Справа № 606/478/21
Рішення
14 червня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Малярчука В.В.
з участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП ст. лейтенанта поліції Турковського Віталія Андрійовича, ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до інспектора СРПП відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП ст. лейтенанта поліції Турковського Віталія Андрійовича, ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №845476 від 23.02.2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122, ч. 5 ст. 121, ст.. 125 КУпАП та накладено стягнення у виді 255 грн. штрафу, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 лютого 2021 біля 15:00 год вона рухалась своїм автомобілем марки «Пежо-301» номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-19 км 3547100 у с. Кровінка Теребовлянського району. Рухаючись у сторону смт. Дружби на повороті і на виїзді із села перед нею рухався колісний тактор і на закінченні повороту де розташований острівець безпеки, а за ним знаходиться дві полоси руху автомобілів, вона здійснила об'їзд даного транспортного засобу який рухався на швидкості до 30 км/год.У цей час на зустріч їхав патрульний автомобіль, який наздогнав та зупинив її. Поліцією було складено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за перетин суцільної лінії, за те що не була пристебнута ременем безпеки та не увімкнула світлову аварійну сигналізацію коли зупинила свій автомобіль на обочині дороги.
Вважає, що інспектор поліції необ'єктивно та упереджено розглянув справу, врезультаті чого виніс неправильне по суті рішення, яке не ґрунтується на допустимих та достовірних доказах та вимогах закону.
Позивач позовні вимоги просив задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду відзиви у яких просили відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено наступні обставини:
Постановою серії БАА № 845476 від 23.02.2021 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122, ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП за порушення ПДР України, оскільки вона 23.02.2021 року о 14:50 год. на автодорозі М-19 км 3547100 керувала транспортним засобом марки «Пежо-301» номерний знак НОМЕР_1 перетнула суцільну лінію дорожнього руху 1.1 чим порушив п. 8.5.1, п. 34. 1.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Відповідно до ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, у справах з приводу оскарження актів індивідуальної дії, складених суб'єктами владних повноважень, обов'язок по доведенню правомірності їх складання, покладається саме на зазначених осіб.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122, ч. 5 ст. 121, ст.. 125 КУпАП не надано. До матеріалів справи долучено відзив та відеодиск на якому не підтверджуються обставини викладені у постанові від 23 лютого 2021 року серії БАА № 845476.
У адміністративних справах про оскарженні постанови у справі про адміністративні правопорушення, адміністративним судом перевіряється правомірність рішень та дій суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності та приймається відповідне рішення щодо правомірності чи протиправності таких дій і наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії БАА №845476 від 23.02.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122, ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 138, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, суд
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА №845476 від 23.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.,справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 454 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її проголошення або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий В.В.Малярчук