вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху
у справі про неплатоспроможність
16.06.2021м. ДніпроСправа № 904/5739/21
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Первушин Ю.Ю.
Без участі (виклику) представників сторін;
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до не документів без руху з огляду на наступне.
За частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 КУзПБ)
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162, 164 ГПК України та статтею 116 КУзПБ визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
У відповідності до вимог пунктів 8, 9, 10 частини 3 статті 162 ГПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити:
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви гр. ОСОБА_1 , зазначеної інформації в заяві не викладено. Отже, заява не містять відомостей, визначених в пунктах 8, 9, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду відомостей, визначених в пунктах 8, 9, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" №229 (6984).
Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.
Таким чином, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі.
Проте, заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи подані в електронній формі.
Отже, суд зазначає, що Заявнику необхідно подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Статтями 162, 164 ГПК України та статтею 116 КУзПБ визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
У відповідності до вимог пунктів 3, 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Також, судом під час розгляду матеріалів заяви та доданих до неї документів встановлено, що відповідно до поданої Заявником виписки з кредитної історії, наданої Українським бюро кредитних історій станом на 07.05.2021 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 264 494,86 грн. - загальна поточна заборгованість, з якої сума загальної поточної простроченої заборгованості становить 27 376,32 грн.
Згідно наданого Заявником конкретизованого списку кредиторів фізичної особи, останнім зазначено заборгованість в загальному розмірі 264 494,86 грн.
Проте, подані Заявником документи, що підтверджують наявність зобов'язань ОСОБА_1 перед кредиторами не містять зазначення суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо.
Отже, суд доходить до висновку про неналежне виконання Заявником пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містять інформації про наявну заборгованість з нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо, що в свою чергу виключає можливість суду встановити наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Заявника у відповідності до частини 3 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Крім того, дослідивши матеріали заяви, суд встановив, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, отже подана заява не відповідає змісту вимог, визначених статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Заявником подано клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
В постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі №922/1734/20 від 24.11.2020 та по справі №910/2629/20 від 24.09.2020 викладено правову позицію, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Також положеннями частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Також, стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містить альтернативного положення про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень у справі, а також створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, як того просить заявник.
За таких обставин, враховуючи відсутність законодавчо встановленого механізму звільнення заявника від сплати винагороди керуючому реструктуризацією шляхом включення цієї суми до заборгованості боржника або стягнення її з кредиторів, а також розподілення між кредиторами зобов'язання щодо сплатити винагороди арбітражному керуючому на стадії вирішення питання щодо можливості прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до статті 129 Конституції України здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати винагороди керуючому реструктуризацією, а також стягнення такої винагороди з кредиторів.
Крім того, ОСОБА_1 до заяви б/н від 12.06.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано клопотання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, розглянувши яке, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що чинним законодавством встановлено, що правом на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого наділені кредитори, а не боржник чи суд. Разом з тим, порядок формування такого фонду та порядок використання його коштів визначаються спочатку рішенням комітету кредиторів, а потім затверджуються ухвалою господарського суду.
За таких обставин, враховуючи те, що створення відповідного фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є виключним правом комітету кредиторів і до повноважень суду не відноситься, суд залишає без задоволення клопотання заявника як таке, що не узгоджується з положеннями чинного законодавства.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотань про створення фонду авансування за рахунок кредиторів та про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за рахунок кредиторів.
Згідно абзацу 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет" установлено у 2021 році прожитковий мінімум з 1 січня 2021 року для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
Доказом сплати авансування винагороди арбітражному керуючому є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).
Таким чином, Заявнику необхідно сплатити авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці на суму 34 050,00 грн.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду оригіналів платіжних документів, що підтверджують здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці, що в загальному розмірі становить 34 050,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, частини 4 статті 34, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому - відмовити.
3. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
4. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
5. Запропонувати Заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- письмові пояснення щодо наявності або відсутності у позивача доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви у відповідності до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України);
- письмові пояснення в підтвердження заявника щодо неподання іншого позову (позовів) до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України;
- заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо;
- докази сплати авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці, що в загальному розмірі становить 34 050,00 грн.;
6. Роз'яснити Заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили 16.06.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин