Справа № 761/34994/17
Провадження № 4-с/761/163/2021
10 червня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря Когут Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Романа Сергійовича -
У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся заявник з вищевказаною скаргою, відповідно до якої просив поновити строк для звернення з даною скаргою до суду; визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Романа Сергійовича в частині винесення в межах виконавчого провадження ВП №63702300 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020; скасувати постанову та відновити виконавче провадження №63702300 з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.03.2018 у справі №761/34994/17 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та 3-х % річних у розмірі 33403 грн. 75 коп. та судового збору в сумі 800 грн., а всього 34203 грн. 75 коп.
В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що на підставі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за комунальні послуги та судових витрат, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 02.11.2017, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Р.С. 24.11.2020 було відкрито виконавче провадження. Заявник набув право вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості відповідно до договорів про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №№602-18, 603-18, укладеного з ПАТ «Київенерго». 29.12.2020 виконавче провадження було закінчене, у зв'язку зі смертю боржника.
Проте, заявник вважає дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження неправомірними, а постанову, яка є об'єктом оскарження, такою, що підлягає скасуванню, оскільки останнім не було з'ясовано кола спадкоємців після смерті боржника, незважаючи на те, що виниклі правовідносини допускають правонаступництво. За таких обставин судове рішення не було виконане.
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з даною скаргою заявник зазначив на те, що про закінчення виконавчого провадження КП «Київтеплоенерго» стало відомо тільки 17.03.2021 з відповіді ВДВС від 11.03.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 скарга розподілена на суддю Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2021 відкрито провадження у справі за скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». та скарга призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Роман Сергійович до судового засідання не з'явився, сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.
Проте, відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про лату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до судового наказу від 02.11.2017, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та 3-х-% річних у розмірі 33403,75 грн., судовий збір в сумі 800 грн., а всього 24203,75 грн.
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Р.С. від 21.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63702300 на підставі заяви стягувача про примусове виконання вищевказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження.
Супровідним листом від 11.03.2021 копію постанови надіслано стягувачу для відому.
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Р.С. від 29.12.2020 виконавче провадження було закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку зі смертю боржника.
У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження, підставою для його закінчення стала інформація з Державного реєстру актів цивільного стану про те, що боржник помер.
Разом з тим, статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 5 статті 1219 ЦК України унормовано, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а саме: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Смерть однієї із сторін зобов'язання за загальним правилом не тягне за собою припинення зобов'язання. Згідно із ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
В постанові від 23.01.2019 у справі №2-2696 Верховний Суд у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
У відповідності до п.12 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
П.13 даного розділу вказаної Інструкції передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виниклі між ОСОБА_1 та стягувачем правовідносини не є особистими, що не допускають правонаступництва. За таких обставин дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, оскільки ним не виконано обов'язків щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника, а постанова такою, що підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає за можливе поновити строк для звернення зі скаргою до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки заявник дізнався про постанову, що є об'єктом оскарження, лише 17.03.2021 з відповіді ВДВС від 11.03.2021
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Поновити КП «Київтеплоенерго» строк для подання скарги на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Романа Сергійовича в частині винесення в межах виконавчого провадження ВП №63702300 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2020.
Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Романа Сергійовича від 29.12.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №63702300.
Відновити виконавче провадження №63702300 з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.03.2018 у справі №761/34994/17 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та 3-х % річних у розмірі 33403 грн. 75 коп. та судового збору в сумі 800 грн., а всього 34203 грн. 75 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Н.В. Сіромашенко