ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2021Справа № 910/5569/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "АЛЮМАБУД"
до Товариства з обмежено відповідальністю "ТСВ СЕРВІС"
про зобов'язання вчинити дії
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмежено відповідальністю "АЛЮМАБУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "ТСВ СЕРВІС" про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №27112019 від 27.11.2019.
Ухвалою Господарський суд міста Києва від 08.04.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5569/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
05.05.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 08.04.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 08.04.2021 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
27.11.2019 між Товариством з обмежено відповідальністю "АЛЮМАБУД" (позивач, покупець) та Товариством з обмежено відповідальністю "ТСВ СЕРВІС" (відповідач, продавець) укладений договір поставки №27112019 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю обладнання фірм еmmegi, призначене для обробки та виготовлення алюмінієвих конструкцій. Покупець на умовах даного договору зобов'язується оплатити та прийняте вказане обладнання, а продавець зобов'язується забезпечити повну консультаційну та технічну підтримку покупцю, введення в експлуатацію та подальше обслуговування придбаного покупцем устаткування (п. 1.1. договору).
Пунктом 1.2 договору визначено, що під терміном «обладнання фірм еmmegi», сторони розуміють комплект верстатів, включаючи його монтаж та пусконалагоджувальні роботи, що реалізується покупцю, далі назване - «Устаткування».
Комплектність, загальна кількість і ціна устаткування зазначено в Додатку № l, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору сторони погодили найменування товару та загальну вартість товару у сумі 851 520,00 грн.
В пункті 2.1. договору сторони визначили, що ціна Договору становить 851520,00 грн. (вісімсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять гривень 00 копійок), у т. ч. ПДВ 20%-141920,00 грн. (сто сорок одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок), й сплачується покупцем в національній валюті України. До ціни даного Договору включено: вартість устаткування; всі податки, митні збори та інші платежі, необхідні для ввезення товару на митну територію України; витрати, пов'язані з проведенням монтажу устаткування та пусконалагоджувальних робіт; консультаційна, технічна підтримка та подальше обслуговування придбаного покупцем устаткування протягом гарантійного строку - одного року; витрати по зберіганню устаткування на складі продавця до визначеного моменту передачі його покупцю. Моментом передачі устаткування покупцю є приймання-передача устаткування за Актом, який складається та підписується уповноваженими представниками покупця та продавця згідно п.3.6. цього договору.
Відповідно до пунктів 2.2. договору зазначено умови оплати: оплата проводиться шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в такий спосіб:
- 800 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, сплачуються покупцем протягом 3-х робочих днів від дати підписання договору.
- остаточний розрахунок у розміpi 51 520,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%, покупець здійснює протягом 3- х робочих днів з моменту від дати підписання Акту монтажа.
Згідно із п. 3.1. договору, продавець проводить постачання устаткування протягом 14 календарних днів з моменту надходження від покупця передплати згідно п.2.2. цього Договору на поточний рахунок продавця. Зобов'язання продавця щодо поставки устаткування вважається виконаним з моменту передачі покупцеві устаткування на умовах базису постачання DDP (Iнкотермс 2010 ), склад покупця за адресою: м. Львів, вул. Польова, буд.55.
Відповідно до п. 3.4. договору приймання-передача устаткування за кількістю та комплектністю оформляється Актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. У разі виявлення нестачі та неналежної комплектності устаткування складається акт, який підписується уповноваженими представниками продавця та покупця.
Згідно зі змісту п. 3.4. договору, приймання устаткування за якістю здійснюється за результатами монтажу устаткування та проведення пусконалагоджувальних робіт комісією, яка складається з представників покупця та продавця.
Пунктом 9.2. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Платіжним дорученням №584 від 29.11.2019 позивачем було перераховано на користь відповідача 800 000,00 грн з призначенням платежу: попередня часткова оплата за пилу двохголову згідно рахунку №157 від 29.11.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачем було поставлено товар, однак після поставки обладнання позивачем було виявлено наступні недоліки:
- не працює циліндр подачі диску;
- не працює (не працюють LED панелі управління з прижимами) цифрове позиціювання притисків з графічним відображенням позицій на моніторі (артикул LS53676);
- не поставлено два горизонтальних притиски для вертикального затиску заготовки (артикул L553657);
- не працює принтер для етикеток, швидкість друку 60 мм/с (артикул L553642);
- не працює сенсор на екрані.
За доводами позивача, після звернень до відповідача щодо усунення виявлених недоліків поставленого обладнання протягом гарантійного строку, відповідач лише один раз здійснював незначний ремонт обладнання Precision TS2 TU/5 (№ yстаткування С 114439 ), за результатами чого було складено Акт з технічного обслуговування № 1703 від 17 березня 2020.
Однак, відповідач не усунув всіх недоліків, а саме щодо здійснення ремонту/заміни циліндру подачі диску, ремонту/заміни цифрового позиціонування притисків з графічним відображенням позицій на моніторі (артикул L553676), надання двох горизонтальних притисків для вертикального затиску заготовки (артикул L553657), ремонту/заміни принтера для етикеток, швидкість друку 60 мм/с (артикул L553642).
29.01.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію-вимогу №б/н від 26.01.2021 про усунення порушень та виправлення недоліків.
Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, не надав відповіді на претензію, недоліки не усунув, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСВ СЕРВІС» виконати гарантійні зобов'язання за договором поставки №27112019 від 27 листопада 2019 року та здійснити: 1) ремонт/заміну циліндру подачі диску, 2) ремонт/заміну (не працюють LED панелі управління з прижимами) цифрового позиціювання притисків з графічним відображенням позицій на моніторі (артикул L553676), 3) поставити два горизонтальних притиски для вертикального затиску заготовки (артикул L553657), 4) ремонт/заміну принтера для етикеток, швидкість друку 60мм/с (артикул L553642), 5) замінити сенсор на екрані, який не працює.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом умов договору №27112019 від 27.11.2019 відповідач зобов'язався поставити позивачу обладнання фірм еmmegi, призначене для обробки та виготовлення алюмінієвих конструкцій та забезпечити повну консультаційну та технічну підтримку позивача, введення в експлуатацію та подальше обслуговування придбаного позивачем устаткування.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору згідно із платіжним дорученням №584 від 29.11.2019, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 800 000,00 грн.
За доводами позивача на виконання договору поставки №27112019 від 27.11.2019, відповідачем було поставлено товар.
Водночас, доказів який саме товар був поставлений відповідачем на виконання умов договору №27112019 від 27.11.2019 матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник, у зв'язку із тим, що позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою №б/н від 26.01.2021 про усунення порушень та виправлення недоліків поставленого обладнання, однак відповідачем в порушення зобов'язань за договорами №27112019 від 27.11.2019 не усунуто недоліки в повному обсязі, які зазначено в претензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
За приписами ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 676 ЦК, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.
Згідно з ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Як встановлено в ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
У пункті 5.4. договору сторони погодили, що гарантійний термін експлуатації устаткування становить 12 (дванадцять) місяців з моменту введення устаткування в експлуатацію згідно з Актом, але не більше 14 (чотирнадцяти) місяців з моменту отримання устаткування покупцем на складі покупця, за умови забезпечення покупцем умов зберігання та експлуатації відповідно до інструкцій виробника. Зазначена гарантія не поширюється на витратні елементи, що швидко зношуються (диски пил, фрези, приводні ремені й топкі запобіжники).
Судом встановлено, що 17.03.2020 між позивачем та відповідачем складено Акт з технічного обслуговування №1703, відповідно до якого відповідачем було виконано роботи щодо заміни датчика стаціонарної голови та проведена калібровка кутів.
Також, в Акті №1703 зазначено, що роботи, які залишилось виконати: запустити принтер, замінити сенсор на екрані, запустити пристрій для вимірювання висоти профіля.
Судом встановлено, що листом №б/н від 26.01.2021 позивач повідомив відповідача про необхідність усунення порушень та виправлення недоліків поставленого обладнання.
У випадку виходу устаткування з ладу під час дії гарантії покупець зобов'язаний письмово повідомити прю цей факт не пізніше 2-х робочих днів з моменту його виникнення шляхом направлення повідомлення по електронній пошті на адресу продавця: info@tsv- service.com.ua. Фіксація факту виходу устаткування з ладу під час дії гарантії здійснюється шляхом складання й підписання Акту технічного огляду устаткування уповноваженими представниками покупця (п.п. 5.6., 5.7. договору).
За приписами статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження поставки відповідачем товару за договором №27112019 від 27.11.2019, у зв'язку із чим за наявними матеріалами справи не можливо встановити обставини, а саме яке обладнання було поставлено позивачу та які недоліки містить поставлений відповідачем товар.
Всупереч викладеним вище нормам закону та умовам договору, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається, а саме не доведено, в який період відповідачем було здійснено поставку обладнання, що впливає на визначення гарантійного терміну, не надано доказів складання між сторонами Акту технічного огляду устаткування, що передбачено Розділом 5 договору. При цьому, у наданому позивачем Акті з технічного обслуговування №1703 від 17.03.2020 зазначені роботи, які залишилось виконати не відповідають переліку робіт, які позивачем визначено у позовних вимогах та не містить посилання на договір, а отже Акт не може бути прийнятий судом як належний доказ не виконання відповідачем умов договору №27112019 від 27.11.2019.
Отже, судом не встановлено за допомогою належних і достовірних засобів доказування обставин щодо дотримання сторонами порядку визначеному у Розділі 5 договору щодо якості та гарантії устаткування.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, з урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності та беручи до уваги, що позивачем не було надано доказів поставки товару та фіксації недоліків такого товару, враховуючи норми ст. 676 Цивільного кодексу України, саме позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами поставку неякісного товару, звернення до відповідача у визначений договором гарантійний термін та наявність недоліків поставленого товару.
Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару та докази фіксації між сторонами недоліків поставленого устаткування, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмежено відповідальністю "АЛЮМАБУД" до Товариства з обмежено відповідальністю "ТСВ СЕРВІС" про зобов'язання вчинити дії.
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 14.06.2021.
Суддя О.В. Гулевець