вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2021 р. Справа№ 910/20716/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 (повний текст ухвали складено 30.03.2021)
у справі №910/20716/20 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєні Віде Віче"
про зобов'язання вчинити дії
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєні Віде Віче" про зобов'язання вчинити дії, а саме, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок тарифу на відпущену позивачу протягом лютого - грудня 2020 року теплову енергію, згідно з договором на виробництво та постачання теплової енергії № 28 від 28 лютого 2020 року на рівні не вище ніж тариф комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у відповідний період.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/20716/20 позов Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєні Віде Віче" про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.
Ухвала обґрунтована тим, що представник Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не з'явився в підготовче засідання 29.03.2021, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/20716/20 про залишення позову без розгляду, Направити справу №910/20716/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було залишено позов без розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відкрите апеляційне провадження у справі №910/20716/20 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи призначено на 09.06.2021.
ТОВ "Вєні Віде Віче" подало письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд ухвалу залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що Позивач направив в підготовче засідання Заступника директора з економічних питань Лепського Г.В., надавши йому довіреність від 23.02.2021.
За змістом положень частин першої, третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У частині першій статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
Отже, процесуальне представництво інтересів Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у цій справі може здійснювати адвокат як представник юридичної особи, так і керівник, або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Суд зазначає, що тлумачення приписів частини третьої статті 56 ГПК України приводить до висновку, що для визнання юридичної особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є обов'язковим.
В порушення вищевикладеного Лепський Г.В. на підтвердження своїх повноважень надав тільки довіреність, що в розумінні ч. 3 ст. 56 ГПУ України не є належним доказом підтвердження його повноважень на самопредставництво в суді від імені позивача.
У зв'язку з тим, що в підготовче засідання з'явився представник без належних повноважень на само представництво, місцевий господарський суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.03.2021.
Як убачається з матеріалів справи, позивач в підготовче засідання 29.03.2021 до місцевого господарського суду уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, заяв про відкладення підготовчого зсідання не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Частиною 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов'язаний дотримуватись обов'язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, вказані норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про судові засідання.
Указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18 та у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 921/502/17-г.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах установленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Оскільки представник Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не з'явився в підготовче засідання 29.03.2021, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - КНП "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/20716/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/20716/20 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст. 280 ГПК України для її скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "Психіатрія" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва 29.03.2021 у справі №910/20716/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран