03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/2240/2021
20 травня 2021 року м. Київ
Справа № 361/681/18
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Волошиним Ігорем Володимировичем , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2021 року, постановлену у складі судді Петришин Н.М.,
у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу,
встановив:
26 січня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області знаходиться зведене виконавче провадження №6358828 з примусового виконання виконавчих листів № 361/681/18 від 05.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 212000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 18452,71 долари США; суму боргу за договором позики у розмірі 208000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 17779,73 доларів США та судового збору у розмірі 8810 гривень, виконавчого листа №361/8807/18 від 04.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 75000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату ухвалення рішення за офіційним курсом Національного Банку України становить 2 115 165 грн., 3% річних в сумі 47182,54 грн. та судові витрати 8810 грн., всього стягнуто 2171157,54 гривні. Загальна сума заборгованості з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат становить 501 855,68 доларів США та 2 399 641 грн. 29 коп. Приватним виконавцем було здійснено ряд виконавчих дій примусового характеру для виконання судового рішення, але вжиті заходи не дали результату. На підставі викладеного приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до повного виконання зобов'язань, покладених на нього вищевказаними виконавчими листами.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2021 року частково задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського O.A. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу.
Обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 до виконання ним зобов'язань за виконавчими листами № 361/681/18, які видані 05.11.2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
Не погоджуючись з ухвалою, 10 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - Волошин І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що ОСОБА_1 не був повідомлений про наявність будь-яких виконавчих проваджень, в тому числі і зведеного виконавчого провадження № 63588258, в якому він має статус боржника. Про наявність виконавчих проваджень ОСОБА_1 дізнався лише після отримання інформації із сайту судової влади України (court.gov.ua) про наявність заяви від приватного виконавця про звернення ним до суду.
Зазначає, що постанови про відкриття виконавчих проваджень за вказаними виконавчими листами винесено 11.11.2020 року. Таким чином, з моменту відкриття виконавчого провадження до винесення 28.01.2021 року судом ухвали про заборону виїзду за межі України пройшло лише два с половиною місяці.
Якщо припустити, що приватний виконавець Валявський O.A. на виконання положень Закону України «Про виконавче провадження» направив не пізніше наступного робочого дня постанови про відкриття виконавчих провадження, в яких ОСОБА_1 є боржником, а саме 12.11.2020, то термін зберігання поштової кореспонденції у відділеннях поштового зв'язку становить 30 днів з моменту надходження до відділення. Вважає, що датою отримання постанов про відкриття виконавчого провадження могло бути лише 16.12.2020 року (у випадку їх направлення).
Стверджує, що у даному випадку, порушено права боржника у виїзді за межі України, гарантовані Конституцією України лише за наявність невиконаного зобов'язання. Приватним виконавцем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував ухилення від виконання зобов'язань боржником.
Зазначає, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Оскаржувана ухвала містить відомості про відсутність будь-якого майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення. А тому реальні можливості для швидкого виконання рішення суду у боржника відсутні, про що було відомо приватному виконавцю.
Крім того, в матеріалах подання відсутнє належне підтвердження того, що боржник був повідомлений про існування вищезазначених виконавчих проваджень. Наявні в матеріалах справи супровідні листи про надіслання боржникові копій постанов не можуть підтверджувати факт їх отримання боржником. Приватний виконавець не пересвідчився в отриманні постанов про відкриття виконавчих проваджень боржником, а суд першої інстанції вказаних обставин не врахував. Вважає, що у суду за наявних у справі доказів, були відсутні підстави для висновку про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, а відтак й були відсутні законні підстави для задоволення подання і тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 та його представник Волошин І.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу скасувати.
Представник стягувача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити ухвалу суду без змін.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за його відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Судом встановлено, що приватним виконавцем Валявським О.В. були вчинені усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії по примусовому виконанню рішення суду. Враховуючи те, що боржник обізнаний про свої зобов'язання за виконавчим провадженням, судове рішення не виконує, докази неможливості виконання судових рішень у виконавчому провадженні відсутні, беручи до уваги наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також велику суму боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення подання.
При цьому суд встановив, що боржнику відомо про наявність відкритого виконавчого провадження, що додатково підтверджується змістом заперечень, які подані представником боржника, проте ним не вчиняються ніякі дії щодо виконання зобов'язань, а приватним виконавцем вчиняються всі дії з урахуванням характеру зобов'язань, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання судового рішення.
За викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що факт ухилення боржника від виконання зобов'язань є доведеним, тому подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України підлягає задоволенню частково.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що із ухвали Київського апеляційного суду від 22.01.2021 встановлено, що відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2020 у цивільній справі №361/8807/18. У матеріалах виконавчого провадження відсутня ухвала Київського апеляційного суду від 22.01.2021, відповідно приватним виконавцем не винесена постанова про зупинення виконавчого провадження. Разом з тим, при вирішенні подання приватного виконавця, суд вважав, що необхідно врахувати зміст вищевказаної ухвали, тому обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 мають діяти до виконання ним зобов'язань за виконавчими листами у справі № 361/681/18, які видані 05.11.2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області. Посилання боржника на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22.01.2021 у цивільній справі №361/8807/18 зупинено зведене виконавче провадження є безпідставним, оскільки вказаним судовим рішенням зупинено дію лише рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2020 року та не стосується виконання виконавчих документів у справі № 361/681/18, які видані 05.11.2020 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з дотриманням норм процесуального права та відповідають наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань.
Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що «ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням» слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року у справі № 361/681/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 212 000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 18 452, 71 долари США; суму боргу за договором позики у розмірі 208 000 доларів США та суму трьох процентів річних у розмірі 17 779, 73 доларів США. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2020 року у справі № 361/8807/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 21.05.2015 року в сумі 75000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату ухвалення рішення за офіційним курсом Національного Банку України становить 2 115 165 грн., 3% річних в сумі 47182,54 грн. та судові витрати 8810,00 грн., а всього стягнуто 2 171 157,54 коп.
На підставі заяви ОСОБА_3 приватним виконавцем виконавчого округу Київській області Валявським О.А. 11.11.2020 року відкрито виконавчі провадження за вищевказаними виконавчими листами:
- № 63586223 за виконавчим листом № 361/8807/18 від 04.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 75 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату ухвалення рішення за офіційним курсом Національного Банку України становить 2 115 165 грн., 3% річних в сумі 47 182,54 грн. та судові витрати 8810 грн., всього стягнуто 2 171 157,54 гривні;
- № 63586373 виконавчого листа № 361/681/18 від 05.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором позики у розмірі 212000 доларів США та суми трьох процентів річних у розмірі 18 452,71 долари США; суми боргу за договором позики у розмірі 208 000 доларів США та суми трьох процентів річних у розмірі 17 779,73 доларів США;
- № 63586508 виконавчого листа № 361/681/18 від 05.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 8 810 гривень;
11.11.2020 року приватним виконавцем винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 63586223, № 63586508, № 63586373 в одне зведене виконавче провадження № 63588258.
Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надіслано боржнику ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 рекомендованою поштою, що підтверджується списком № 110(11/11/2020) згрупованих відправлень - рекомендованих листів від 11.11.2020 року (а.с. 14 зворот). Даних про вручення боржнику зазначеної кореспонденції матеріали виконавчого провадження не містять.
Під час виконання зведеного виконавчого провадження № 63588258 приватним виконавцем встановлено, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрованого нерухомого майна на праві приватної власності не виявлено.
Згідно з відповіддю Держпродспоживслужби встановлено, що за боржником не зареєстровані трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо- будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарські техніка, інші механізми.
Відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру в Київській області транспортні засоби за боржником не числяться.
З інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вбачається, що за боржником цінні папери не зареєстровані.
Відповідно до отриманої інформації з Державної фіскальної служби та Управління Пенсійного фонду України встановлено, що боржник ніде не працює, доходів не отримує.
11.11.2020 приватним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника, а також винесено постанову про арешт майна боржника, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження.
11.11.2020 до АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсал банк» направлено вимогу про надання інформації про наявні рахунки.
Згідно з відповіддю АТ КБ «Приватбанк» виявлено у боржника рахунки, на які 25.11.2020 виставлено платіжні вимоги та списано 1641 грн., які зараховані на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до відповіді АТ «Універсал банк» виявлено у боржника рахунки, на які 15.01.2021 виставлено платіжні вимоги, а також повторно направлено платіжні вимоги до АТ КБ «Приватбанк».
15.01.2021 року боржнику направлено вимогу щодо надання пояснень по невиконанню судових рішень в строк до 22.01.2021 року.
Згідно з відповіддю Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 24.11.2020 року ОСОБА_1 має два закордонних паспорти, а саме: серія БВ № 579286 від 19.06.2015 (орган видачі 3213) та серія ББ № 667425 від 25.09.2018 (орган видачі 8079).
Таким чином, за результатом вчинених дій у зведеному виконавчому провадженні ВП № 63588258 спрямованих на виявлення та звернення стягнення на майно боржника встановлено відсутність майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду від 25.05.2020 року та 22.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договорами позики.
Також з матеріалів справи встановлено, що 16 грудня 2020 року приватний виконавець Валявський О.А. вперше звертався до Броварського міськрайонного суду Київської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань у зведеному виконавчому провадженні № 63588258 ( а.с. 54).
Відповідно до списку згрупованих відправлень рекомендованих листів № 162 (16/12/2020), копія подання була надіслана ОСОБА_1 16 грудня 2020 року, трек-код відправлення - 0600002800109 ( а.с. 56).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необізнаності з відкриттям виконавчого провадження, судом апеляційної інстанції з веб-сайту ukrposhta.ua було встановлено, що поштове відправлення з трек-кодом 0600002800109 було вручене особисто боржнику 22 грудня 2020 року об'єктом поштового зв'язку Бровари-4 з індексом 07404.
Як вбачається зі змісту подання, в ньому зазначено про відкриття виконавчих проваджень, прийняття постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а також про усі вчинені виконавчі дії у даному виконавчому провадженні. Крім того, приватним виконавцем у поданні наведено зміст статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язків боржника у виконавчому провадженні, а саме:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до наявної у матеріалах виконавчого провадження вимоги приватного виконавця, надісланої боржнику ОСОБА_1 15 січня 2021 року, приватний виконавець Валявський О.А. зобов'язував боржника надати до 22.01.2021 року, зокрема, пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про доходи та місце роботи, про майно та іншу інформацію, передбачену ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, даних про виконання вказаної вимоги боржником матеріали виконавчого провадження не містять, тоді як боржник з 22 грудня 2020 року був достовірно обізнаний про відкрите виконавче провадження та про свої обов'язки подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Отже обставини, що встановленні судом на момент розгляду подання та винесення оскаржуваної ухвали, свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків і на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань вже відбувся і є об'єктивно наявним та підтверджується матеріалами справи.
Встановивши, що сума невиконаного зобов'язання за рішенням від 25 травня 2020 року у справі № 361/681/18 є значною, судове рішення добровільно боржником не виконується, враховуючи, що ОСОБА_1 має два закордонних паспорти, що підтверджується відповіддю Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця, оскільки обставини, що встановленні судом на момент розгляду подання, свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків.
Доводи боржника про його необізнаність із наявністю зведеного виконавчого провадження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами виконавчого провадження, копії яких наявні у матеріалах даної справи, зокрема списком № 162 ( 16/12/2020) згрупованих відправлень - рекомендованих листів від 16 грудня 2020 року та інформацією з веб-сайту ukrposhta.ua щодо відстеження поштового відправлення, що свідчить про отримання ОСОБА_1 копії попереднього подання приватного виконавця від 16.12.2020 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ні подання приватного виконавця, ні сама ухвала не містить жодних посилань на факти ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки будь - яких доказів про те, що боржник вживав заходів щодо виконання зобов'язання, покладеного на нього судовими рішеннями, враховуючи обізнаність боржника про наявність на виконанні у приватного виконавця зведеного виконавчого провадження № 63588258 щодо виконання виконавчих листів, боржником не надано.
Передбачені у Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» обмеження у праві виїзду за межі України є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Таким чином, доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та спростовуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22.01.2021 у справі №361/8807/18 зупинено зведене виконавче провадження є безпідставними, оскільки вказаним судовим рішення зупинено дію лише рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2020 року у справі №361/8807/18 та не стосується виконання виконавчих документів у справі № 361/681/18, що видані 05.11.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, на час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вжиття заходу забезпечення виконавчого провадження - обмеження боржника у праві виїзду за кордон, оскільки обставини, що встановленні судом при розгляді подання, свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків і на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань вже відбувся і є об'єктивно наявним та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, доводи в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та спростовуються матеріалами справи, які підтверджують обізнаність боржника про наявність невиконаного зобов'язання, покладеного судовим рішенням.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року заяву адвоката Волошина І.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задоволено.
Скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене на підставі оскаржуваної ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2021 року у справі № 361/681/18.
Приймаючи зазначену ухвалу, місцевий суд виходив з того, оскільки виконавчі провадження у зведеному виконавчому провадженні зупинені у зв'язку з прийняттям до розгляду апеляційним судом скарг ОСОБА_1 на судові рішення, на підставі яких видані виконавчі документи, а тому суд вважав, що встановлення обмеження боржнику у праві виїзду за межі України на даний час є передчасним.
Проте, заява представника позивача ОСОБА_3 про закриття даного апеляційного провадження у зв'язку з скасуванням встановленого судом тимчасового обмеження ухвалою від 19 лютого 2021 року задоволенню не підлягає, оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали та подання боржником апеляційної скарги ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року постановлена не була, та обставин, що стали підставою для її постановлення, не існувало.
Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Волошиним Ігорем Володимировичем , - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 14 червня 2021 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Немировська О.В.