ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2021Справа № 910/4555/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд»
про стягнення 146 292,50 грн
без виклику представників сторін
У березні 2021 року Міністерство оборони України (далі - Міністерство, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» (далі - ТОВ «Роза Трейд», відповідач) про стягнення 146 292,50 грн.
В обґрунтування поданого ним позову Міністерство послалось на порушення ТОВ «Роза Трейд» обумовленого договором поставки № 286/3/19/54 від 04.03.2019 строку поставки товару.
Вважаючи, що його права порушені, Міністерство звернулось до суду з даним позовом та просило стягнути з ТОВ «Роза Трейд» штрафні санкції в загальному розмірі 146 292,50 грн, з яких: 23 585,30 грн - пеня, 122 707,20 грн - штраф.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/4555/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, ухвала суду від 05.04.2021 була отримана позивачем 09.04.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01054 74103460. Вказана ухвала суду також направлялась відповідачу за його адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується, зокрема й рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01054 74103478, проте була повернута відправнику підприємством поштового зв'язку з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
03.06.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив визнати поважними причини пропуску відповідного процесуального строку, обґрунтовуючи допущення такого порушення карантинними обмеженнями, покликаними запобігти поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд визнав наведені відповідачем обставини, що зумовили пропуск процесуального строку на подання відзиву та доказів, поважними та дійшов висновку про необхідність прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, а також розглянути долучені до відзиву докази.
Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем вимог відповідач послався на виникнення форс-мажорних обставин, що полягали у запровадження на всій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та запровадженням у зв'язку з цим обмежень щодо здійснення пасажирських перевезень громадським транспортом. Викладені обставини, згідно з поясненнями відповідача, перешкодили йому своєчасно виконати свої зобов'язання з поставки товару позивачу. На підтвердження викладеного, відповідач долучив до відзиву сертифікат Торгово-промислової плати. Відповідач також вказав на те, що позивач визначає день фактичного виконання відповідачем обов'язку з поставки товару з порушенням умов п. 5.3 укладеного сторонами договору. З урахуванням викладеного, відповідач вважав заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Крім того, відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 90%.
14.06.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідачем не спростовано наявність допущеного ним порушення строку поставки, обумовленого укладеним сторонами договором. Позивач також зазначив, що повідомляючи його про настання форс-мажорних обставин, відповідач водночас не долучив до свого листа відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, як належний доказ настання таких обставин, у зв'язку з чим позивач не надав свого погодження на продовження строку поставки товару. Крім того, позивач зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роза Трейд» (постачальник) та Міністерством оборони України (замовник) був укладений договір поставки № 286/3/19/54 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовнику спідню білизну (18310000-5) (Шкарпетки літні (трекінгові) тип 1) (лот 3. Шкарпетки (18317000-4) (Шкарпетки літні (трекінгові) тип 1)) (далі - товар), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
У п. 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його укладення сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 17.12.2019 сторони погодились продовжити строк дії укладеного ними договору, визначений у п. 10.1 такого договору, та визначити, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Згідно з п. 1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги, згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, наведеною у цьому пункті договору.
Так, згідно зі специфікацією, наведеною у п. 1.2 договору, ТОВ «Роза Трейд» зобов'язувалось поставити Міністерству Шкарпетки (18317000-4) (Шкарпетки літні (трекінгові) тип 1) у кількості 220 тис. шт., загальною вартістю 9 121 200,00 грн з ПДВ.
Шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 19.12.2019 сторони дійшли згоди щодо внесення змін у специфікацію, наведену в п. 1.2 укладеного ними договору.
Так, згідно з новою специфікацією ТОВ «Роза Трейд» зобов'язувалось поставити Міністерству Шкарпетки (18317000-4) (Шкарпетки літні (трекінгові) тип 1) у кількості 44 тис. шт., загальною вартістю 1 752 960,00 грн з ПДВ, у строк до 31.03.2020 (включно).
Судом встановлено, що предметом розгляду в межах даного спору є порушення відповідачем строку поставки за специфікацією в редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2020.
У п. 3.1 договору сторони визначили, що ціна цього договору становить 9 121 200,00 грн, у тому числі ПДВ 1 520 200,00 грн (за загальним фондом).
Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2020 ціна цього договору становить 10 874 160,00 грн, у тому числі ПДВ 1 812 360,00 грн, а саме:
- у 2019 році за специфікацією становить 9 121 200,00 грн, у тому числі ПДВ 1 520 200,00 грн (за загальним фондом);
- у 2020 році за специфікацією становить 1 752 960,00 грн, у тому числі ПДВ 292 160,00 грн (за загальним фондом).
Місцем поставки товару є об'єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил України (далі - одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємною частиною договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника в акті приймального контролю якості товару.
Судом встановлено, що виконання умов укладеного ними договору сторони погодили рознарядки та ростовки Міністерства оборони України за специфікаціями до договору № 286/3/19/54 від 30.05.2019.
ТОВ «Роза Трейд» поставило замовникам Міністерства, а замовники Міністерства прийняли обумовлений договором товар у кількості 44 тис. шт. загальною вартістю 1 752 960,00 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймального контролю товару за якістю № 1 та № 2 від 13.04.2020 (далі - акти).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Роза Трейд» виконало зобов'язання з поставки товару перед Міністерством у повному обсязі, однак з порушенням строку, встановленого умовами укладеного сторонами договору для поставки товару, і таке порушення тривало 12 календарних днів з 01.04.2020 по 12.04.2020.
Звертаючись до суду з даним позовом, Міністерство посилалось на вищевказане порушення договірних зобов'язань, допущене ТОВ «Роза Трейд», та просило стягнути з Товариства штрафні санкції, передбачені умовами укладеного сторонами договору за таке порушення, а саме пеню в розмірі 23 585,30 грн та штраф у розмірі 122 707,20 грн.
Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем вимог, відповідач вказав, що прострочення виконання зобов'язання було спричинено дією обставин непереборної сили (форс-мажорними обставинами), настання яких відповідач не міг передбачити, а також на які не міг вплинути. Такі обставини полягали у запровадженні на всій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та запровадженням у зв'язку з цим обмежень щодо здійснення пасажирських перевезень громадським наземним транспортом, припиненням роботи метрополітену. Відповідач вказував, що наземний громадський транспорт в м. Києві був переведений у спеціальний режим роботи за перепустками з 23.03.2020 і відновив повноцінну роботу лише 23.05.2020. Метрополітен м. Києва припинив повністю свою роботу з 17.03.2020 та відновив його 25.05.2020. Наведені форс-мажорні обставини, як стверджує відповідач, суттєво ускладнювали виконання зобов'язань та порушили баланс майнових інтересів сторін і позбавили їх того, на що вони розраховували при його укладанні. Відповідач також стверджував, що днем фактичного виконання ним обов'язку з поставки товару є 13.04.2020, проте позивач визначає цей день з порушенням умов п. 5.3 укладеного сторонами договору.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили у специфікації (п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 19.12.2020) строк поставки товару - до 31.03.2020 (включно). Таким чином, останнім днем виконання відповідачем його зобов'язання з поставки товару було 31.03.2020, а порушення строку виконання такого зобов'язання почалось з 01.04.2020.
Отже, товар за актами № 1 та № 2 від 13.04.2020 на загальну суму 1 752 960,00 грн був поставлений ТОВ «Роза Трейд» з порушенням встановленого умовами договору строку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Роза Трейд» обумовлений договором товар поставило з порушенням встановленого строку, відтак допустило порушення зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Пунктом 7.3.4 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 110 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору.
Поряд з наведеним суд вказує, що за змістом п. 8.1 укладеного сторонами договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконати зобов'язання за договором у наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 договору).
Згідно з п. 8.3 договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-Промисловою палатою України та регіональними Торгово-Промисловими палатами.
Відповідно до п. 8.4. договору сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо доведуть, що воно було викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем сторін і виникло після укладення договору.
Статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» закріплено повноваження Торгово-промислові палати України засвідчувати форс-мажорні обставини в країні.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», зокрема, є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме зокрема пожежа, стихійні лиха, тощо.
У матеріалах справи наявний сертифікат Вінницької Торгово-промислової палати від 09.04.2021 № 0500-21-0368 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий ТОВ «Роза Трейд». Вказаним сертифікатом засвідчено настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; заборона регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному і міжобласному сполученні, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), заборона перевезень пасажирів метрополітеном м. Києва, а також засвідчено тривалість таких обставин з 17.03.2020 по 13.04.2020.
При цьому судом встановлено, що останнім днем строку виконання відповідачем його обов'язку з поставки товару було 31.03.2020.
Вищевказаним сертифікатом засвідчено також те, що перелічені у ньому форс-мажорні обставини унеможливили своєчасне виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки № 286/3/19/54 від 30.05.2019.
Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся до позивача з листом від 18.03.2020, яким повідомив про настання форс-мажорних обставин та відсутність у зв'язку з цим можливості своєчасно виконати зобов'язання за договором поставки № 286/3/19/54 від 30.05.2019. Позивач отримання вказаного листа не заперечив, доказів протилежного суду не надав.
З огляду викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач виконав усі вимоги, передбачені умовами укладеного сторонами договору, щодо обов'язків сторін повідомити одна одну про виникнення обставин непереборної сили та їх підтвердження, а тому підлягає звільненню від відповідальності за неналежне виконання його договірних зобов'язань.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 16.06.2021.
Суддя О.Г. Удалова