проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
16 червня 2021 року Справа № 913/704/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс», м. Київ вх. № 1761Л/З на рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2021р. у справі № 913/704/20 (суддя - Шеліхіна Р.М., повний текст складено та підписано 11.05.2021р.)
за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Луганської обласної
державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс», м. Київ
про стягнення 130 116,87 грн.
21.12.2020 Департамент житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» безпідставно набутого майна (грошових коштів) у сумі 121 082,35 грн., інфляційних нарахувань в сумі 4 784,63 грн. та 3 % річних в сумі 4 249,89 грн.
В обґрунтування позову Департамент ЖКГ Луганської ОДА посилається на те, що на виконання п. 4.2 договору будівельного генпідряду № 110 від 25.06.2019 перерахував відповідачу аванс у розмірі 121 082,35 грн., проте відповідач належним чином не підтвердив використання авансу, відтак сума авансу, використання якої не підтверджено і підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України складає 121 082,35 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2021р. позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто аванс за договором генпідряду від 25.06.2019 № 110 у сумі 121 082,35 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3 786,33 грн. за період з червня 2020 по грудень 2020 року, 3 % річних у розмірі 1 875,78 грн. за період з 15.06.2020 по 21.12.2020, а також судовий збір в сумі 2 047,51 грн.
Рішення суду мотивоване з тих підстав, що:
- строк дії договору закінчився 30.11.2020, проте це не є підставою для висновку про закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за ним;
- надані відповідачем докази на підтвердження придбання матеріалів - ТТН № Р588 від 16.09.2019, платіжне доручення № 4 від 18.07.2019 про оплату відповідачем 121 082,35 грн. на рахунок товариства «Будівельної індустрії «Будпроект» з призначенням платежу «згідно договору від 06.05.2019» без відмітки банківської установи щодо фактичного переказу коштів не підтверджують того, що будматеріали і будобладнання фактично придбані, і придбані саме відповідачем на виконання умов договору підряду;
- призначення платежу у платіжному дорученні не відповідає суті правовідносин сторін у справі і не містить відмітки банківської установи про здійснення переказу грошей, а ТТН не містить інформації про те, куди вантаж доставлено і хто його в смт Міловом прийняв;
- відповідач не заперечує факту того, що він не розпочав виконання робіт, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено яким чином, коли і якою особою в подальшому були використані матеріали, придбані за бюджетні кошти і на виконання умов договору підряду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що висновки суду першої інстанції щодо оцінки наданих сторонами доказів є суперечливими та взаємовиключними.
За доводами апеляційної скарги, місцевий господарський суд самостійно змінив як правову кваліфікацію спірних правовідносин, так і застосував до них інші норми матеріального та процесуального права. Так, нормою, яка регулює стягнення безпідставно набутого майна є саме ст. 1212 ЦК України, тому виключно ця норма мала бути застосована судом першої інстанції.
Таким чином, на думку відповідача, суд першої інстанції був позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог та змінювати як предмет, так і підстави позову, застосувавши норми, якими врегульовано відносини підряду.
В апеляційній скарзі відповідачем також заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження згаданого рішення суду.
Крім того, до апеляційної скарги скаржником додано попередній розрахунок суми судових витрат відповідача у загальному розмірі 28 153,00 грн.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на отримання повного рішення суду 14.05.2021, на підтвердження чого ним до апеляційної скарги додано копію поштового конверта зі штрих-кодовим ідентифікатором та роздруківку АТ «Укрпошта» щодо відстеження даного поштового надсилання.
Розглянувши означене клопотання скаржника, враховується наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
У справі "Пелевін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див., наприклад, рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, N 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, N 93).
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу верховенства права, Східний апеляційний господарський суд вважає, що ТОВ «Проектно-будівельний альянс» з поважних причин перевищено незначний період часу після спливу 20-денного строку на оскарження рішення суду, тому відповідне клопотання скаржника підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга ТОВ «Проектно-будівельний альянс» відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення, залишення без руху, а також відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників провадження у справі не надійшло.
При цьому, за приписами ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Враховуючи предмет та підстави позову Департаменту ЖКГ Луганської ОДА, а також доводи апеляційної скарги відповідача, зокрема, щодо самостійної зміни судом першої інстанції підстав позову, судова колегія вважає за доцільне здійснювати розгляд апеляційної скарги відповідача у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно ст. ст. 258, 262, 263, 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2021р. у справі № 913/704/20.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» на рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2021р. у справі № 913/704/20.
3. Призначити справу до розгляду на "12" липня 2021 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 110.
4. Повідомити учасників процесу про дату розгляду справи.
5. Запропонувати учасникам протягом 15 днів подати до апеляційного господарського суду: відзив, відповідь, заперечення, документи в обґрунтування вимог та заперечень.
6. Довести до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/
8. Зупинити дію рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2021р. у справі № 913/704/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Д.О. Попков