Справа № 523/8063/21
Номер провадження 3/523/4565/21
"07" червня 2021 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали 2 взводу 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого теплопостачальником
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали 2 взводу 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, із Протоколу Серії ДПР18 № 064455 від 22.04.2021 року вбачається, що 22.04.2021 року близько 21 год. 50 хв., гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1 , в м. Одеса, по вул. Роздольна, перебував в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510», чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, проти обставин, викладених в протоколі не заперечив, щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з приписами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 22.03.2001 р. встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що відносно правопорушника ОСОБА_1 , було проведено огляд на стан сп'яніння за допомогою «Alcotest Drager 7510», результат - позитивна, 1,31% проміле.
Таким чином, окрім визнання своєї вини правопорушником, така підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме Протоколом Серії ДПР18 № 064455 від 22.04.2021 року, Результатом тестуванням до Протоколу та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який підтверджує викладені в протоколі обставини.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Згідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу порушника, обставини справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини визначені ч. 2 ст. 33 КпАП України, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. А тому, суддя приходить до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 130 ч. 1 КУпАП, суддя, -
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000/сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 454/чотириста п'ятдесят чотири/грн.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер