ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2021Справа № 910/9362/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал»
до Київської міської ради
про стягнення 2702564 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про стягнення 2702564 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 3 частини 3 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Як убачається із змісту прохальної частини позову, позивач просить стягнути з відповідача 2702564 грн. Водночас, позивачем ціна позову визначена в сумі 2838000 грн., у зв'язку з чим позивачу необхідно визначитися із ціною заявленого позову.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги, що позивач у прохальній частині позову просить стягнути 2702564 грн., то судовий збір підлягає сплаті в розмірі 40538,46 грн. У випадку визначення позивачем ціни позову в розмірі 2838000 грн., судовий збір підлягає сплаті в розмірі 42570 грн.
У той же час, щодо викладеного в позовній заяві клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення, суд дійшов висновку про наступне.
На обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що розмір судового збору становить більше 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом враховано, що в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених в ухвалах Великої Палати ВС від 20.01.2020 у справі № 160/8324/19, Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 15.08.2019 у справі № 440/4696/18, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 04.08.2020 у справі № 826/13247/18 та від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
У той же час, посилаючись на перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача, останній не надав відповідних доказів на підтвердження даної обставини.
Таким чином, суд позбавлений можливості здійснити перевірку обставини щодо перевищення 1,5 відсотка ціни даного позову 5 відсотків розміру річного доходу позивача, внаслідок чого відповідне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів є описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Утім, докази відправлення відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів позивачем не надані.
Частиною 2 статті 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Проте, позивачем жодні докази на підтвердження викладених ним у позовній заяві обставин не надані.
Оскільки вказана позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам Господарського процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» без руху.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали:
- заяву, в якій визначитися із ціною пред'явленого позову;
- докази сплати судового збору в установленому законом розмірі, виходячи з ціни позову;
- докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 15.06.2021 року.
Суддя К.В. Полякова