Справа № 576/1237/21
Провадження № 2/576/328/21
15.06.21 м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кореньок Глухівського району Сумської області померла її бабуся - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю), розміром 5,81 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Суходільської сільської ради Глухівського району) Сумської області, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 013718, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 129 від 26.03.1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «1-е Мая» за № 155 від 29.03.1996 року. За життя ОСОБА_2 своїм майном не розпорядилася, заповіту не залишила. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, (який діяв на час відкриття спадщини) вона є спадкоємицею бабусі першої черги за законом, оскільки її батько (син померлої) ОСОБА_3 , помер раніше за свою матір, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини після її смерті, та прийняла спадщину після її смерті, так як протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступила в управління та володіння її спадковим майном. Однак, коли для оформлення своїх прав на спадкове майно вона звернулася в нотаріальну контору, то їй було відмовлено в цьому у зв'язку з тим, що вона не може підтвердити родинні відносини між нею та бабусею, оскільки як свідоцтво про народження її батька - ОСОБА_3 так і актовий запис про його народження відсутні. Крім того відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно - Сертифікат на право на земельну частку (пай), який було втрачено. За вказаних обставин, позивач просить суд встановити факт, що вона є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на вищевказану земельну частку (пай).
Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, а надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача - Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області у підготовче судове засідання також не з'явився, проте надав заяву, в якій зазначає, що Есманьська селищна рада визнає позов повністю і просить справу розглядати без участі її представника.
Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи викладене та зважаючи на положення ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є повністю обґрунтованим, підтверджується представленими документами, а тому підлягає повному задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кореньок Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина.
Згідно з витягом з погосподарської книги Суходільської сільської ради № 1 за 1996-2000 роки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті проживала та була зареєстрована в с. Кореньок Глухівського району Сумської області, разом зі своєю невісткою ОСОБА_4 (а.с.11).
Відповідно до витягів зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64619620, (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64619600 від 07.05.2021, заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, спадкова справа після її смерті не заводилась ( а.с.9-10).
У травні 2021 року позивач по справі ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Глухівського районного нотаріального округу Янкової Є.О. з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої, однак нотаріусом їй було відмовлено в цьому у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між нею та спадкодавцем (свідоцтва про народження батька позивача), та відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно - Сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.18).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Підпунктами 4.2, 4.14, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначила, що встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 має для неї юридичне значення, оскільки надає право на оформлення спадщини після смерті останньої.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , і її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 15,16)
Батько позивачки, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть ( а.с.14)
Актовий запис про народження ОСОБА_3 не зберігся, про що свідчить повідомлення Державного архіву Сумської області № Нм-23 від 02.07.2018, згідно якого, книги реєстрації актів громадянського стану про народження по с. Суходіл Глухівського району Сумської області за 1940 рік на зберігання до архіву не надходили та їх місцезнаходження архіву не відомо, тому підтвердити факт народження ОСОБА_3 немає можливості.
Разом з тим, з витягу з погосподарської книги Суходільської сільської ради № 5 за 1953-1955 роки вбачається, що ОСОБА_2 , 1911 р.н., згідно записів погосподарської книги значиться головою господарства (номер об'єкта погосподарського обліку НОМЕР_2за адресою с. Кореньок Глухівського району Сумської області), ОСОБА_3 , 1940 р.н., по відношенню до голови господарства зазначений сином (а.с.13)
Таким чином, виходячи з досліджених по справі доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність факту того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є матір'ю померлого ОСОБА_3 та рідною бабусею позивача по справі ОСОБА_1 , по лінії батька.
Встановлення факту родинних відносин потрібно позивачу для оформлення спадщини. Встановити вказаний факт у інший спосіб не є можливим,тому вимога останньої про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
За положеннями ст.ст. 548,549 цього Кодексу для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадщина вважається прийнятою якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з відповідною заявою про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином позивач по справі ОСОБА_1 , являється спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 першої черги за законом, оскільки її батько (син померлої) ОСОБА_3 , помер раніше за свою матір, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини після її смерті, а відтак має право на спадщину після її смерті. Наявність інших спадкоємців судом не встановлена.
Також судом встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач прийняла спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 , оскільки, у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступила в управління та володіння її спадковим майном.
Згідно довідки відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 239/103-21 від 07.05.2021, ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 129 від 26.03.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 013718 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «1-е Мая» за № 155 від 29.03.1996 року на території Суходільської сільської ради Глухівського району Сумської області. Розмір земельної частки (паю) складав 5,81 умовних кадастрових гектар (а.с.17).
Таким чином судом встановлено, що померлій ОСОБА_2 , дійсно за життя належала земельна частка (пай) розміром 5,81 умовних кадастрових гектар, розташована на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Суходільської сільської ради Глухівського району) Сумської області, про що на її ім'я було видано відповідний сертифікат.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний сертифікат втрачено, у зв'язку з чим у газеті «Глухівщина» в № 20 від 21 травня 2021 року було опубліковане відповідне оголошення (а.с.21).
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у п.п. 10, 11 визначено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим, правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до роз'яснень, наданих у абзаці 15 пункту 3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай), порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Оскільки в суді знайшло своє підтвердження те, що бабусі позивачки - ОСОБА_2 , дійсно за життя на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 013718, належала земельна частка (пай) розміром 5,81 умовних кадастрових гектар, розташована на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Суходільської сільської ради Глухівського району) Сумської області, а позивачка є єдиною спадкоємицею даного майна за законом, яка в установленому законом порядку та строк прийняла спадщину після її смерті, однак через втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно, який відновити в передбаченому законом поряду неможливо, її право на спадкове майно не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивачки шляхом визнання за нею права власності на цю земельну частку (пай).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кореньок Глухівського району Сумської області , була рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючою по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ., право власності на земельну частку (пай), розміром 5,81 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Суходільської сільської ради Глухівського району) Сумської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 013718, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 129 від 26.03.1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «1-е Мая» за № 155 від 29.03.1996 року, як на спадкове майно після смерті бабусі, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон