26.05.2021 м. Ужгород Справа № 907/265/20
Господарський суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Ушак І.Г.
за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні дану справу
за позовом акціонерного товариства «Кристалбанк», м. Київ
до Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач-1)
та до товариства з обмеженою відповідальністю «МП Транс», м. Харків (відповідач-2)
про визнання відсутнім в акціонерного товариства "Кристалбанк" права користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2110100000:65:001:0053, за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Огарьова, 15) (з урахуванням відмови від раніше заявлених позовних вимог)
представники:
позивача - Гарвасюк В. Ю., представник за довіреністю, адвокат ( в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" )
відповідача-1- Данканич А. Е., самопредставництво
відповідача-2 - не з'явився
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів як власник відповідно до свідоцтва № 851 від 06.06.2017 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулися, нерухомого майна розташованого у м. Ужгороді по вул. Огарьова, 15, у якого відсутнє право користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 2110100000:65:001:0053), на якій розташоване зазначене нерухоме майно (спірна земельна ділянка), оскільки таке право наявне у відповідача-2 - попереднього власника та іпотекодавця нерухомого майна - та з огляду на бездіяльність відповідача-1, до якого позивач звертався з питанням переоформлення прав на спірну земельну ділянку.
Посилається при цьому на те, що відповідач-2 після переходу права власності на нерухоме майно до позивача, продовжує протиправно фактичне користування таким та перешкоджає позивачу у доступі до нього. Стверджує, що відповідачу-2 належить також право користування спірною земельною ділянкою, оскільки залишається чинним рішення Ужгородської міської ради № 1053 від 20.09.2013 “Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” (рішення 2013р.), пунктом 1.3 якого відповідачу-2 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 2101100000:65:001:0053) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшою передачею в оренду строком на 10 років до 20.09.2023.
Вимоги до відповідача-1 - власника спірної землі - обґрунтовуються його неправомірною бездіяльністю, оскільки ним не скасовано рішення 2013р. щодо передачі відповідачу-2 в оренду спірної земельної ділянки та не прийнято за зверненням позивача нового рішення щодо передачі останньому в оренду цієї земельної ділянки.
Позивач та його представник у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позову про визнання відсутнім у позивача права користування земельною ділянкою, на якій розташоване придбане ним нерухоме майно, у період з 06.06.2017 (з часу придбання нерухомого майна позивачем) до 4.06.2020 (дати прийняття Ужгородською міською радою рішення про відведення та передачу в оренду спірної земельної ділянки позивачу). Представник позивача усними поясненнями у судовому засіданні пояснює, що в такий спосіб будуть захищені майнові права позивача, оскільки Ужгородська міська рада вимагає від позивача сплати коштів на суму 992543,69 грн. за користування спірною земельною ділянкою без належної на те правової підстави у межах судової справи № 907/807/19.
Відповідач-1 письмовим відзивом та поясненнями уповноваженого представника у ході судового розгляду справи проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність порушеного права позивача, на захист якого подано даний позов; на те, що визнання відсутнім права користування земельною ділянкою як спосіб захисту не передбачено законодавством, в т.ч. Земельним кодексом України; на те, що Господарський кодекс України, на встановлений яким спосіб захисту посилається позивач, в силу приписів ст. 4 цього кодексу не регулює земельні правовідносини, у зв'язку з чим не може бути застосований у спірних відносинах у даній справі.
Посилається на те, що 06.06.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про набуття позивачем права власності на нерухоме майно, яке розміщене на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:001:0053 і право користування нею як земельною ділянкою, яка знаходиться під нерухомістю належним чином позивачем не оформленою. Разом з тим стверджує, що недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права позивача, як власника нерухомості, на користування нерухомістю та, як наслідок, земельною ділянкою на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.
З огляду на наведене та на приписи ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України про те, що до особи, яка набула право власності, зокрема, на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), вважає, що позивач має право на користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомості по вул. Огарьова, 15 в м. Ужгород, а тому позовні вимоги про визнання такого права відсутнім не підлягаються задоволенню.
Відповідач-2 письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, до суду повернута без вручення адресату кореспонденція, яка була надіслана відповідачу за його адресою зазначеною у позовних матеріалах - 61000, м. Харків, вул. Ковальська, 9, - яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою, та за фактичною адресою - 88000, м. Ужгород, вул. Огарьова, 15 - повернута до суду без вручення адресату з відміткою пошти "за закінченням терміну (ухвал суду у справі від 20.05.20, 02.07.20, 12.10.20, 3.11.20, 3.12.20, 20.01.21,16.02.21,17.03.21, 13.04.21). У зв'язку з наведеним згідно ухвал суду від 20.01.21,16.02.21,17.03.21, 13.04.21 повідомлення відповідача-2 у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).
За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 178 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників сторін, суд, керуючись законом, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що:
- АТ «КРИСТАЛБАНК» - позивач у справі - на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, (аукціонів), якщо вони не відбулися (серія та номер: 851), виданого 06.06.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Деяк К.К., набув право власності на будівлі та споруди, загальною площею 4126,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Огарьова, буд. 15, а саме: адмінбудинок (літ. АА) площею 651,9 кв.м.; басейн (літ. Б) площею 50,2 кв.м.; побутові приміщення (літ. В, Н) площею 396,9 кв.м.; гараж (літ. Г) площею 250,1 кв.м.; цех (літ. Д) площею 427,4 кв.м.; теплопункт (літ. Е) площею 17,0 кв.м.; столярний цех (літ. Ж ) площею 215,5 кв.м.; склади (літ. 3, Л) площею 480,8 кв.м.; прохідна (літ. М ) площею 12,5 кв.м.; ремонтні майстерні (літ. О) площею 1 391,9 кв.м.; бензозаправка (літ. П) площею 6,1 кв.м.; цех (літ. Р) площею 225,8 кв.м.; споруда Ш; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 204320121101;
- зазначене нерухоме майно раніше належало ТОВ «МП ТРАНС» - відповідачу-2 у справі - як іпотекодавцю та слугувало забезпеченням за кредитними зобов'язаннями ТОВ «МП ГРУП 2000» перед позивачем ;
- земельна ділянка, на якій розміщено нерухоме майно позивача, є сформованою з присвоєним кадастровим номером 2110100000:65:001:0053, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Ужгородською міською радою; на підставі рішення 2013р. передана в оренду відповідачу-2 строком до 20.09.2023;
- на підставі п. 2.3 рішення Ужгородської міської ради № 1992 від 04.06.2020 позивачу у справі -АТ “Кристалбанк” - надано згоду на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по вул. Огарьова, 15 у м. Ужгороді площею 1,8766 га в натурі з подальшою передачею її в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .
За доводами позивача ТОВ «МП ТРАНС» - відповідач-2 - фактично користується приміщеннями по вул. Огарьова, буд. 15 у м. Ужгороді, чим здійснює перешкоди позивачу у користуванні та доступі до зазначених приміщень та в користуванні земельною ділянкою, на якій знаходяться ці приміщення, а відповідач-1 на протязі з 29.01.2018 всупереч звернень позивача не переоформив за останнім право користування спірною земельною ділянкою, допустивши незаконну бездіяльність як орган місцевого самоврядування, уповноважений за законом на розпорядження комунальними землями, до яких відноситься спірна ділянка. На підтвердження наведеного позивачем долучено до матеріалів справи листування з відповідачами, що однак, останніми не заперечується та не спростовано у ході судового розгляду справи.
Наведене, а також зініційований відповідачем-1 позов до АТ “Кристалбанк” про стягнення з останнього у межах судової справи № 907/807/19 коштів на суму 992543,69 грн. за користування у період з 6.06.2017 по 30.11.2019 спірною земельною ділянкою без належної на те правової підстави (оскільки АТ «Кристалбанк» не було вжито заходів спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на землю та відповідно не зареєстровано право користування землею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), передувало та послугувало підставою даного позову.
Вирішуючи даний спір, суд керується таким.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків за приписами ст. 11 ЦК України, в т.ч., є інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За змістом наведених приписів цивільного та земельного законодавства до позивача, який 06.06.2017 набув права власності на будівлі та споруди, розташовані по вул. Огарьова, 15 у м. Ужгороді, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
При цьому, обставини перешкоджання відповідача-2 - попереднього власника нерухомості - у доступі до такої та бездіяльність відповідача-1 - органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки, на якій розташована нерухомість позивача, - щодо прийняття рішення за заявою останнього про оформлення його права користування спірною земельною ділянкою можуть бути предметом судового оскарження за відповідним позовом АТ "Кристалбанк", однак не можуть у силу наведених вище приписів цивільного та земельного законодавства слугувати підставою визнання відсутніми його прав на користування земельною ділянкою, на якій розташована придбана ним у власність нерухомість.
Отже, до позивача з набуттям 06.06.2017 права власності на будівлі та споруди, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, до того часу, коли позивач у встановленому порядку оформив правовідносини щодо спірної земельної ділянки з її власником - відповідачем-1 (04.06.2020 - дати прийняття вищенаведеного рішення № 1992 ). Відтак, вимоги позивача щодо визнання відсутнім в нього з 06.06.2017 до 4.06.2020 права користування спірною земельною ділянкою не є обґрунтованими, не відповідають закону та не підлягають задоволенню.
Суд приймає до уваги, що визнання відсутнім права як спосіб захисту порушених прав передбачено приписами ст. 20 ГК України, який однак згідно його ст. 4 не регулює питання земельних відносин, відтак - не може бути застосованим до спірних правовідносин у даній справі.
Крім того, позовна вимога про визнання відсутнім права користування спірною земельною ділянкою є вимогою щодо встановлення певних фактів, які мають юридичне значення, і не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Встановлення судом такого факту може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватись дані обставини, зокрема, у межах справи № 907/807/19 з посиланням на перебування якої у провадженні суду подано даний позов.
У позовній заяві АТ "Кристалбанк" не обґрунтовував, для відновлення яких саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів йому необхідно, щоби суд встановив факт відсутності права користування спірною земельною ділянкою. А з огляду на зміст заяви та з пояснень представника позивача у судовому розгляді вбачається, що позивач прагне встановити у даній справі зазначений факт для уникнення обов'язку оплати за користування спірною земельною ділянкою. Вказаний факт може бути встановлений судом, зокрема, під час розгляду вищезазначеної справи № 907/807/19, у межах якої за участю позивача та відповідача-1 у даній справі розглядається спір про стягнення коштів за користування у період з 6.06.2017 по 30.11.2019 спірною земельною ділянкою.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловленій у постанові від 23.01.2019 у справі № 536/1039/17.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати сплачені за подання позову покласти на позивача.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 16.06.2021.
Суддя Ушак І.Г.