Ухвала від 15.06.2021 по справі 904/76/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

15.06.2021 м.Дніпро Справа № 904/76/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 (дата підписання ухвали 16.03.2021, суддя Соловйова А.Є.) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат №1", м.Київ

до боржника дочірнього підприємства "Рітейл Центр", м. Дніпро

про визнання грошових вимог в загальній сумі 1 993 704,84 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у даній справі визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат №1" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" в сумі 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 989 164,84 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат №1", до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" у повному обсязі.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн, направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи про банкрутство листом з описом вкладення та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 12.04.2021, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.05.2021 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 15.06.2021 на 12 годин 10 хвилин.

15.06.2021 учасники справи не скористалися наданим їм процесуальним правом та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.

Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що про час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належними чином, неявка повноважних представників не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, колегія суддів враховує таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст.254, 272 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки.

Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 11.11.2020 у справі № 913/266/20, від 04.11.2020 у справі №904/9024/16, Верховним Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника. Визнання такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

Процедура набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність.

Скаржник не є кредитором боржника в розумінні ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2021 відкладено розгляд грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" до дочірнього підприємства "Рітейл Центр" на 17.06.2021.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на подання ним до господарського суду заяви із грошовими вимогами до боржника, оскільки подання такої заяви, не робить заявника автоматично учасником у справі про банкрутство.

За приписами ч.2 ст.255 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційний господарський суд відхиляє клопотання скаржника про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" про грошові вимоги до боржника, оскільки особи, що мають кредиторські вимоги до боржника, відповідно до ч.2 ст.255 Господарського процесуального процесуального кодексу України, повинні отримати статус учасника у справі про банкрутство до подання апеляційної скарги.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" не є кредитором боржника або іншим учасником провадження у цій справі, оскаржувана ухвала безпосередньо не вирішує питання про його права та обов'язки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.

Встановивши наведені обставини, колегія суддів не розглядає заяву скаржника щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.234, 235, п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 у справі №904/76/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Ухвала складена у повному обсязі 16.06.2021.

Головуючий суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А.Коваль

Суддя А.Є.Чередко