номер провадження справи 26/26/21
11.06.2021 Справа № 908/1222/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря Лісовик О.В., розглянувши матеріали господарської справи
кредитор - фізична особа-підприємець Савченко Олексій Сергійович, ідент.номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
боржник - Приватне акціонерне товариство “Берті”, код ЄДРПОУ 00152359 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, 2/40)
Про банкрутство
За участю представників:
від кредитора - Котькорло О.А.
від боржника - Короленко І.М.
Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2021, зокрема, прийнято заяву ФОП Савченко О.С. про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Берті” до розгляду. Присвоєно справі номер провадження - 26/26/21. Підготовче засідання призначено на 11.06.2021р. о 10-00 год.
До суду 11.06.2021 надійшов відзив відповідача на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього. Боржник просить суд відмовити кредитору у відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Берті”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлено наступне.
Відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до частини 2 статті 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ФОП Савченко О.С. посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.09.2018 року по справі № 908/871/18 згідно якого стягнуто з ПрАТ “БЕРТІ” на користь ініціюючого кредитора 774 410,23 грн основного боргу за поставлений товар та 11 616,15 грн судового збору.
На підтвердження наявності заборгованості боржника перед кредитором за договором поставки №26 від 30.12.2011, кредитором надані видаткові накладні на загальну суму 4 651 355, 39 грн.
У відповідності до приписів статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За змістом статті 1 зазначеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Таким, чином, фактом підтвердження отримання товару або послуг є виключно первинні документи, які відображаються в регістрах бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства.
Видаткові накладні додані заявником, не містять посилання на договір поставки №26 від 30.12.2011, не засвідчують зміст господарської операції за договором поставки №26 від 30.12.2011, а отже не підтверджують наявність грошового зобов'язання боржника перед заявником за договором, на який посилається заявник.
До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору купівлі-продажу (поставки) відносяться: накладні акти приймання-передачі товару, специфікація, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які свідчать про реальність здійснення операції.
З наданих первинних документів вбачається, що вони не відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” не містять посади і прізвища особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку Боржника, та печатки підприємства, що суперечить приписам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що позбавляє вказані документи доказової сили.
Отже, додані видаткові накладні, надані заявником, неможна вважати належними та допустимими доказом в розумінні приписів ГПК України.
Щодо заборгованості ПрАТ “Берті” за рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/871/18 в розмірі 786 026, 38 грн., боржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2021 у справі №908/871/18 визнано наказ господарського суду Запорізької області від 12.10.2018 у справі № 908/871/18 про стягнення з ПрАТ “Берті” на користь ФОП Савченко О.С. 774 410,23 грн. основного боргу за поставлений товар та 11 616,15 грн. судового збору, таким, що не підлягає виконанню. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення - 09.03.2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю “грошового зобов'язання” боржника перед кредиторами; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між кредитором (кредиторами) та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
Також, у Постанові від 19.08.2020. по справі №910/2522/20 Верховний Суд зазначає наступне: “З урахуванням обставин наявності заперечень боржника, що були викладені у відзиві на заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, щодо грошових вимог (безспірність яких не підтверджується судовим рішенням) ініціюючих кредиторів, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про вірне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора”.
Таким чином, заперечення боржника стосовно заявлених фізичною особою-підприємцем Савченко Олексієм Сергійовичем кредиторських вимог свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність спору про право, що в свою чергу не може бути підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку для відмови кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила - за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, то повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити кредитору - фізичній особі-підприємцю Савченко Олексію Сергійовичу, ідент.номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у відкритті провадження у справі № 908/1222/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Берті”, код ЄДРПОУ 00152359 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, 2/40).
Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, Бердянському міськрайонному ВДВС, Бердянській ДПС ГУ ДПС у Запорізькій області, Бердянській райдержадміністрації.
Ухвала набирає законної сили у день її винесення - 11.06.2021р. та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено та підписано - 16.06.21.
Суддя О.О. Юлдашев