07.06.2021 Справа №607/8894/21 Провадження №1-кс/607/2892/2021 м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України,
21.05.2021 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову дізнавача сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. В обґрунтування скарги ОСОБА_3 вказав, що цією постановою дізнавача закрито кримінальне провадження за фактом самовільного вчинення, на думку скаржника, ОСОБА_6 стосовно належного йому майна дій, якими заподіюється шкода його інтересам як власника майна, в тому числі й матеріальні збитки. На думку скаржника, викладені дізнавачем в оскаржуваній постанові висновки щодо відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, як і інші викладені дізнавачем висновки, в тому числі й про належність ОСОБА_6 права власності на спірне майно, є помилковими, оскільки дізнавачем не надано оцінки правовстановлюючим документам. Вважає проведене досудове розслідування у кримінальному провадженні поверховим та неповним, а оскаржувану постанову невмотивованою та передчасною. Вказує, що матеріалами кримінального провадження не підтверджується виконання ряду слідчих дій, спрямованих на повне встановлення обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення. На думку скаржника, вказані обставини та зміст оскаржуваної постанови дізнавача, свідчать про формальний підхід до розслідування кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, у зв'язку з чим просить вказану постанову дізнавача скасувати. Одночасно скаржник просить врахувати, що копію оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження він отримав 11.05.2021.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив задовольнити.
Дізнавач сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. З огляду на це, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності дізнавача, оскільки остання була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги.
На вимогу слідчого судді органом досудового розслідування надані матеріали кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Заслухавши доводи особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, оглянувши матеріали кримінального провадження за №12020215010000452 від 29.09.2020, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із пояснень особи, яка звернулася за скаргою - ОСОБА_3 вбачається, що оскаржувану постанову дізнавача ним отримано 11.05.2021, при цьому, будь-яких документальних підтверджень про належне та своєчасне вручення скаржнику чи його представнику копії постанови в інший термін слідчому судді не надано.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що строк на оскарження постанови дізнавача скаржником не пропущено.
Відповідно до положень ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що дізнавачем сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020215010000452 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України.
Постановою дізнавача сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 30.04.2021 кримінальне провадження, дані про яке внесені до ЄРДР за №12020215010000452 від 29.09.2020 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Як видно, закриваючи кримінальне провадження №12020215010000452 від 29.09.2020, в мотивувальній частині постанови від 30.04.2021 дізнавач зазначила про встановлення тих обставин, що власником приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту № 46453373/6-20.1 державного виконавця про проведення електронних торгів від 03.09.2020 року є ТзОВ «Т-ПС» в особі представника ОСОБА_6 , що також, як зазначає у мотивувальній частині постанови дізнавач, підтверджується технічною документацією ТОВ «Т-ПС», показами представника ТОВ «Т-ПС» та протоколом проведення обшуку від 30.07.2020 у кримінальному провадженні № 12020210010001309 від 29.05.2020. Встановлення зазначених даних, на думку дізнавача, є достатнім для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Слідчий суддя не погоджується з постановою дізнавача від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020 та вважає її передчасною, з таких підстав.
Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
При вирішенні зазначеної скарги слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Також слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Положеннями п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У ст.25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до положень ч.1 ст.40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Згідно з ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Разом з тим, для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч.1 ст.94 КПК України покладають на слідчого обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому, мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Крім того, згідно з п.2 ч.5 ст.110 КПК України, мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020 встановлено, що дізнавачем сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 при закритті вказаного кримінального провадження вказаних вище вимог дотримано не було.
Із досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що дізнавачем в рамках наданих їй повноважень не було проведено комплексу необхідних слідчих дій для належного встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, на переконання слідчого судді, наявні в матеріалах кримінального провадження протоколи допитів потерпілого ОСОБА_3 від 30.09.2020 та 13.11.2020, протокол огляду місця події від 02.10.2020 - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 11.11.2020, як і протокол обшуку від 30.07.2020, проведеного в рамках досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні №12020210010001309 від 29.05.2020 у приміщеннях за адресою : АДРЕСА_1 , а також долучені до клопотання матеріали щодо проведення торгів стосовно спірного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та окремо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зміст та аналіз яких в їх сукупності відсутній в оскаржуваній постанові дізнавача, не можуть свідчити про вжиття всіх заходів, спрямованих на встановлення зазначених вище обставин.
До того ж є незрозумілими висновки дізнавача про те, що власником приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 є ТзОВ «Т-ПС» в особі представника ОСОБА_6 , позаяк відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження свідоцтва серії НОМЕР_1 від 30.07.2020 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, №219963574, нежитлове приміщення під літерою «Д» за вказаною адресою , загальною площею 198,8 кв.м. є приватною власністю ОСОБА_3 .
Як видно, дізнавачем в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження від 30.04.2021 жодним чином не мотивовано, чому нею не взято до уваги вказані документи.
При цьому в матеріалах кримінального провадження містяться й інші документи, зокрема, свідоцтво серії НОМЕР_2 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №224386466, зміст та аналіз яких також відсутній у постанові, не дивлячись на те, що такі мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується. Не викладено та не проаналізовано дізнавачем й показання потерпілого ОСОБА_3 щодо вчинення відносно належного йому майна дій, що на його думку підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України.
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя приходить до висновку, що виклад тексту оскаржуваної постанови не відображає послідовності встановлення дізнавачем тих чи інших обставин у даному кримінальному провадженні, що однозначно давало б підстави вважати обґрунтованими висновки дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України, та такими, що підтверджуються здобутими в рамках проведеного досудового розслідування матеріалами та отриманими показами осіб, яким може бути відомо про наявність чи відсутність обставин вчинення даного кримінального правопорушення.
Отже, дізнавачем не в повній мірі проведено слідчі та/або інші дії з проведення належного розслідування кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020.
У зв'язку з цим, існують обставини, що вказують на поверховість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, як наслідок, рішення дізнавача про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Зазначене стало наслідком передчасного і помилкового висновку слідчого про наявність підстав для закриття кримінального провадження з підстав, вказаних у постанові.
Вказані обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню як така, що винесена передчасно, без повного та всебічного встановлення всіх обставин, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження, як законність.
При цьому, слідчий суддя вважає, що на теперішній час не вичерпано процесуальної можливості встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні шляхом проведення всіх необхідних процесуальних дій у кримінальному провадженні №12020215010000452 від 29.09.2020. В ході проведення досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність складу злочину, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів потерпілого.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 110, 284, 303-307, 309, 372, 375 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 30.04.2021 про закриття кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - скасувати.
Копію ухвали з матеріалами кримінального провадження №12020215010000452 від 29.09.2020 направити у СД Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування кримінального провадження №12020215010000452.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1