Справа № 461/1963/21
14.06.2021 року Галицький районний суд м. Львова
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальні провадження № 12020140050001235 від 26 грудня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який навчається на 4 курсі Львівського торгово - економічного університету, -
у вчиненні кримінального правопорушення(проступку), відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу України, -
26 грудня 2020 року, приблизно о 03 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул.Театральна, 4, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, під час суперечки із ОСОБА_5 , наніс останньому один удар кулаком в голову зі спини та один удар в обличчя, чим заподіяв перелом кісток носа, синці на нижніх повіках обох очей та у тім'яній ділянці, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав у повному обсязі, підтвердив, що фактичні обставини повністю відповідають вказаному у обвинувальному акті та щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто кримінальне правопорушення(проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до кримінальних проступків згідно ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, навчається в університеті на 4 курсі, свою вину у вчиненні проступку, який йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, обставин, яка обтяжують покарання в силу ст. 67 Кримінального кодексу України - судом не встановлено, на обліку у лікаря нарколога та на обліку у психоневрологічному диспансері не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 слід призначити ближче до мінімальної межі санкції статті Кримінального закону у виді штрафу у межах санкцій ч. 2 ст. 125 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень у майбутньому.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч. 6 ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 ст.125 Кримінального Кодексу України, за яке призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Речові докази:
- диск з відеозаписом ЛКП «Муніципальна варта» на перехресті вулиць Театральна -Катедральна у м.Львові зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1