Справа № 909/736/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Cегін І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/736/20 за позовом державного підприємства Залучанський спиртовий завод до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном, скасування арешту нерухомого майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
ДП Залучанський спиртовий завод звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із такими вимогами:
- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Снятинського району від 12 вересня 2005 р. № АА730475 про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод;
- скасувати повідомлення Снятинської державної виконавчої служби від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03 про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод;
- зобов'язати Снятинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження (арешт) нерухомого майна, який зареєстрований на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Снятинського району від 12 вересня 2005 р. № АА730475 про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод;
- зобов'язати Снятинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження (арешт) нерухомого майна, який зареєстрований на підставі повідомлення Снятинської державної виконавчої служби від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03 про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що арешт всього нерухомого майна позивача та наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод становить перешкоду у здійсненні ним права розпорядження нерухомим майном, зокрема, становить перешкоду в передачі нерухомого майна ДП "Укрспирт" та проведення приватизації об'єктів нерухомості. Також позивач вказав на те, що дія арешту майна боржника за наслідками завершення виконавчого провадження, в межах яких прийняті спірна постанова та повідомлення про арешт нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод є порушенням вимог ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. (в редакції станом на 01 січня 2011 р.).
09 вересня 2020 р., суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучив ДП "Укрспирт" та призначив підготовче засідання на 07 жовтня 2020 р.
18 вересня 2020 р., Снятинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив суду, що згідно з даними АСВП по спірних постановах, відповідно до яких накладено арешт на нерухоме майно боржника, відомості відсутні.
28 вересня 2020 р., до суду надійшли клопотання позивача про розгляд справи без участі ДП Залучанський спиртовий завод та пояснення позивача, в яких позивач зазначив, що спірними постановою та повідомленням про арешт майна боржника ДП Залучанський спиртовий завод звернуто стягнення відносно нерухомого майна об'єктів державної власності, які не підлягали приватизації та не могли бути відчужені. Також вказав на те, що скасування постанови та повідомленням про арешт майна ДП Залучанський спиртовий завод та вилучення записів про арешт нерухомого майна боржника не порушить права стягувачів, оскільки в Єдиному реєстрі боржників містяться відомості на наявність виконавчих проваджень з виконання рішень про стягнення коштів з ДП Залучанський спиртовий завод.
19 листопада 2020 р., суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
18 травня 2021 р., до суду надішли пояснення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в яких третя особа просить суд в позові відмовити повністю, оскільки підстав для зняття арешту з майна боржника, встановлених ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" немає.
27 травня 2021 р., суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у цій справі та призначив розгляд справи по суті на 10 червня 2021 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд
ДП Залучанський спиртовий завод засновано на основі державної власності і входить до складу ДП "Укрспирт". З 10 січня 2011 р. перебуває у стані припинення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністів України України від 28 липня 2010 р. № 672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", ДП Залучанський спиртовий завод включено до переліку державних підприємств і об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Відповідно до даних, зазначених в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, постановою відділу державної виконавчої служби Снятинського району від 12 вересня 2005 р. № АА730475 накладено заборону на все нерухоме майно ДП Залучанський спиртовий завод. Заборона на нерухоме майно зареєстрована Першою Снятинською державною нотаріальною конторою 13 вересня 2005 р.
Також, як зазначає позивач, на все нерухоме майно ДП Залучанський спиртовий завод був накладений арешт і повідомленням Снятинської державної виконавчої служби від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03.
У зв'язку з відсутністю у ДП Залучанський спиртовий завод документів виконавчого провадження та інформації, яка стосується обставин накладення арешту на його майно, позивач звернувся до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Першої Снятинської державної нотаріальної контори із запитами від 05 серпня 2020 р. про надання копій постанови відділу державної виконавчої служби Снятинського району від 12 вересня 2005 р. № АА730475 та повідомлення Снятинської державної виконавчої служби від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03, а також інформацію про виконавчі документи, на підставі яких прийняті спірні постанова та повідомлення про арешт майна боржника.
Перша Снятинська державна нотаріальна контора листами від 12 серпня 2020 р. та 18 серпня 2020 р. повідомила, що витребовувані документи знищено відповідно до актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Снятинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) листом 17 серпня 2020 р. повідомив позивачу, що відомості з приводу постанови від 12 вересня 2005 р. № АА730475 та повідомлення від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03 відсутні, документи виконавчого провадження не можуть бути надані у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання.
Як повідомив позивач, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про арешт всього нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод становить перешкоду у здійсненні ним права розпорядження нерухомим майном, зокрема, становить перешкоду в передачі нерухомого майна ДП "Укрспирт" та проведення приватизації об'єктів нерухомості.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном, скасування арешту нерухомого майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на 12 вересня 2005 р.) (далі - Закон), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ст. 5 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
В ст. 55 Закону визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається, зокрема, боржнику.
За змістом ст. 37 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення; 2) затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; 7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; 8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Відповідно до ст. 38 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст. 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст. 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
За змістом ч. 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 2016 р.), у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В своїй позовній заяві позивач зазначив, що дія арешту майна боржника за наслідками завершення виконавчого провадження, в межах яких прийняті спірна постанова та повідомлення про арешт нерухомого майна ДП Залучанський спиртовий завод, є порушенням вимог ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р., однак доказів в підтверження наявності підстав для скасування арешту згідно з вимогами ст. 38 Закону суду не надав, як і не надав доказів звернення ДП Залучанський спиртовий завод до державної виконавчої служби про зняття арешту накладеного на майно ДП Залучанський спиртовий завод.
Також позивав не подав суду постанови відділу державної виконавчої служби Снятинського району від 12 вересня 2005 р. № АА730475 та повідомлення Снятинської державної виконавчої служби від 17 вересня 2002 р. № 3Б-77/03, з вимогою про скасування яких звернувся до суду.
Неподання позивачем вищезгаданих документів позбавляє суд можливості з'ясувати обставини, які мають значення для вирішення даного спору.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що в позові ДП Залучанський спиртовий завод до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном та скасування арешту нерухомого майна слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
у позові державного підприємства Залучанський спиртовий завод до Снятинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном, скасування арешту нерухомого майна - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, - покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 15 червня 2021 р.