16.06.2021 Справа № 908/1758/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,
Розглянувши матеріали заяви (вих. № 1 від 10.06.2021) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) грошової заборгованості
15.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № 1 від 10.06.2021) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми основного боргу по сплаті орендних платежів у розмірі 60000,00 грн. за березень - червень 2021 за умовами договору № б/н від 04.09.2019 оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 заяву про видачу судового наказу визначено для розгляду судді Мірошниченко М.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що остання підлягає передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області - за місцезнаходженням майна.
При цьому суд виходив з такого.
За приписами ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 викладений такий правовий висновок.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майном або певними діями, пов'язаними з цим майном.
За правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
В обґрунтування заяви заявник посилається на виникнення заборгованості у боржника внаслідок неналежного виконання останнім як орендарем зобов'язань з оплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням, тобто нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Відтак, заява про видачу судового наказу має розглядатися відповідно до правил виключної підсудності за місцем знаходження такого майна - Господарським судом Дніпропетровської області .
Згідно з ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене, матеріали заяви (справа № 908/1758/21) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід передати (направити) за встановленою підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати матеріали заяви (вих. № 1 від 10.06.2021) (справа № 908/1758/21) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової заборгованості разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Здійснити передачу матеріалів заяви разом з доданими до неї документами до Господарського суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію даної ухвали направити заявнику та боржнику.
Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Повний текст ухвали складений та підписаний 16.06.2021.
Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко