номер провадження справи 15/75/21
07.06.2021 Справа № 908/1195/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД”, 61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А
до відповідача Комунального закладу “Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ “Талант” Василівської районної ради, 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 25
про стягнення коштів
без виклику (повідомлення) представників учасників процесу
суть спору
28.04.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД”, м. Харків до відповідача Комунального закладу “Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ “Талант” Василівської районної ради, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне про стягнення заборгованості за договором поставки № 17-204/19 від 09.01.2020 в сумі 262 153,84 грн.
Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представників сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021, справу № 908/1195/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1195/21. Присвоєно справі номер провадження 15/75/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу в частині своєчасного здійснення розрахунків, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиті обсяги природного газу в розмірі 262 153,84 грн. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
24.05.2021 від відповідача надійшла заява про визнання позову в повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд встановив, що заяву про визнання позову підписав повноважний представник відповідача директор Герасименко Л.І. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав або інтересів інших осіб. Отже, наявні законні підстави для ухвалення рішення у справі.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду від 07.05.2021.
Згідно з ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 07.06.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
09.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (позивач, постачальник за договором) та Комунальним закладом “Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ “Талант” Василівської районної ради (відповідач, споживач за договором) укладено договір № 17-204/19 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність споживачу в 2020 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Між сторонами у справі також укладено додаткові угоди № 1 від 24.04.2020, № 2 від 27.04.2020, № 3 від 23.08.2020, № 4 від 15.10.2020, № 5 від 16.10.2020, № 6 від 10.11.2020, № 7 від 29.12.2020, № 8 від 28.01.2021 якими сторони вносили зміни до договору, зокрема, щодо планового обсягу постачання газу, його ціни, терміну дії договору тощо.
У лютому 2021 року, відповідно до акту прийому-передачі природного газу № 1899 від 28.02.2021, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 22,103528 тис.м.куб. на загальну суму 174 487,04 грн з ПДВ.
У березні 2021 року, відповідно до акту прийому-передачі природного газу № 2130 від 31.03.2021 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 11,103490 тис.м.куб. на загальну суму 87 666,80 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 4.2.1. договору, оплата газу здійснюється споживачем виключно бюджетними грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100 % оплати до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Всупереч прийнятому на себе обов'язку відповідач не сплатив грошові кошти, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість по оплаті за спожиті обсяги природного газу, в розмірі 262 153,84 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, підписаним з обох боків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору постачання природного газу.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ в сумі 262 153,84 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, зазначено позивачем у позовній заяві: 3932,31 грн - витрати по сплаті судового збору та 4000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що при подані позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3932,31 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1742 від 27.04.2021.
З огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1966,15 грн. Судовий збір в сумі 1966,16 грн покласти на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі договору про надання послуг з правової допомоги № 20/1 від 09.01.2020 з додатками (у тому числі акта приймання-передавання наданих послуг від 12.04.2021) сплачено адвокату Макарову С.О. 20 000,00 грн вартості послуг на професійну правничу допомогу, що підтверджується квитанцією № 2608174422 від 12.04.2021. При цьому, як вбачається зі змісту акта приймання-передавання наданих послуг від 12.04.2021, під порядковим номером 1 вказано найменування послуги - складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 17-204/19 від 09.01.2020, вартість якої становить 4000,00 грн.
Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вказує ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Нормою ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем документально підтверджено перед судом понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Суд, враховуючи принцип співмірності та розумності відшкодування судових витрат, характер та предмет спору, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, вважає за правильне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального закладу “Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ “Талант” Василівської районної ради (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 25; ідентифікаційний код юридичної особи 19278264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А; ідентифікаційний код юридичної особи 38772399) заборгованість за договором поставки № 17-204/19 від 09.01.2020 у розмірі 262 153,84 грн (двісті шістдесят дві тисячі сто п'ятдесят три гривні 84 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1966,16 грн (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 16 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.). Видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс Групп ЛТД» (61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А; ідентифікаційний код юридичної особи 38772399) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1966,15 грн (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 15 коп.), який сплачений згідно платіжного доручення № 1742 від 27.04.2021, про що постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 червня 2021 року.
Суддя І. С. Горохов