Справа № 761/2828/21
Провадження № 2-з/761/1032/2021
Іменем України
11 червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Бондар О.Д.,
за участю:
представника позивача: Валенко К.П.,
представника відповідачів: Грищенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві
заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову
та клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зупинення провадження
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рябикіна Алла Анатоліївна про визнання договору дарування недійсним, -
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рябикіна Алла Анатоліївна про визнання договору дарування недійсним.
В позовних вимогах позивач просить: визнати недійсним договір дарування від 23.12.2020, укладений між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН - НОМЕР_2 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рябикіною Аллою Анатоліївною, зареєстрований у реєстрі за №753; застосувати наслідки недійсності договору дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рябикіною А.А., зареєстрованого у реєстрі за №753, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 55904223 від 23.12.2020, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рябикіна Алла Анатоліївна.
До суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №761/44138/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПАТ «АК «Київводоканал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
В подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2020 в порядку забезпечення позову судом накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 32714058), до набрання законної сили рішенням суду у справі №761/44138/18.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.03.2021 року у справі №761/44138/18 вищезазначену ухвалу скасовано та прийнято постанову якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Як зазначає заявник, 28.02.2020, представником позивача подано до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням №56008505 від 29.12.2020 року представнику позивача було відмовлено у проведенні державної реєстрації, підставою для відмови у проведені державної реєстрації стало те, що відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2020, власником квартири АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_3 , проте, відповідно до інформації ДРРПННМ, є ОСОБА_4 .
Заявник зазначає, що відповідно до інформаційної довідки №239443830 від 30.12.2020, ОСОБА_4 набула у власність дану квартиру на підставі договору дарування квартири, серія та номер:753, виданий 23.12.2020 року, видавник: Рябикіна А.А. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Таким чином, оскаржуваний договір дарування від 23.12.2020 укладений та посвідчений ПНКМНО Рябикіною А.А. тоді, коли судом вже була постановлена ухвала про накладення арешту, що свідчить про фіктивність його укладення. Окрім того, оскаржуваний договір дарування вчинений між відповідачами без наміру створення, виконання, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків. Укладаючи договір дарування відповідачі не мали наміру фактичної передачі майна вказаного у договорі, а отже, він укладався без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому існує наявність умислу на укладення договору дарування майна між близькими родичами з метою приховання цього майна від виконання в майбутньому ОСОБА_3 своїх цивільно - правових зобов'язань перед позивачем.
Тому, заявник вважає за необхідне вжити зазначені заходи забезпечення позову, в зв'язку з тим, що квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - це єдине нерухоме майно, що перебувало у власності ОСОБА_3 .
Як зазначає заявник, ризиком значного утруднення виконання рішення суду у відповідному провадженні є той факт, що у разі відчуження ОСОБА_4 зазначеної квартири права позивача не будуть поновлені, а остання вимушена буде знову звертатися до суду з відповідними позовами.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідачів подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №761/44138/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ПАТ «АК «Київводоканал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. Представник зазначив, що вирішення даної справи неможливе до вирішення питання визначення розміру матеріального збитку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги заяви про забезпечення позову та просила відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі оскільки даний спір можна вирішити до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про відшкодування шкоди.
Представник відповідачів в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову на тій підставі, що на даний час не визначено суму матеріального збитку, який має бути стягнуто з ОСОБА_3 , оскільки позов пред'явлено до двох відповідачів - в тому числі і до АК «Водоканал». Крім того, представник надала недостовірну інформацію, оскільки відповідач не має наміру відчужувати квартиру, а оголошення про продаж не стосується квартири відповідача. Також представник відповідачів в судовому засіданні підтримав власне клопотання про зупинення провадження у справі.
Вивчивши матеріали заяви, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви та клопотання за наступних підстав.
У відповідності із ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів по забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом вжиття видів забезпечення, передбачених частиною 1 цієї статті. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Разом з тим, частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, враховуючи предмет та підстави позову, вбачається, що, в даному випадку, позивач заявляє вимоги про визнання недійсним договору дарування квартири оскільки в майбутньому ОСОБА_3 може не виконати рішення суду про відшкодування шкоди так як вона не має іншого майна.
В той же час з копії позову вбачається, що позивач - ОСОБА_1 просить стягнути спричинені збитки із ОСОБА_3 та АТ «Водоканал», враховуючи чия вина буде встановлена в судовому засіданні. Тобто на даний час, судом не встановлена вина ОСОБА_3 у спричиненні шкоди позивачу, не визначено її розмір. Також позивач не надала суду доказів, що у випадку задоволення позову та стягнення шкоди із ОСОБА_3 , остання не має будь-якого іншого майна чи коштів для належного виконання рішення суду.
Таким чином в судовому засіданні представник не довів суду,що між сторонами дійсно на даний час виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, в даному випадку, заявлено вимоги, які не є співмірними із вимогами позовної заяви, адже останні не є пов'язаними між собою, а тому в розумінні положень ст. 149 ЦПК України, суд не вбачає підстав вважати, що в даному випадку, існуватиме загроза невиконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позовних вимог позивачки щодо відшкодування шкоди.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, підстави та предмет позову, а також те, що заявником не доведено співмірність заявлених вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову і позовних вимог та не надано відповідних належних та допустимих доказів в обґрунтування викладених обставин, при цьому, не надано доказів, що у разі не вжиття вказаних заходів забезпечення позову, існуватиме загроза невиконання рішення суду у даній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Пунктом 6 частини 1 статі 251 ЦПК України визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі на тій підставі, що зазначену цивільну справу з врахуванням заявлених підстав звернення до суду з позовом можливо вирішити до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі (№761/44138/18).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст.149-150, 251, 253 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову
та клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про зупинення провадження
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рябикіна Алла Анатоліївна про визнання договору дарування недійсним - відхилити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 15 червня 2021 року
Суддя: Н.Г. Притула