Справа № 609/617/21
3/609/284/2021
16 червня 2021 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фізична особа-підприємець,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №403174 від 18.05.2021 року вбачається, що 18 травня 2021 року о 16 годині 10 хвилин продавець магазину «Магазину-бару», в с. Матвіївці, Кременецького району, ОСОБА_1 порушила вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, а саме не здійснила вимірювання температури перед початком роботи, що виразилося у відсутності записів у журналі вимірювання температури, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що кожного робочого дня перед початком робочої зміни в магазині проводить температурний скринінг, однак в той день відкрила мангазин близько 16.00 год., тільки прийшла на роботу та не встигла поміряти температуру, поліцейські зайшли слідом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - постанова КМУ від 09.12.2020 №1236) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України установлено карантин. Постановою КМУ № 104 від 17 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, яка набрала чинності з 24 лютого 2021р., внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020р. №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, карантин продовжено до 30 червня 2021 року.
Відповідальність за ч. 1 ст. 44 -3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб'єкта реалізації до інших правових норм.
Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.
ДОП відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП лейтенантом поліції Німцем Сергієм Володимировичем в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №403174 інкриміновано ОСОБА_1 те, що остання перед початком робочої зміни не провела собі температурного скринінгу, посилаючись при цьому на нормативний акт, а саме на Постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020р., не зазначивши при цьому підпункт та/або пункт постанови КМ України, який порушено.
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також не зазначено відомостей про свідків, котрі були присутні у магазині.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Щодо наданого, як доказ рапорту старшого ДОП ВП № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 18.05.2021р., суд не може вважати його належним доказом, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий протокол та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах Кобець проти України від 14 лютого 2008 року, Берктай проти Туреччини від 08 лютого 2001 року, Леванте проти Латвії від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковим для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що підтверджується доказами.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не надано суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а інших доказів її вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не додано, суд доходить висновку, що є недоведеним склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, з підстав п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 44-3, 245, 247, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: О. М. Катерняк