вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2021 р. Справа № 911/1036/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Трегубова А.В.
відповідача - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 (повне рішення складено 29.03.2021)
у справі №911/1036/20 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Факел"
про стягнення штрафних санкцій.
У квітні 2020 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Факел" про:
- зобов'язання виконати комплекс робіт за об'єктами "смт Захарівка (Фрунзівка); с. Гіржове; с. Слов'яносербка; с. Липецьке Одеського ДВУМГ УМГ "Прикарпаттрансгаз"" у повному обсязі, передбаченому договором про виконання робіт №1811000500 від 20.11.2018, на загальну суму 380484,16 грн;
- стягнення 282619,63 грн пені та 26633,89 грн штрафу за прострочення виконання робіт по вказаному договору.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача строків виконання частини робіт за укладеним договором, а також невиконанням іншої частини робіт, що є підставою для сплати Приватним акціонерним товариством "Факел" пені і штрафу згідно з умовами п. 7.7 договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 відкрито провадження у справі №911/1036/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
06.07.2020 до суду позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати комплекс робіт за об'єктами "смт Захарівка (Фрунзівка); с. Гіржове; с. Слов'яносербка; с. Липецьке Одеського ДВУМГ УМГ "Прикарпаттрансгаз"" у повному обсязі, передбаченому договором про виконання робіт №1811000500 від 20.11.2018, на загальну суму 380484,16 грн.
18.08.2020 Приватним акціонерним товариством "Факел" подано клопотання про зменшення розміру неустойки на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України на 90%.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі №911/1036/20 прийнято відмову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від позову в частині вимог про зобов'язання відповідача виконати комплекс робіт та закрито провадження у справі в зазначеній частині вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2021 (повне рішення складено 29.03.2021) у справі №911/1036/20 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Факел" на користь позивача 105762,17 грн пені, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. З мотивувальної частини рішення убачається, що судом також частково задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір пені на 50%.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які суд визнав встановленими, неправильно застосовано норми матеріального та порушено приписи процесуального права.
На переконання позивача, сума залишку невиконаних робіт по договору становить 380484,16 грн, що є різницею між вартістю робіт, які виконані з простроченням, та загальною ціною договору. Тому, висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій на суму залишку невиконаних робіт свідчать про нез'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, приписам ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Також Акціонерне товариство "Укртрансгаз" вказує на неправильне застосування ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, оскільки місцевим господарським судом не було з'ясовано та не прийнято до уваги всі обставини, які мають істотне значення, та, як наслідок, безпідставно зменшено розмір пені, що підлягала стягненню з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 апеляційну скаргу у справі №911/1036/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №911/1036/20, призначено її до розгляду на 01.06.2021, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 28.05.2021 від Приватного акціонерного товариства "Факел" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У засіданні суду 01.06.2021 після надання представниками учасників справи пояснень по суті апеляційної скарги оголошено перерву до 15.06.2021.
У судове засідання 15.06.2021 з'явився представник позивача, натомість, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні від 01.06.2021.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Отже, колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях 01.06.2021 та 15.06.2021, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 20.11.2018 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Факел" (підрядник) укладено договір №1811000500, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, відповідно до кошторисної документації (яка є невід'ємною частиною договору), вимог чинних нормативних документів, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: "Лот 5. "Ремонт системи одоризації газу на ГРС смт. Захарівка (Фрунзівка); ГРС с. Гіржове; ГРС с. Слов'яносербка; ГРС с. Липецьке Одеського ЛВУМГ УМГ "Прикарпаттрансгаз" (Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва)".
Згідно з п. 2.1 загальна сума договору становить 8157505,80 грн.
Виконання робіт по договору складається з певних етапів, передбачених п. 3.1 договору.
Вимоги до обладнання, матеріалів, технології виконання робіт по ремонту систем одоризації, техніки безпеки і природоохоронних заходів під час виконання підрядником робіт, що доручаються йому до виконання, визначені "Технічними вимогами до АКОГ" (додаток 2), які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1.13 укладеного правочину).
Відповідно до п. 5.1 договору підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1 цього договору, у строки, визначені календарним планом (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору. Роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору.
Додатком 1 до договору сторони погодили наступний календарний план виконання робіт:
- розробка та погодження з замовником програми методики приймальних випробувань першого із партії поставки зразка АКОГ: проведення за рахунок підрядника випробувань цього зразка АКОГ на об'єкті та/або виробника АКОГ. Успішне виконання приймальних випробувань - 0 календарних днів;
- розробка та погодження (отримання висновків експертизи Держпраці) робочої проектної документації 4 шт - 50 календарних днів;
- доставка обладнання згідно специфікації та виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт на 4 ГРС - 210 календарних днів.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що підрядник здійснює виконання робіт у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами та календарним планом виконання робіт.
Одним з обов'язків підрядника є також виконання всіх робіт у повному обсязі у строк, передбачений умовами договору (п. 6.6.1 договору).
Відповідно до п. 7.7 договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.
Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2019.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п. 7.10 укладеного правочину).
На виконання умов договору відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи по розробці і погодженню документації та доставки і монтажу обладнання загальною вартістю 7777021,64 грн, що підтверджується копіями скріплених печатками та підписами сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та актів вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, а саме:
- акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року №№1-4 від 24.06.2019 (розробка і погодження документації) на суму 55645,24 грн по кожному з актів, що разом складає 222580,96 грн;
- акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року №№5-8 від 17.07.2019 (доставка і монтаж обладнання) на суму 5090,17 грн по кожному з актів, що разом складає 20360,68 грн;
- акти вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, від 17.07.2019 у кількості 4-штук на суму 1883520,00 грн по кожному з актів, що разом складає 7534080,00 грн (вказані акти є додатками до актів приймання виконаних будівельних робіт).
За вказаних обставин, як зазначив позивач, залишок невиконаних робіт складає 380484,16 грн.
Також позивачем зазначено, що сума виконаних відповідачем робіт з простроченням складає 7554440,68 грн, з яких: 20360,68 грн - за актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року №№5-8 від 17.07.2019 та 7534080,00 грн - за актами вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, від 17.07.2019.
Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань по вчасному та повному виконанню робіт, строк виконання яких встановлено до 18.06.2019, позивачем заявлено до стягнення з відповідача:
- 219078,78 грн пені, нарахованої за 29 днів прострочення (з 19.06.2019 по 17.07.2019) на 7554440,68 грн вартості невчасно виконаних робіт по доставці і монтажу обладнання;
- 63540,85 грн пені, нарахованої за період з 19.06.2019 по 02.12.2019 на 380484,16 грн залишку невиконаних робіт за договором;
- 26633,89 грн штрафу, розрахованого як 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення понад тридцять днів, на 380484,16 грн залишку невиконаних робіт за договором.
Окрім цього, місцевим господарським судом також встановлено, що 18.12.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (первісний замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (новий замовник) та Приватним акціонерним товариством "Факел" укладено угоду №1811000500-D про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі договору №1811000500 від 20.11.2018, за умовами якої сторони домовились, зокрема, про наступне:
- замінити сторону - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у зобов'язанні на нову сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з дати відступлення права вимоги за зобов'язанням. При цьому, первісний замовник, новий замовник та Приватне акціонерне товариство "Факел" підписанням цієї угоди надають свою згоду на таку зміну сторони у зобов'язанні;
- датою відступлення права вимоги за зобов'язанням сторони є дата підписання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" акту приймання-передачі державного майна газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності із транспортування природного газу магістральними трубопроводами, про що новий замовник повинен письмово повідомити Приватне акціонерне товариство "Факел" не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання цього акту;
- первісний замовник надає новому замовнику всі права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Факел" за зобов'язанням, які виникли на момент та після дати відступлення права вимоги за зобов'язанням. Новий замовник після дати відступлення права вимоги за зобов'язанням отримує всі права первісного замовника за зобов'язаннями, що існували на момент переходу таких прав крім прав вимог, зазначених у абзаці другому цього пункту угоди.
- до нового замовника не переходять права вимоги первісного замовника до Приватного акціонерного товариства "Факел" в частині грошових зобов'язань зі сплати пені та штрафів за порушення строків виконання зобов'язання, якщо таке порушення з боку Приватного акціонерного товариства "Факел" мало місце до дати відступлення права вимоги за зобов'язанням.
Згідно з повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-20-101 від 03.01.2020 датою відступлення права вимоги за зобов'язанням, зокрема, за угодою №1811000500-D від 18.12.2019 про заміну сторони у зобов'язанні, що виникло на підставі договору від 20.11.2018 №1811000500, необхідно вважати 01.01.2020.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі викладеного згідно угоди №1811000500-D від 18.12.2019 до нового замовника перейшли всі права вимоги за договором, окрім права вимоги зобов'язань зі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання робіт за вказаним договором.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань лише в частині прострочення виконання відповідачем робіт по доставці і монтажу обладнання на загальну суму 7554440,68 грн за актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року №№5-8 від 17.07.2019 та за актами вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, від 17.07.2019. Однак, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем невірно, оскільки прострочення виконання робіт становило 28 днів з 19.06.2019 по 16.07.2019, оскільки 17.07.2019 зобов'язання відповідача вже були виконані.
Здійснивши розрахунок пені за вказаний період, місцевий господарський суд встановив, що арифметично правильний розмір пені складає 211524,34 грн, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 219078,78 грн пені підлягає частковому задоволенню. При цьому, судом частково задоволено заяву відповідача та зменшено розмір заявленої до стягнення пені на 50%, що становить 105762,17 грн.
Також судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 63540,85 грн пені за період з 19.06.2019 по 02.12.2019 та 7% штрафу у сумі 26633,89 грн, нарахованих на 380484,16 грн залишку невиконаних робіт за договором.
Судом зазначено, що визначена позивачем різниця між погодженою за договором вартістю робіт та загальною сумою фактично переданих за актами робіт складає залишкову вартість необхідних до виконання робіт, що включають в себе такі роботи як "позитивне проходження випробування" та "оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування". Водночас, відповідно до наданих представником позивача у судових засіданнях пояснень, на певних об'єктах відповідачем частково проведено випробування та навчання, однак вказані роботи сторонами не зафіксовано документально та не складено жодних первинно-облікових документів, як-то актів. Оскільки ані укладеним між сторонами договором, ані наданими позивачем доказами не визначено вартості кожного з виду робіт "позитивне проходження випробування" та "оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування" за один об'єкт та/або по кожному з об'єктів, а сторонами не зафіксовано документально об'єм фактично виконаних робіт даного виду, у суду відсутня можливість встановити фактичну вартість робіт, по яких відповідач вважається таким, що прострочив відповідне зобов'язання, а також перевірити обґрунтованість визначеного позивачем періоду нарахування штрафних санкцій.
Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним вище висновком місцевого господарського суду з приводу необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 63540,85 грн пені за період з 19.06.2019 по 02.12.2019 та 7% штрафу у сумі 26633,89 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до додатку 1 до договору про виконання робіт №1811000500 від 20.11.2018 роботи в частині доставки обладнання та виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт на 4 ГРС мали бути виконані протягом 210 календарних днів від дня укладення договору, тобто, у строк до 18.06.2019.
Разом з цим, відповідачем порушено строк виконання зобов'язань за укладеним між сторонами спору договором.
Зі встановлених вище обставин та матеріалів справи убачається, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань роботи по доставці обладнання та будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи на 4 ГРС загальною вартістю 7554440,68 грн виконав лише 17.07.2019. Вказане підтверджується копіями скріплених печатками та підписами сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та актів вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
Оскільки Приватним акціонерним товариством "Факел" не виконано вказані роботи у строк до 18.06.2019 включно, позивачем нараховано за період з 19.06.2019 по 17.07.2019 за 29 днів прострочення пеню в сумі 219078,78 грн.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 7.7 договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.
Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, оскільки відповідач виконав роботи 17.07.2019, кількість днів прострочення виконання зобов'язань складає 28 днів (з 19.06.2019 по 17.07.2019), а не 29 днів. Відтак, судом здійснювався розрахунок заявленої до стягнення суми пені за порушення строків доставки обладнання згідно специфікації та виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт на 4 ГРС за 28 днів на суму несвоєчасно виконаних зобов'язань 7554440,68 грн. За розрахунками суду арифметично правильний розмір пені складає 211524,34 грн, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 219078,78 грн пені є частково обґрунтованою.
Апеляційний суд, перевіривши розрахунок суми пені та період її нарахування, погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає, що за несвоєчасне виконання робіт по доставці і монтажу обладнання обґрунтованою є пеня у сумі 211524,34 грн.
Натомість, колегія суддів вважає безпідставними висновки Господарського суду Київської області щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення з відповідача 63540,85 грн пені за період з 19.06.2019 по 02.12.2019 та 7% штрафу у сумі 26633,89 грн, нарахованих на 380484,16 грн, що є вартістю залишку невиконаних робіт за договором.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що сума залишку невиконаних робіт по договору становить 380484,16 грн. Зазначена сума є різницею між вартістю невиконаних робіт та загальною ціною договору. Тому, висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій на суму залишку невиконаних робіт свідчать про нез'ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, приписам ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Як було зазначено вище, згідно з п. 2.1 договору його загальна сума становить 8157505,80 грн.
Виконання робіт по договору складається з певних етапів, передбачених п. 3.1 договору.
З наведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій та матеріалів справи убачається, що станом на 02.12.2019 (кінцева дата розрахунку пені і штрафу) загальна сума виконаних відповідачем робіт з простроченням становить 7777021,64 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та актами змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт. Таким чином, сума залишку невиконаних робіт становить 380484,16 грн (8157505,80-7777021,64), що якраз і є різницею між вартістю виконаних робіт та ціною договору.
Позивач зазначає, що невиконані відповідачем роботи включають в себе такі роботи як "позитивне проходження випробування" та "оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування". Зазначені види робіт є невід'ємною частиною обсягу робіт за договором та передбачені п. 3.1 договору, а також додатком 2 до договору «Технічні вимоги до АКОГ».
Колегія суддів з такими доводами позивача погоджується та зазначає, що відповідно до п. 3.1.5 договору одним з етапів виконання робіт є виконання монтажних, випробувальних та пусконалагоджувальних робіт систем одоризації газу на діючій ГРС.
При цьому, третій етап робіт, передбачений додатком 1 до договору, містить, окрім доставки обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт, також і пусконалагоджувальні роботи, що відповідає змісту робіт, за невиконання яких позивачем заявлено пеню (позитивне проходження випробування).
Окрім цього, відповідно до п. п. 7, 11, 13 додатку 2 до договору «Технічні вимоги до АКОГ» до переліку робіт, що виконуються при ремонті систем одоризації газу ГРС, відносяться:
- отримання допуску на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства та дозволу на виконання робіт в охоронній зоні об'єкта магістрального газопроводу;
- виготовлення виконавчо-технічної документації (ВТД) та передача її замовнику;
- проведення цільового навчання персоналу.
Також позивачем надано Довідку по виконанню договорів по проведенню ремонту одоризаційних установок ПрАТ "Факел" по центральному регіону станом на 03.03.2020, відповідно до якої відповідачем не виконано повний комплекс робіт за договором про виконання робіт №1811000500 від 20.11.2018, зокрема "оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування" та "позитивне проходження випробування" на об'єкті с. Липецьке ГРС.
Зазначені докази у їх сукупності свідчать про те, що відповідачем станом на день звернення з даним позовом до суду не виконано повний комплекс робіт по договору. При цьому, у випадку виконання робіт відповідачем у повному обсязі, зокрема, на суму 380484,16 грн, такі роботи підлягали б оплаті замовником, не зважаючи на відсутність чіткого визначення вартості робіт "позитивне проходження випробування" та "оформлення належним чином протоколу навчання персоналу, ВТД, сертифікатів, актів випробування", оскільки умовами укладеного договору передбачений обов'язок підрядника виконати всі роботи у повному обсязі.
Варто також зауважити, що матеріали справи не містять доказів зменшення договірної ціни, яка становить 8157505,80 грн. Отже, відповідачем не виконано роботи за укладеним договором на суму 380484,16 грн.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу того, що у суду відсутня можливість перевірити визначений позивачем період нарахування штрафних санкцій, оскільки, як неодноразово зазначалося, весь спірний обсяг робіт відповідач зобов'язаний був виконати впродовж 210 календарних днів від дати підписання договору, тобто до 18.06.2019.
Як убачається з наведеного позивачем розрахунку, оскільки відповідач не виконав частину робіт на суму 380484,16 грн, з огляду на період прострочення (з 19.06.2019 по 02.12.2019), який становить 167 днів, пеня за невиконані відповідачем роботи по договору складає 63540,85 грн, а тому вимога позивача в цій частині є обґрунтованою.
Отже, загальна сума пені на підставі п. 7.7 договору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 275065,19 грн (211524,34+63540,85).
Також, оскільки в зазначеній частині прострочення виконання робіт відповідачем становить більше 30 днів, обґрунтованим є також і нарахування позивачем 7% штрафу на підставі п. 7.7 договору від суми невиконаного зобов'язання 380484,16 грн, що становить 26633,89 грн.
Поряд з цим, з огляду на ступінь виконання відповідачем зобов'язання, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків у зв'язку з порушенням Приватним акціонерним товариством "Факел" зобов'язання у спірних правовідносинах, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення встановленого судом розміру заявленої до стягнення пені - 211524,34 грн, на 50% до 105762,17 грн.
У поданій апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" вказує на неправильне застосування ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, оскільки місцевим господарським судом не було з'ясовано та не прийнято до уваги всі обставини, які мають істотне значення, та, як наслідок, безпідставно зменшено розмір пені, що підлягала стягненню з відповідача.
Однак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим вважає необґрунтованими наведені доводи апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд зазначає, що у зв'язку з задоволенням позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у більшому розмірі, ніж це було зроблено місцевим господарським судом, сума пені та штрафу підлягають зменшенню у розрахунку 50% від встановленого вище колегією суддів їх обґрунтованого розміру.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту наведених норм убачається, що при вирішенні питання про зменшення неустойки (штрафу), суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов'язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Отже зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафних санкцій).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. Крім цього, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про зменшення розміру неустойки, Приватне акціонерне товариство "Факел" зазначало, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності збитків, що могли бути спричинені простроченням виконанням відповідачем зобов'язань за договором. Окрім цього, відповідач вказував на ступінь невиконання зобов'язань за договором, який становить лише 4,7% від загального розміру. Також відповідач вказував, що співвідношення нарахованих позивачем штрафних санкцій і суми невиконаних зобов'язань не є співрозмірним і справедливим з огляду на баланс інтересів сторін. Насамкінець, відповідач посилався на наявність у підприємства збитків за наслідками діяльності першого півріччя 2020 року, які становлять 30196759,00 грн.
На підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій відповідачем надано суду податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, довідку про наявність заборгованості за кредитами та копії кредитних договорів. Надані документи підтверджують наявність у відповідача збитків, а також значний розмір дебіторської заборгованості.
Місцевий господарський суд, здійснивши аналіз наведених обставин зазначив, що при прийнятті рішення про зменшення розміру неустойки ним враховано, що застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем, не може відповідати критеріям розумності та справедливості, оскільки стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, попри те, не може бути джерелом збагачення кредитора.
Також судом зазначено, що відповідне зменшення пені є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
Колегія суддів з наведеними висновками погоджується та не вбачає будь-яких порушень приписів матеріального та процесуального права під час застосування положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
При цьому, слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №911/867/19 та 25.02.2020 у справі №904/2542/19).
З огляду на викладене та наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%, остаточна сума пені, що підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Факел", становить 137532,59 грн (275065,19*50%), а штрафу - 13316,94 грн (26633,89*50%). Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають частковому задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі №911/1036/20 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Факел" на користь позивача 137532,59 грн пені і 13316,94 грн штрафу у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про виконання робіт №1811000500 від 20.11.2018.
За вказаних обставин апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі №911/1036/20 скасувати частково та ухвалити нове рішення.
3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Факел" (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, ідентифікаційний код 04601469) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 137532 (сто тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять два),59 грн пені, 13316 (тринадцять тисяч триста шістнадцять),94 грн штрафу та 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві),74 грн судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.»
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Факел" (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, ідентифікаційний код 04601469) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 3394 (три тисячі триста дев'яносто чотири),11 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст складено 16.06.2021.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді Л.Г. Сітайло
В.В.Андрієнко