Справа № 545/1472/21
Провадження № 1-кп/545/161/21
15.06.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 42018170000000015 від 18.01.2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працює на посаді директора ТОВ «Універсал Торг», не одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина 2007 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,-
До Полтавського районного суду Полтавської областінадійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість за вказаним злочином визнав повністю та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, в зв'язку з чим суд і перейшов до розгляду цього клопотання обвинуваченого.
Прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, а саме в тому, що на початку 2000-х років, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, в порушення вимог статей 125, 126 ЗК України, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розпочав будівництво рятувальної станції на березі річки Ворскла, на території Тростянецької сільської ради та в 2006 році закінчив будівництво капітальної споруди «Човново-рятувальної» станції, на земельній ділянці приблизно площею 0,3493 га, яка не перебувала у його власності чи користуванні. В подальшому, продовживши будівельні роботи у 2008 році було збудовано капітальний паркан по периметру будівництва та облаштовано залізобетонний проїзд на ділянці орієнтованою площею 0,1160 га. В такий спосіб здійснив самовільне зайняття та використання земельних ділянок загальною площею 0,3493 га та 0,1160 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області. Так земельна ділянка орієнтовною площею 0,3493 га є ділянкою, на яку діє обмеження щодо використання, а саме санітарно-захисна зона навколо об'єкта (300 метрів від кладовища) та входить в прибережну захисну смугу вздовж річки Ворскла (шириною 50 метрів), на якій розміщена капітальна будівля з зведеними спорудами в самій річці Ворскла. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,1160 га є ділянкою, на яку діє обмеження щодо використання, а саме санітарно-захисна зона навколо об'єкта (300 метрів від кладовища) та охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи ПЛ10 кВ.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 191-1 КК України, як самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці земель в охоронних зонах.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинено у 2008 році.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Отже, зазначений злочин відноситься до категорії нетяжких.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до частини 3 статті 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом встановлено, що перебіг давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не переривався, також відсутні дані про те, що він ухилявся від слідства чи до закінчення строків давності скоїв новий злочин.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зокрема, положеннями ст. 285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття кримінального провадження, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції.
Саме такий правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №309/1201/15, від 21.03.2019 у справі №667/1148/16, від 03.04.2019 у справі №293/651/17.
У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснена суть пред'явленого йому обвинувачення, його право на продовження судового розгляду, також роз'яснено, що підстава закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою, але він наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності саме з цих підстав.
Будь-які інші обставини, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_4 норм ст. 284 КПК України та ст. 49 КК України судом не встановлені.
Отже, оскільки з 2008 року, тобто з дня закінчення вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, який є нетяжким злочином, минуло більш як 12 років, обвинувачений подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення, підстав для відмови у задоволенні якого немає, тому суд вважає за необхідне ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 372 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 197-1 КК України у кримінальному провадженні № 42018170000000015 від 18.01.2018 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42018170000000015 від 18.01.2018 року - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1