Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"15" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/380/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Савченко С.П.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоенергоресурс" (с.Солянуватка Старосамбірського району Львівської області)
до Фізичної особи-підприємця Савченко Світлани Петрівни (Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області)
про стягнення 26645,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбіоенергоресурс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Савченко Світлани Петрівни про стягнення 26645,00грн, з яких: 11120,00грн основного боргу та 15525,00грн штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 він здійснив попередню оплату за товар, який відповідач не поставив, внаслідок чого позивач відмовився від договору щодо поставки та просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 11120,00грн, а також сплатити штраф за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2021, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.05.2021.
Ухвалою суду від 31.05.2021 відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2021, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів.
14.06.2021 на поштову адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 надійшли додаткові пояснення по справі від 10.06.2021 №138 та довідка від 10.06.2021 №139, згідно якої станом на 10.06.2021 заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 не змінилась та складає 11120,00грн (а.с.57-59).
14.06.2021 ФОП Савченко С.П. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що після укладення договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 сумлінно виконувала свої зобов'язання і в період з 05.05.2020 по 27.05.2020 передала у власність позивача товар на загальну суму 121905,00грн. Остання партія товару на суму 33345,00грн не була поставлена, оскільки позивач не направив транспорт для завантаження, натомість почав вимагати повернення коштів, не надавши можливості продавцю виконати в повному обсязі зобов'язання в частині поставки товару. Такими діями позивач штучно створив заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 15120,00грн, з яких 4000,00грн йому було повернуто. Посилаючись на ст.653 ЦК України відповідач вважає, що відсутні підстави для повернення коштів у сумі 11120,00грн (а.с. 62-63).
Представник позивача в судове засідання 15.06.2021 не з'явився.
Відповідач проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
04.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбіоенергоресурс" (покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Світланою Петрівною (продавець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу (а.с.8-10), за умовами якого продавець зобов'язався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору (п.1.1 Договору).
У п.2.1 договору сторони визначили найменування товару: деревина паливна пресована у вигляді гранул (пелету) з тирси.
Відповідно до п.3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту підписання договору згідно додатку №1 від 04.05.2020 до договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020.
Додатком №1 від 04.05.2020 до договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 сторони погодили графік відвантаження гранул (а.с.11).
Згідно п.4.2 договору ціна за одиницю товару: 1350,00грн за тону без ПДВ.
Загальна ціна товару, що продається за цим договором, 155250,00грн без ПДВ (п.4.3 договору).
Матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2020 відповідач виставила покупцеві до оплати рахунки №5, №6, №7, №8, №9 на загальну суму 155250,00грн (а.с.73-77).
Позивач, в свою чергу, здійснив часткову оплату виставлених рахунків на суму 121500,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №115 від 05.05.2020 та №127 від 12.05.2020 в призначенні платежів яких зазначено"передоплата за паливні гранули зг. рах. №5, №6, №7, №8 від 05.05.2020" (а.с.78-79).
На виконання умов договору №1 від 04.05.2020 продавець передала у власність покупця товар (гранули паливні 6мм БІГБЕГ) на загальну суму 121905,00грн, що не заперечується сторонами та підтверджується видатковими накладними №04 від 12.05.2020, №05 від 13.05.2020, №06 від 15.05.2020, №07 від 27.05.2020 (а.с.82-85).
Таким чином, станом на 27.05.2020 у ТОВ "Укрбіоенергоресурс" існувала заборгованість перед ФОП Савченко С.П. у розмірі 405,00грн (121905,00грн (поставка товару) - 121500,00грн (передоплата за товар)), що додатково підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.2020 по 27.05.2020 за договором №1 від 04.05.2020 (а.с.86).
В подальшому, а саме, 26.06.2020 позивач частково здійснив попередню оплату за паливні гранули згідно рахунку №9 від 05.05.2020, що підтверджується платіжним дорученням №189 на суму 15525,00грн (а.с.12).
Враховуючи, що у покупця існувала заборгованість перед продавцем на суму 405,00грн, попередня оплата за товар, сплачена відповідно до платіжного доручення №189 від 26.06.2020, склала 15120,00грн (15525,00грн - 405,00грн).
Однак відповідач не поставила товар, за який було здійснено попередню оплату згідно платіжного доручення №189 від 26.06.2020, у зв'язку з чим позивач направив на адресу ФОП Савченко С.П. претензію №76 від 03.09.2020 з вимогою повернути кошти в сумі 15120,00грн протягом двох банківських днів з моменту отримання листа (а.с.14)
У відповіді на претензію, відповідач повідомила про неможливість передати ТОВ "Укрбіоенергоресурс" деревину паливну пресовану у вигляді гранул (пелету) з тирси та зобов'язалась повернути передплату в сумі 15120,00грн до 20.09.2020.
22.09.2020 ФОП Савченко С.П. згідно платіжного доручення №1187 повернула позивачу 4000,00грн (а.с.13), решта суми попередньої оплати у розмірі 11120,00грн залишилась не сплаченою, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є вимога про повернення сплаченої на виконання умов договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 попередньої оплати.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з умов договору, за своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як зазначено вище, додатком №1 від 04.05.2020 до договору купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 обумовлено термін поставки товару: протягом травня 2020 року, але не пізніше 19.05.2020.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив відповідачу передплату у розмірі 15120,00грн.
Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.
Проте відповідач не здійснив поставку деревини паливної пресованої у вигляді гранул та не повернув позивачу сплачені в якості попередньої оплати 11120,00грн.
Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З огляду на вказану норму, порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на стороні покупця дві правомочності, одну із яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої із названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.
Отже, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Керуючись наведеним, позивач направив відповідачу лист-претензію від 03.09.2020, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ФОП Савченко С.П. в повному обсязі поставила позивачу товар, обумовлений договором купівлі-продажу №1 від 04.05.2020, або докази повернення усієї суми попередньої оплати.
При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що зобов'язання сторін припинилися у зв'язку із розірванням договору і сторони не мають права вимагати того, що було виконано ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, оскільки відповідно до ст.599 ЦК України з о б о в ' я з а н н я п р и п и н я є т ь с я й о г о в и к о н а н н я м, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач не поставила позивачу товар та не повернула сплачену позивачем суму попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 11120,00грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення строків поставки товару у розмірі 15525,00грн, який нарахований на підставі п.6.5 договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами п.1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом п.6.5 договору за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, продавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від ціни товару, зазначеної у п.4.3 цього договору.
В обґрунтування стягнення з відповідача штрафу позивач посилається на вищевказаний пункт договору та односторонню відмову ФОП Савченко С.П. поставити товар.
Судом встановлено, що обов'язком відповідача за договором було поставити товар. Пунктом 3.3 договору передбачено, що поставка товару відбувалась за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с.Дубрівка, вул.Заводська, 1. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач відмовилась в односторонньому порядку відвантажити позивачу товар в день прибуття автомобіля на завантаження (згідно п.3.4 договору). Натомість відповідач передала у власність покупця товар частково на загальну суму 121905,00грн.
При цьому договір купівлі-продажу №1 від 04.05.2020 не містить положень щодо можливості покупця нараховувати продавцю штраф за порушення строків виконання останнім грошових зобов'язань в частині повернення передплати, сплата якої умовами договору не передбачалась.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 15525,00грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно із ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Відповідач доказів повернення суми попередньої оплати не надала, доводів позивача не спростувала.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 11120,00грн основного боргу.
Суд відмовляє в позові в частині стягнення 15525,00грн штрафу.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.
Суд зазначає, що на момент ухвалення рішення в справі відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу (орієнтовний розмір яких за позовною заявою становить 6000,00грн), оскільки позивачем не заявлений фактичний розмір витрат на правничу допомогу, понесених в ході вирішення даної справи; в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного розміру таких витрат на суму 6000,00грн.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або п р о т я г о м п ' я т и д н і в п і с л я ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За вказаних обставин, позивач не позбавлений права в порядку, визначеному ч.8 ст.129 ГПК України, звернутись до суду з відповідною заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоенергоресурс" до Фізичної особи-підприємця Савченко Світлани Петрівни задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченко Світлани Петрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбіоенергоресурс" (82040, Львівська область, Старосамбірський район, с.Солянуватка, вул.Центральна, 189, код ЄДРПОУ 36765327)
- 11120,00грн основного боргу;
- 947,36грн судового збору.
3. В позові відмовити в частині стягнення 15525,00грнт штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 16.06.21
Суддя Соловей Л.А.
1 - у справу;
2 - позивачу на поштову та на ел.пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 ) та на ел.пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
< Ознака оскарження >