вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2021 р. Справа № 910/16032/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Бондар Є.І.
відповідача - Мисник Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 (повне рішення складено 07.04.2021)
у справі №910/16032/20 (суддя - Данилова М.В.)
за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсним та скасування рішення правління №49 від 06.10.2020.
У жовтні 2020 року Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" звернулася з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним і скасування рішення правління №49 від 06.10.2020 про продаж третім особам права вимоги банку до фізичних осіб-позичальників за простроченими ними кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення правління Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" №49 від 06.10.2020 є незаконним, оскільки воно суперечить майновим інтересам трудового колективу банку, самого банку та держави, яка є його єдиним та 100% власником, а у випадку реалізації вказаного рішення банком буде порушено вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Міжнародні стандарти фінансової звітності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 відкрито провадження у справі №910/16032/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 (повне рішення складено 07.04.2021) у справі №910/16032/20 у задоволенні позову Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права та процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, оскільки текст рішення склала інша особа, а суддя Данилова М.В. тільки підписала його, не читаючи. Це об'єктивно підтверджується текстом оскаржуваного рішення, у вступній частині якого зазначено про участь у справі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Проте, вищевказана юридична особа не була залучена до участі у справі, оскільки не має жодного відношення до предмету спору.
Також скаржник вказує на те, що місцевим господарським судом не застосовано до правовідносин сторін приписи ст. 252-5 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/16032/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі №910/16032/20, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021, справу призначено до розгляду на 15.06.2021, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 31.05.2021 від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення - без змін.
На електронну поштову адресу суду 07.06.2021 від представника Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання про участь адвоката Бондаря Євгена Ілліча у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 задоволено клопотання Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні 15.06.2021 у справі №910/16032/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2251/21 від 14.06.2021 у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16032/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу у справі №910/16032/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 справу №910/16032/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У призначене засідання суду 15.06.2021 з'явилися представники позивача (у режимі відеоконференції) та відповідача і надали пояснення по суті поданої апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин даної справи убачається, що рішенням правління Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", оформленим протоколом №49 від 06.10.2020, зокрема, вирішено погодити продаж права вимоги за портфелями кредитів за кредитними картками (згідно з переліком) загальним основним боргом 5129,2 млн. грн (станом на 24.09.2020) за ціною не нижче 0,5% від їх загального основного боргу (тіло + %).
Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" зазначає, що звернулася з даним позовом в межах її повноважень, передбачених ст. ст. 245-247 Кодексу законів про працю України, з метою захисту прав та законних інтересів як членів профспілки, так і в інтересах усього трудового колективу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у порядку, передбаченому ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на незаконність спірного рішення, оскільки воно суперечить майновим інтересам трудового колективу, банку та держави, яка є його єдиним та 100% власником, а у випадку реалізації вказаного рішення банком буде порушено вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Міжнародні стандарти фінансової звітності. Також позивач зазначив, що угода, укладення якої передбачається спірним рішенням правління, суперечить п. 30 статуту Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", оскільки така угода заздалегідь направлена на отримання збитків, а не прибутку для банку та його власника.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказував на те, що оскільки між банком та позивачем не було укладено колективного договору, звернення до суду в інтересах трудового колективу здійснено без наявності законних повноважень. Відповідач також вказував на те, що окрім позивача у банку створено та зареєстровано 32 профспілкові організації з різним статусом, однак подання даної позовної заяви здійснено позивачем без узгодження зі всіма профспілковими організаціями. Також позивач не доводить суду, у чому полягає порушення його прав та інтересів у зв'язку з прийняттям спірного рішення, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження завдання будь-якої матеріальної шкоди у зв'язку з прийняттям спірного рішення.
Місцевий господарським суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", зазначив, що позивач має статус первинної профспілкової організації та об'єднує осіб, які працюють в Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк", проте в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження укладання колективного договору, а тому дана профспілкова організація не має відповідних повноважень, що можуть виникати з такого колективного договору.
Окрім цього, ще однією підставою для відмови у позові є те, що позивачем не наведено жодних доводів, які б свідчили про порушення (невизнання, оспорення) відповідачем прав та інтересів членів профспілки, та не вказано, яке саме право позивача порушено та підлягає захисту.
З такими висновками Господарського суду міста Києва погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
На переконання позивача, він звернувся з даним позовом до суду в межах повноважень первинної профспілкової організації, передбачених ст. ст. 245-247 Кодексу законів про працю України, на захист прав та законних інтересів як членів цієї профспілки, так і в інтересах всього трудового колективу відповідача у порядку, передбаченому ч. ч. 2 та 3 ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Метою створення професійної спілки є здійснення представництва та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян. У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ. Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, установами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з приватизації, представляють інтереси працівників підприємства-боржника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.
Частиною 2 статті 243 Кодексу законів про працю України закріплено, що держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Зі змісту ст. 252-1 Кодексу законів про працю України убачається, що усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності трудового колективу на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, утворюють трудовий колектив підприємства.
Таким чином, в основу поняття «трудовий колектив», представництво інтересів якого здійснюють саме профспілки, законодавець поклав форми, що засновані виключно на трудових та пов'язаних з ними соціально-економічних відносинах.
Відповідно до п. 1.1 статуту Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів членів Первинної профспілкової організації співробітників Головного офісу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" №1 від 19.07.2019, Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" є добровільною неприбутковою громадською організацією, яка створена відповідно до вимог чинного законодавства України і об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, з метою захисту їх трудових та соціально-економічних прав та інтересів.
Згідно з п. 2.1 статуту метою профспілки є захист трудових та соціально-економічних прав та законних інтересів співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
Відповідно до п. 2.2 статуту завданнями профспілки є:
- представництво членів профспілки перед роботодавцем та адміністрацією Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, в судах та правоохоронних органах для захисту їх трудових та соціально-економічних прав та законних інтересів;
- участь у розробленні та здійсненні правил внутрішнього трудового розпорядку Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк";
- підготовка та затвердження нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин між працівниками та адміністрацією Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", тобто роботодавцем;
- внесення пропозицій керівним органам та роботодавцю про прийняття або внесення змін до внутрішніх нормативно-правових актів, які регламентують трудові права та обов'язків членів профспілки;
- розроблення та укладання колективного договору або погодження з роботодавцем форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами;
- здійснення громадського контролю за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов;
- проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них;
- участь у розробці проектів відомчих рішень, що зачіпають інтереси членів профспілки;
- організація поліпшення умов службової діяльності членів профспілки, їх побуту, відпочинку, медичного обслуговування, культурно-масових і спортивно-масових заходів, надання допомоги сім'ям членів профспілки;
надання членам профспілки правової допомоги, проведення методичної роботи, спрямованої на кваліфікований захист індивідуальних і колективних прав та інтересів членів профспілки.
Як правомірно зазначено місцевим господарським судом, з огляду на вищевказані положення статуту Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", метою створення вказаної профспілки є захист трудових та соціально-економічних прав та інтересів співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
При цьому, позивач, маючи статус первинної профспілкової організації та об'єднуючи осіб, які працюють в Акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк", не надав суду жодних належних доказів на підтвердження укладення колективного договору.
З огляду на викладене, дана профспілкова організація не має відповідних повноважень, що можуть виникати з такого колективного договору.
При цьому, апеляційний суд вважає також правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем під час розгляду справи не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення (невизнання, оспорення) відповідачем прав та інтересів членів профспілки.
Отже, Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" наділена правом на звернення до суду саме з метою захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів членів даної профспілки. Однак, порушення таких прав у зв'язку з прийняттям рішення правління Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", оформленого протоколом №49 від 06.10.2020, позивачем не доведено.
Також місцевим господарським судом правомірно відхилено доводи позивача з приводу зменшення госпрозрахункового доходу банку у зв'язку з ухваленням оспорюваного рішення правління.
Так, відповідно до п. 3 статуту Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №594 від 05.06.2019, його організаційно-правовою формою є акціонерне товариство.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до п. 8 ст. 2 вказаного закону корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Як передбачено п. 20 статуту Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", банк самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном та коштами відповідно до законодавства.
Отже, виключно акціонер має право на активи (майно) банку та на отримання дивідендів. При цьому, отримання товариством прибутку чи збитку має безпосередній вплив виключно на власника такого товариства, а не на його працівників.
На підтвердження своїх доводів стосовно того, що умови угоди про продаж прав вимоги є заздалегідь невигідними для банку, позивач посилається виключно на заяви фізичних осіб-боржників, з яких останній робить висновки, що відповідач нібито може отримати в 60 разів більше суму, за яку на його думку будуть продані права вимоги, вказані в оскаржуваному рішенні правління.
Разом з цим, такі аргументи позивача не підтверджуються жодними належними доказами щодо будь-яких негативних наслідків, які можуть настати для Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" внаслідок реалізації рішення правління №49 від 06.10.2020.
Також місцевим господарським судом правомірно відхилено доводи позивача про порушення відповідачем Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до оскаржуваного рішення правління відповідачем вирішено погодити продаж права вимоги за портфелями кредитів за кредитними картками, тобто саме продаж прав вимоги, а не списання фінансових активів, як вказує позивач.
Відповідно до п. 3.1.2 Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 (МСФЗ 9) фінансові інструменти визнання та, у відповідних випадках, припинення визнання звичайного придбання або продажу фінансових активів здійснюється з використанням обліку за датою операції або обліку за датою розрахунків.
Пунктами 3.2.3 та 3.2.4 МСФЗ 9 визначено, що суб'єкт господарювання припиняє визнання фінансового активу у випадку, якщо він передає контракті права на одержання грошових потоків.
Відповідно до Додатку А до МСФЗ 9 припинення визнання - це виключення фінансового активу або фінансового зобов'язання, що був (було) раніше визнаний (визнане), зі звіту про фінансовий стан суб'єкта господарювання.
Розділом 3.3 МСФЗ 9 визначено порядок припинення визнання фінансових зобов'язань. У п. 3.3.3 цього розділу зазначено, що різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання (або частини фінансового зобов'язання), яке було погашене або передане іншій стороні, та виплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов'язання, визнається в прибутку або збитку.
Разом з цим, позивач, не дивлячись на зміст п. 3.2.3 МСФЗ 9, на який він посилається у позовній заяві, стверджує, що за результатами реалізації оскаржуваного рішення правління відбудеться саме списання фінансових активів.
Наведене у своїй сукупності свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач вказує на те, що справу розглянуто неповноважним складом суду, оскільки текст рішення склала інша особа, а суддя Данилова М.В. тільки підписала його, не читаючи. Це об'єктивно підтверджується текстом оскаржуваного рішення, у вступній частині якого зазначено про участь у справі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Проте, вищевказана юридична особа не була залучена до участі у справі, оскільки не має жодного відношення до предмету спору.
Проте, колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 вказаної статті порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Зі змісту ст. ст. 32-36 ГПК України слід зробити висновок, що неповноважним складом суду може вважатися:
- суд, склад якого було визначено з порушенням правил підсудності;
- суд, склад якого було визначено з порушенням порядку, передбаченого ст. 32 ГПК України;
- одноособовий склад суду у тих випадках, коли справа підлягала колегіальному розгляду;
- суд, склад якого підлягав відводу чи самовідводу;
- суд, склад якого приймає участь у вирішенні справи повторно після скасування рішення або ухвали про закриття провадження у цій справі.
Разом з цим, позивачем у поданій апеляційній не наведено жодної з вищевказаних обставин, існування якої свідчило би про те, що оскаржуване рішення суду ухвалено неповноважним складом суду.
Враховуючи суть спору, склад учасників справи, зміст мотивувальної частини рішення, який свідчить про розгляд позовних вимог виключно до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", апеляційний суд зазначає, що у даному випадку мала місце описка, яка не змінює встановлених судом обставин та не впливає на результат вирішення спору. До того ж, вступна частина оскаржуваного рішення також містить відомості і про належного відповідача - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".
Таким чином, зазначені доводи апеляційної скарги позивача повністю спростовуються вищевикладеними твердженнями апеляційного суду.
Ще одним аргументом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" є те, що судом першої інстанції при розгляді справи не застосовано до правовідносин сторін приписи ст. 252-5 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ст. 252-5 Кодексу законів про працю України досягнення і втрати в роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні госпрозрахункового доходу колективу, благополуччі кожного працівника. Підприємство, яке забезпечує виробництво і реалізацію кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує більший госпрозрахунковий доход і перевагу в своєму виробничому і соціальному розвитку та оплаті праці працівників.
Проте, як було зазначено вище апеляційним судом, відповідно до діючого законодавства та положень статуту Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" виключно акціонер має право на активи (майно) банку та на отримання дивідендів. При цьому, отримання товариством прибутку чи збитку має безпосередній вплив виключно на власника такого товариства, а не на його працівників.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про те, що у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення правління відповідача було порушено трудові та соціально-економічні права та інтереси членів профспілки. Зокрема, позивачем не надано суду доказів зменшення госпрозрахунку банку, на яке посилається останній, причинно-наслідкового зв'язку між прийняттям рішення та зменшенням госпрозрахунку, а також доказів впливу такого зменшення на матеріальне забезпечення членів Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
Отже, вказані аргументи позивача також відхиляються апеляційним судом.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з цим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оспорюване рішення правління Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" №49 від 06.10.2020 порушує права чи охоронювані інтереси Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", а його ухвалення відбулося всупереч вимог законодавства України.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/16032/20 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/16032/20 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/16032/20.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Первинну профспілкову організацію співробітників Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 16.06.2021.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В.Андрієнко
С.І. Буравльов