Справа № 521/3041/21
Номер провадження:1-в/521/349/21
Дата і місце постановлення ухвали:
09 червня 2021 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Малиновський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2
Прізвище, ім'я і по батькові засудженого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання:
ОСОБА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець с. Первомайське, Жовтневого району, Миколаївської області; проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
Прокурор - ОСОБА_4 , засуджений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся засуджений ОСОБА_3 з клопотанням про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ).
Засуджений та захисник у судовому засіданні просили задовольнити клопотання.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
10.10.2018 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст. 393 КК України до 5 років позбавлення волі. 07.02.2019 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду вирок змінений та ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
За час відбування покарання ОСОБА_3 має 3 стягнення, 2 з яких зняті та 7 заохочень, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_3 характеризується позитивно, працює на посаді кухаря їдальні, що підтверджується характеристикою.
18.08.2006 року, 16.07.2010 року та 19.06.2017 року звільнявся умовно-достроково від відбування покарання, що підтверджується характеристикою.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Частиною 3 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України, з урахуванням положень цього розділу.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин.
ОСОБА_3 вчинив умисний нетяжкий злочин і на день подачі подання відбув 1/2 строку покарання, тобто він має право на звернення з поданням про умовно-дострокове звільнення, відповідно до п.1 ч.3 ст. 81 КК України.
Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови №2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 не довів своє виправлення. Судом засуджений тричі звільнявся умовно-достроково від відбування покарання, проте знов скоював кримінальні правопорушення, в останній раз до закінчення строку умовно-дострокового звільнення. Вбачається, що засудженому надавалася можливість довести своє виправлення, проте засуджений на шлях виправлення не становився.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятного соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання так як засуджений не став на шлях виправлення та не підтвердив можливість застосування до нього дії ст. 81 КК України.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 формально поставився до подачі клопотання так як, хоча й п.1 ч.3 ст. 81 КК України передбачена можливість звернення з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте матеріали справи свідчать про те, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 50, 65, 82 КК України, ст. 6 КВК України, суд, -
Висновки суду:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває в місцях позбавлення волі з моменту отримання копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1