Дата документу 07.06.2021
Справа № 937/3939/21
Провадження № 3/937/1391/21
07 червня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Урупи І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 029188 від 13.04.2021, 02.04.2021 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 будучи адміністратором кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , не забезпечив заборону та проведення дискотеки в середині кафе, чим порушив п.п. 9 п. 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 зі змінами та доповненнями Постанови КМУ №329 від 07.04.2021.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 44-3 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він є власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 . Правил карантину не порушував, дискотеку не проводив, оскільки знає про встановленні обмеження. 02.04.2021 року він не був присутній в кафе, але йому відомо, що в цей день в кафе були відвідувачі та грала фонова ОСОБА_2 , але танців не було. ОСОБА_3 на танцполі не включалася, діжею не було.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, фактичні обставини у їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого правопорушення не доведена, а відтак, у його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 245,251, 252, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, що є процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в протоколах, складених у відношенні ОСОБА_1 , зазначено, що він порушив п.п. 9 п. 3 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, зі змінами, чим вчинив адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме порушення заборони на проведення дискотек.
Щодо самих фактів проведення дискотеки закладом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період карантину 02 квітня 2021 року, то суд вважає, що всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення йдеться про події, які відбувались 02 квітня 2021 року в закладі «Вайт Смок» за адресою: м. Мелітополь, вул. Гоголя, 107. ОСОБА_1 дійсно, як фізична особа-підприємець, здійснює свою діяльність в розважальному закладі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », однак на підтвердження здійснення організації дискотеки закладом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », суду доказів не надано.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 02 квітня 2021 року він з друзями відвідував заклад «Вайт Смок» за адресою: м. Мелітополь, вул. Гоголя, 107 та знаходився в ньому до 23 години. В закладі були й інші відвідувачі, грала фонова музика, але танців не було, дискотека не проводилася. Діжею не було, ОСОБА_2 на танцполі не включалася. Він сидів за столиком біля танцполу та у нього виник конфлікт з іншим відвідувачем, в ході якого його побили, у зв'язку з чим він опинився у лікарні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а суд не вправі збирати самостійно докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно із ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначає в своїй постанові Верховний Суд України по справі № 204/8036/16-а про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2020 року, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч. 1 КУпАП, а тому, керуючись ст. 62 Конституції України, тлумачу ці сумніви на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності та вважаю, що вина не доведена.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: