ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.06.2021Справа № 910/1174/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1697,63 доларів США
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД" (далі - позивач) збитки у сумі 1697,63 доларів США (еквівалентно 47968,44 грн.), які були завдані недостачею вантажу, що перевозився Відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не забезпечив схоронності вантажу під час його перевезення за залізничною накладною №44737385 у вагоні №95642211.
Вказану позовну заяву судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зокрема зазначає, що оскільки спірний вагон №95642211 прибув в непошкодженому стані комерційні акти залізницею не складались, а також позивачем зазначений вагон з вантажем було прийнято без зауважень, жодних скарг про відмову начальника станції від складання комерційного акту не подавалось зі сторони позивача.
Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві та, зокрема, зазначає, що вантаж було втрачено з вини відповідача та саме він має відшкодовувати збитки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
26.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-38234181/2020-001 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах АТ «Укрзалізниця», вагонах залізниць інших держав, та/або вагонах ТОВ «Зерно-Трейд» і проведення розрахунків за ці послуги.
24.07.2020 позивачем згідно залізничної накладної № 44737385 відправлено зі станції Веселий Поділ одержувачу - ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" на станцію призначення Миколаїв-Вантажний вантаж насипом - пшеницю загальною масою 209200 кг, у тому числі по вагонах:
№ 95695656 - маса тари 20650 кг, маса вантажу 69850 кг;
№ 95641742 - маса тари 21300 кг, маса вантажу 69500 кг;
№ 95642211 - маса тари 21100 кг, маса вантажу 69850 кг.
Як убачається з оригіналу накладної №44737385 на станції відправлення Веселий Поділ вантаж був прийнятий відповідачем без зауважень.
29.07.2020 на станції Знам'янка відбулось контрольне зважування маси вантажу у вищезазначених вагонах на динамічних тензометричних вагонних вагах станції, які використовуються для виявлення невідповідності маси вантажу, порушень технічних умов навантаження та кріплення вантажів, згідно якого невідповідності маси вантажу, порушень технічних умов навантаження та кріплення вантажів, зокрема, у вагоні № 95642211 виявлено не було, що підтверджується листом Виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" від 01.10.2020 за № 1555.
31.07.2020 вантаж прибув на станцію призначення Миколаїв-Вантажний та виданий представнику вантажоодержувача 31.07.2020.
Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5083 (надалі - Правила видачі вантажів) датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Пунктом 23 Правил видачі вантажів передбачено, що у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.
Тобто, одержувач вантажу - ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" мав право заявити вимогу до залізниці щодо перевірки маси вантажу у вагонах до моменту розвантаження вказаних вагонів у пункті, що встановлений у договорі, а саме на території ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" за адресою: м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, буд. 122.
Відповідно до акту розбіжності ваги по брутто № 24 за період 01.08.2020 03:05 год.- 01.08.2020 03:15 год., який складено одержувачем вантажу ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" при зважуванні вагонів-зерновозів на залізничних вагах встановлена різниця ваги вантажу у вагоні № 95642211 вага при прибутті склала 80950 кг, у накладній 90950 кг, різниця - 10000 кг.
Крім цього, представниками ПрAT "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", 01.08.2020 складено акт про те, що у вагоні № 95642211, що прибув на територію ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" о 03:05, виявлено розходження у вазі вантажу, а також при огляді виявлено у центральному нижньому люку затиснутий вантаж - зерно пшениці, при цьому номера пломб ЗПП відповідають зазначеним у накладній.
01.08.2020 вантажоодержувач звернувся до начальника станції Миколаїв-Вантажний з листом за № 580 від 01.08.2020 з проханням провести комісійну перевірку та видачу вантажу у вагоні № 95642211, що прибув на адресу ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" зі станції відправлення Веселий Поділ (відправник ТОВ "Зерно-Агротрейд" згідно накладної № 44737385), який отримано представником відповідача 01.08.2020, про що свідчить відповідна відмітка.
Листом за № 425/М від 01.08.2020 заступник начальника станції Миколаїв - Вантажний повідомив вантажоодержувача про відсутність підстав для комісійної перевірки маси вантажу у вагоні № 95642211.
Як зазначає позивач, у зв'язку із відмовою начальника станції Миколаїв-Вантажний скласти комерційний акт, вантажотримувач - ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" звернувся до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області із заявкою на проведення експертизи вантажу - пшениці, який прибув у вагоні № 95642211 згідно залізничної накладної № 44737385 від 24.07.2020.
Відповідно до акту загальної форми № 26 за період 02.08.2020 16:51 год. по 02.08.2020 16:55 год., який складений представниками позивача, вантажоодержувача, Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорн Мерітайм" зафіксовано нестачу вантажу масою 10050 кг у вагоні №95642211, відправленого згідно залізничної накладної № 44737385 від 24.07.2020.
03.08.2020 експертом Миколаївської регіональної торгово-промислової палати Карнаух Н.І. за участі позивача, вантажоодержувача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорн Мерітайм" складено акт експертизи №120-0685 (далі - акт експертизи).
Відповідно до акту експертизи, складеного за результатами перевірки кількості вантажу у вагоні № 95642211 завантаженого пшеницею насипом, маса вантажу згідно наданої залізничної накладної - 69850 кг, вагон опломбовано непорушними пломбами ЗПП відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній.
При зовнішньому огляді розвантажувальних бункерів експертом встановлено:
- у вагоні №95642211 на середньому розвантажувальному бункері, з протилежної сторони від штурвалів, в місці прилягання кришки до корпусу бункера виявлено затиснуте зерно пшениці, а також здир металевого шару від механічної взаємодії.
При знятті ЗПП у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки виявлено:
- у вагоні № 95642211 між другим та третім завантажувальними люками від сходів є конусоподібні поглиблення вантажу у вигляді воронок (порожнин) на довжині близько 6,0 м та - 7,0 метрів завглибшки візуально кожна до 2,0 м від поверхні вантажу з чітко позначеними смугами по ширині вагону, характерними для стікаючого вантажу вниз, у бік середніх розвантажувальних бункерів (з протилежної сторони від штурвалів), в яких виявлені затиснуті зерна пшениці та механічний вплив.
Візуально вільний простір у вагонах дозволяє помістити нестачі вантажу.
Також, як зазначено в акті експертизи, проведено зважування вагонів у присутності експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області за результатами якого встановлено, що за документами вага вантажу у вагоні №95642211 складає 69850 кг, а фактично після переважування виявилось - 59800 кг, що на 10050 кг менше ніж вказано у залізничній накладній № 44737385 від 24.07.2020.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного, на думку позивача, виконання відповідачем зобов'язання щодо схоронності вантажу під час його перевезення за залізничною накладною №44737385, у зв'язку чим позивачем було понесено збитки в розмірі 1697 доларів США 63 цента, що еквівалентно 47968,44 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст.306 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідно до ч.3 ст.308 Господарського кодексу України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 918 Цивільного кодексу України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 року зі змінами та доповненнями (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
За змістом п. 5 Статуту залізниць України нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до п. 8 Статуту залізниць України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 9.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996, рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Запобігання появі несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.
Пунктом 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України передбачено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
При цьому, відповідно до п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до пп. а) п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно із ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Вантажоодержувачем згідно із залізничною накладною №44737385 є ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів".
Відповідно до приписів ст. 133 Статуту, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
На залізничній накладній одержувачем ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" здійснено переуступний підпис про надання відправнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд", права на пред'явлення до перевізника претензій та позову.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, який є вантажовідправником, завантажено у вагон № 95642211 насипом вантаж вагою 69850 кг. пшеницю та передано залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №44737385 від 24.07.2020.
Під час переважування вагону № 95642211 одержувачем по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме: виявлено ознаки нестачі вантажу в розмірі 1000 кг., що стало підставою для невідкладного повідомлення залізниці про ці обставини з проханням провести комісійну перевірку та видачу вантажу, скласти комерційні акти.
За змістом ст. 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
За приписами статті 53 Статуту залізниць України та згідно з пунктом 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Експертиза проводиться в присутності начальника станції, його заступника або іншого уповноваженого начальником станції працівника. Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача, який має право взяти участь в експертизі вантажу.
Натомість у разі, якщо станція призначення ухиляється від пред'явлення вантажу до експертизи, у тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має право оскаржити таку відмову і сам пред'явити вантаж до експертизи, повідомивши про час її проведення станцію призначення. У разі відсутності доказів такого повідомлення акт експертизи, складений без участі відповідного представника залізниці, не може вважатися належним доказом у господарському спорі.
Суд зазначає, що відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі, у критих вагонах без пломб або у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Однак, як підтверджується матеріалами справи, для перевезення зерна використовувались залізничні вагони, вагони в комерційно придатному стані, а відтак передбачений вказаною вище статтею обов'язок залізниці перевіряти масу, кількість місць і стан вантажу - відсутній, про що в матеріалах справи наявний акт загальної форми ГУ-23, яким не встановлено втрати вантажу при огляді вагону, вагон прибув у справному стані, у зв'язку з чим відповідачем обґрунтовано не складався комерційний акт про нестачу вантажу. Крім того, за залізничною накладною вагону № 95642211, видача вантажу відбулась без зауважень 31.07.2020.
Листом за № 425/М від 01.08.2020 підтверджується, що заступник начальника станції Миколаїв - Вантажний повідомив вантажоодержувача про відсутність підстав для комісійної перевірки маси вантажу у вагоні № 95642211 у зв'язку, зокрема, з обставинами технічної справності вагонів, їх огляду на коліях станції за участю агента комерційної станції та представника вантажоодержувача, ЗПП відправника у наявності, не пошкоджені, відбитки відповідають вказаним у перевізних документах, інших комерційних несправностей при передачі вагонів не виявлено. Вагони прийняті від станції без зауважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що залізницею було доставлено до станції призначення та видано вантаж у відповідності до ст. 52 Статуту, а підстави для складання комерційного акту на підставі ст. 129 Статуту - були відсутні з огляду технічної справності вагонів, їх огляду на коліях станції за участю агента комерційної станції та представника вантажоодержувача, ЗПП відправника у наявності, не пошкоджені, відбитки відповідають вказаним у перевізних документах, інших комерційних несправностей при передачі вагонів не виявлено.
Згідно з п. 16 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України), у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Згідно з п. 17 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України), начальник Дирекції на скаргу про відмову від складання комерційного акта (акта загальної форми) або про неправильне його оформлення повинен дати мотивовану відповідь по суті скарги: стосовно швидкопсувних вантажів - протягом доби, а стосовно інших вантажів - не пізніше триденного терміну після отримання скарги. У разі обгрунтованості скарги начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта. У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Приписами ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Водночас, згідно з підпунктом «а» ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складання комерційного акту відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у втраті вантажу, у той же час позивачем доказів протилежного не подано. Посилання позивача на те що відповідач відмовився складати комерційний акт, судом відхиляються, оскільки повідомлення ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" про складення комерційного акту було направлено відповідачу 01.08.2020, тобто після фактичного прийняття вантажоодержувачем вагонів, а також з урахуванням того, що підстави для складання комерційного акту на підставі ст. 129 Статуту - були відсутні.
При цьому, оформлені позивачем документи на підтвердження понесення ним збитків, і які додані ним до позову, зокрема Акт експертизи № 120-0685 від 03.08.2020, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження наявності вини відповідача у обумовлених законом підстав для відшкодування за рахунок відповідача збитків у заявленому до стягнення розмірі. Крім того, у вказаному Акті також експертами зазначено інформацію, що за результатами перевірки кількості вантажу у вагоні № 95642211 встановлено, що завантаженого пшеницею насипом, маса вантажу згідно наданої залізничної накладної - 69850 кг, вагон опломбований непорушними пломбами ЗПП відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній, що узгоджується з відомостями, наведеними у листі начальника станції Миколаїв - Вантажний № 425/М від 01.08.2020.
Ураховуючи наведене, оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу та наявність його вини у втраті вантажу не доведено належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків за втрачений вантаж в сумі 1697 доларів США 63 цента, що еквівалентно 47968,44 грн. А тому, позов не підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків