вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2021 р. Справа№ 910/8366/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 26.05.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 (повний текст складено 02.02.2021) за заявою Державного підприємства "Гарантований покупець"
про відстрочення виконання рішення
у справі №910/8366/20 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 13 831 301,81 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 13 831 301,81 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" грошові кошти у розмірі 13 831 301,81 грн, судовий збір у розмірі 207 469,53 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 14 000,00 грн.
У січні 2021 Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення рішення.
Вищевказану заяву мотивовано наступними доводами:
- неможливістю забезпечення виконання зобов'язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму, встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641;
- фінансування діяльності відповідача здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором;
- неналежним виконанням НЕК "Укренерго" обов'язку щодо забезпечення надходження грошових коштів відповідачу для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом в повному обсязі, як наслідок наявність заборгованості перед відповідачем на суму 25727,05 млн. грн. (з ПДВ);
- необхідністю забезпечення відповідачем оплати електричної енергії перед виробниками за "зеленим" тарифом (833 суб'єктів господарювання) у обсягах, що пов'язані з невиконанням НЕК "Укренерго" спеціальних обов'язків з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії;
- частковим виконання відповідачем зобов'язань з оплати спірного періоду;
- відсутністю вини у не виконанні спірних зобов'язань та складний фінансовий стан відповідача, невиконання іншим учасником спірних правовідносин наведених спеціальних обов'язків.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 частково задоволено заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8366/20 від 01.12.2020. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8366/20 від 01.12.2020 на шість місяців до 01.06.2021.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що у даному випадку наявні підтверджені відповідачем належними доказами виняткові обставини, які унеможливлюють виконання Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/8366/20, та є підставою для відстрочення виконання цього рішення до 01.06.2021.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі 910/8366/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/8366/20.
Разом з тим, скаржник просить поновити пропущений строк на оскарження, оскільки в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст ним було отримано 05.02.2021 року, що підтверджується копією поштового конверту із трек-номером 0105474491010.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання рішення у даній справі, а також не врахував негативних наслідків, які можуть настати для кредитора при відстроченні виконання рішення суду.
Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали сулу першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Узагальнений виклад позицій третіх осіб
Треті особи не скористались правом подати відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 року у справі №910/8366/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме: надати суду докази зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за платіжним дорученням №1549 від 29.01.2021.
02.03.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено оригінал платіжного доручення №1728 від 19.02.2021 із якого вбачається, що скаржником сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
10.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Інформаційні судові системи" надійшло підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за вказаним в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 платежем.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №910/8366/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №910/8366/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 розгляд справи відкладено на 26.05.2021.
В судове засідання, яке відбулося 26.05.2021 з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021.
Враховуючи, що явка в судове засідання третіх осіб судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третіх осіб.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Колегія суддів наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі, Конвенція).
Судом першої інстанції встановлено, що стан виконання відповідачем своїх зобов'язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, зумовлена певними об'єктивними обставинами. Про це свідчать не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед такими виробниками до серпня 2020 року, що є спірним періодом також у цій справі, а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ). Ці обставини не свідчать про відсутність вини відповідача, проте вказують на її ступніть як такий, що не пов'язаний з його умислом.
Крім того, відповідач хоч і є суб'єктом господарювання, однак договірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі вказівки закону, і майнова самостійність відповідача обмежена обсягом прав, закріплених за ним власником.
Враховуючи ті механізми, які держава планує запровадити для погашення заборгованості відповідача перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії (оформлення протягом 2021-2022 років облігацій внутрішньої державної позики, надання кредитів), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що погашення заборгованості за їх допомогою є не тільки припущенням, а й носить реальний характер.
У силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).
Суд першої інстанції задля дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи, при цьому, що відстрочення виконання рішення строком на один рік може призвести до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу, зменшив період відстрочення виконання рішення суду до 01.06.2021, частково задовольнивши заяву відповідача, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене судова колегія дійшла висновку про те, що визначений місцевим господарським судом строк відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі №910/8366/20 до 01.06.2021, в тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на час врегулювання державою ситуації із відповідними розрахунками, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Більш того, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов'язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов'язання, зокрема, шляхом сплати сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Вказане узгоджується з правовою позицією щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Тобто, позивач не позбавлений права на відшкодування завданих внаслідок знецінення стягнутої суми коштів за час відстрочення виконання судового рішення збитків в порядку, встановленому статтею 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та фактів та положення статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Порушень та неправильного застосування суд першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Також, беручи до уваги те, що вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в рішенні навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення до 01.06.2021 у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд першої інстанції здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням "справедливого балансу" між сторонами, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №910/8366/20 - без змін.
Матеріали справи №910/8366/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний тест постанови складено 15.06.2021.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна