Номер провадження 22-ц/821/1318/21 Справа № 695/1407/18
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
15 червня 2021 р. м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду, Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Золотоніського міського нотаріального округу Сахно Валентина Іванівна про визнання договору дарування недійсним,-
У травні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі ставить питання про відстрочення сплати судового збору, їй як пенсіонеру, терміном на один календарний місяць, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Проте, на підтвердження своїх доводів про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, належних доказів не надає.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення, як таке, що необґрунтоване належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 , звертаючись в суд з апеляційною скаргою, не надала будь - яких доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.
Стаття 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Доказів того, що скаржник відноситься до таких осіб матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду так як не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України, а саме: при подачі апеляційної скарги не оплачено судовий збір.
Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує в апеляційному порядку рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 складаються з двох вимог немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду визначений у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, скаржнику при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції необхідно сплатити всього 2114,40 грн. (0,4 розміру - 704,80 грн., 1057,20 грн. - 150 %; 1057,20 грн. х 2 вимоги = 2114,40 грн.)
На підтвердження оплати судового збору до Черкаського апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК, в разі неусунення недоліків до встановленого терміну, скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року підлягає залишенню без руху для сплати судового збору в розмірі 2114,40 грн. з наданням десятиденного строку з дня вручення копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст.185, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року - залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Квитанцію про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Сіренко