.03.2020 була направлена на адресу відповідача та отримана останнім, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та рекомендоване повідомлення про вручення №0302210694184.
Звертаючись з позов до суду позивач зазначає, що всупереч направленій претензії відповідач не здійснив відшкодування понесених позивачем збитків та не надав відповіді на вищевказану претензію.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором перевезення.
Правовідносини сторін, що виникають з перевезення вантажу, регулюються главою 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.
Також, до правовідносин з перевезень вантажу підлягають застосуванню положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі-Правила).
Відповідно до положень статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з приписами статей 306, 307 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Судом встановлено, що відповідно до товарно-транспортної накладної №СА0802 від 12.03.2020 відповідачем на замовлення позивача було здійснено перевезення вантажу, саме з/у комбайну MASSEY FERGUSON 7370 (s/n: ZN205640C03010236) та зернової жатки MASSEY FERGUSON FF760 (s/n: 712500204 ) зі складу компанії замовника за адресою: Київська область с. Петропавлівська Борщагівка склад «Чайка» до с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області.
Зі змісту вищевказаної товарно-транспортної накладної вбачається, що вантаж був доставлений з видимими пошкодженнями, а саме відсутня ліва частина валу приводу жатки. Факт відсутності вищевказаної деталі був також зафіксований фотознімками доставленого вантажу та актом про збитки та ушкодження техніки від 13.03.2020.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що вантаж, який прибув у місце відвантаження, був у повній кількості та без наявних механічних пошкоджень. Водієм виконавця у товарно-транспортній накладній було внесено запис про те, що кількість деталей, які були запаковані у ящики, знаходились на місці без видимих слідів пошкодження.
Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Аналогічні норми містить і Господарський кодекс України.
Згідно статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України).
Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Відповідно до п. 8.20. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України (п. 8.21).
Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу (п. 8.21).
З вищенаведеного слід дійти висновку, що водій відповідача був зобов'язаний перевірити стан вантажу перед його прийманням до перевезення, а також перевірити відповідність кріплення і складання (розміщення) вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, і при цьому мав право відмовитися від прийняття до перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам.
Водій відповідача прийняв вантаж до перевезення без повідомлень позивачеві про наявність будь-яких пошкоджень чи недоліків вантажу, недоліків кріплення та/або розміщення вантажу в транспортному засобі, записи про будь-які недоліки вантажу, його кріплення чи розміщення у товарно-супровідних документах відсутні, а отже, за наведеними вище приписами законодавства та умовами договору перевезення вважається, що вантаж був прийнятий водієм відповідача у належній якості, кількості, належно упакованим, розміщеним та закріпленим.
Доказів на спростування обставин щодо пошкодження валу приводу жатки відповідач не надав та не довів, що пошкодження вантажу сталося не з його вини.
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків; мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.
Судом встановлено, що згідно Звіту №039 про оцінку майна від 13.03.2020 позивач поніс збитки, що були спричинені внаслідок пошкодження жатки, у розмірі 19 510,00 грн.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих пошкодженням вантажу у розмірі 19 510,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що правомірно заявлені, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-Т" (04209, м. Київ, вул. Озерна,10, кв. 115, ідентифікаційний код 37445259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, пов. 3, ідентифікаційний код 30178004) збитки у розмірі 19 510 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот десять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.06.2021
Суддя Л. Г. Пукшин